Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №175/5684/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/5684/26

Провадження № 2-о/175/71/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Краматорська районна державна адміністрація (районна військова адміністрація) про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин, що він є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник заявника адвокат Латиш Катерина Олександрівна надала суду заяву про слухання справи за відсутності сторони заявника. Свою позицію виклали письмово та обґрунтували у заяві, яку подано до суду.

Краматорська районна державна адміністрація (районна військова адміністрація) про слухання справи повідомлена належним чином, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу, свого представника в судове засідання не направили.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

В свою чергу, в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити, загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України, передбачено, що в судовому порядку можуть встановлюватись факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим виконкомом Шабельківської селищної ради міста Краматорська Донецької області, актовий запис №17.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером: 1412900000:03:000:0080, земельної ділянки з кадастровим номером: 1412900000:03:000:1380, земельної ділянки з кадастровим номером: 1412900000:03:000:2030, земельної ділянки з кадастровим номером: 1412900000:03:000:0730.

ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , на підставі ч.1 ст.1261 ЦК України, як син спадкодавця, інших спадкоємців першої черги немає.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Чоловік спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , свідоцтвом про право на спадщину за законом АЕК №250589.

Відповідно даним, вказаним у свідоцтві, ОСОБА_2 отримала спадщину після свого чоловіка ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На момент смерті ОСОБА_2 її син ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії та довідкою №6288 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .

З метою прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 заявник ОСОБА_1 через свого представника за довіреністю ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Стародубцевої Людмили Володимирівни.

Проте, 17 березня 2026 року приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Стародубцевою Людмилою Володимирівною було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину №18/02-31 в зв`язку з тим, що заявником ОСОБА_1 не було надано документ, який підтверджу факт родинних відносин (ступінь спорідненості) між спадкоємцем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 , оскільки заявник та спадкодавець мають різницю в написанні їхніх прізвищ, а саме спадкодавець має прізвище « ОСОБА_4 », а заявник – « ОСОБА_5 ».

Разом з тим, родинний зв`язок між заявником ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 підтверджується письмовими доказами, зокрема свідоцтвом про народження заявника ОСОБА_1 НОМЕР_3 , яким підтверджується, що матір`ю « ОСОБА_6 » (російською мовою) є « ОСОБА_7 » (російською мовою), про що Аполонівським сільським РАЦС, Сахновщинського району Харківської області був зроблений актовий запис про народження №5 від 05 лютого 1965 року.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2, 4 ст.10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Згідно вимог ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Зі змісту статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Крім цього, як вбачається із інформації, наведеної у листі Верховного Суду України від 01.01.2012р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержанні компенсації тощо.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно після смерті матері. Інші спадкоємці, які б бажали прийняти спадщину відсутні.

Таким чином, з наведених доказів можливо зробити висновок, що є всі правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, а тому суд вважає за необхідне заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі та встановити, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. ст. 12, 13, 76, 130, 263, 264, 265, 266, 315, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Краматорська районна державна адміністрація (районна військова адміністрація) про встановлення факту родинних відносин – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Озерянська Ж.М.