Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №172/3365/25 — Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/3365/25

Провадження № 3/172/1509/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20.05.2026 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппов Є.Є., розглянувши клопотання представника заявника Кравцова Вадима Віталійовича, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В

В провадженні Васильківського районного суду Дніпропетровської перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

15 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кравцова В.В. про залучення прокурора до участі у справі. Клопотання, окрім посилань на практику ЄСПЛ, обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає та заперечує обставини, викладені у протоколі. А суд не може виконувати функції сторони обвинувачення, відтак є необхідність залучення прокурора до участі у справі для неупередженого, повного та всебічного розгляду справи.

Також, 15 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кравцова В.В. про витребування доказів в якому представникпросить витребувати з Відділу поліції № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області наступні відомості: Склад групи якою було здійснено збирання матеріалів що є предметом розгляду справи 172/3365/25 (провадження № 3/172/185/26). Відомості про отримання співробітниками поліції 18.12.2025 року портативного відеореєстратора 795936 з наданням відповідних доказів про його отримання. Відомості про отримання газоаналізатором Drager Alcotest 6810 ARBH – 0599 сертифікату відповідності та/або сертифікату перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларації про відповідність та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Відомості про видачу 18.12.2025 року газоаналізатору Drager Alcotest 6810 ARBH – 0599 з зазначенням відомостей співробітника поліції яким зазначений газоаналізатор був отриманий. Відеозапис з портативного відеореєстратора 795936 за період часу 18.12.2025 року з 13.30 годин по 14.30 годин.

Крім того, 15 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кравцова В.В. про про виклик співробітників поліції, а саме поліцейських ВП №1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Грюкова Олексія Вікторовича та сержанта поліції Бур`яна Сергія Сергійовича. Клопотання обґрунтоване тим, що з матеріалів справи вбачається ряд протиріч та суттєвих зауважень щодо дій працівників поліції під час складання адміністативних матеріалів, відтак є необхідність отримання від поліцейських роз`яснення щодо цього.

У судове засідання особа, яка притягується до аідміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - адвокат Кравцов В.В. не з`явилися.

Розглянувши вказані клопотання, суд дійшов такого висновку.

1.Щодо залучення прокурора до участі у справі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно вимог ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст. 32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду з прав людини, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду з прав людини є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2022 по справі «Бантиш та інші проти України» (заява № 13063/18) констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Пунктом першим статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відтак безсторонність суду, зміст якої полягає у відсутності упередженості або необ`єктивності, є однією з гарантій, покликаних забезпечити загальну справедливість судового провадження. Дотримання її відповідно до усталеної практики ЄСПЛ встановлюється за двома критеріями: суб`єктивним та об`єктивним.

Безсторонність за суб`єктивним критерієм означає, що суддя не виявляв особистої упередженості або зацікавленості у результатах розгляду справи. Особиста безсторонність презюмується доти, доки з урахуванням поведінки та/або особистих переконань конкретного судді не буде доведено протилежного.

Об`єктивна безсторонність вимагає забезпечення самим судом, зокрема його персональним складом, достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви в його об`єктивності та неупередженості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, § 56).

У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді, підлягає перевірці наявність або відсутність переконливих фактів, які можуть викликати сумнів у його безсторонності. Це означає, що під час з`ясування питання про існування причин припускати небезсторонність судді вирішальною є не позиція заінтересованої сторони, а обґрунтованість відповідного побоювання. Об`єктивний критерій зазвичай стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, § 56).

Дотримання вищезазначеного критерію покликане продемонструвати безсторонність суду учасникам процесу і суспільству з урахуванням того, що одержати докази необ`єктивності чи упередженості конкретного судді зазвичай досить складно. У цьому відношенні ЄСПЛ неодноразово акцентував увагу на важливості зовнішньої форми судових процедур для сприйняття їх поінформованим та розсудливим стороннім спостерігачем. Іншими словами, правосуддя повинно не тільки чинитися - має бути також видно, що воно чиниться. Навіть видимість є важливою, оскільки йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні викликати у громадськості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, § 56).

Згідно практики ЄСПЛ у разі проведення усного судового розгляду справи за будь-яким обвинуваченням, яке у розумінні Конвенції вважається «кримінальним», за участю сторони захисту присутність сторони обвинувачення є, «як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду» (рішення у справах: «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, § 65; «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 76).

Використання Судом словосполучення «як правило» свідчить про те, що необхідність участі сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, на яку поширюються гарантії статті 6 Конвенції, не має абсолютного й безумовного характеру, а її відсутність не завжди свідчить про порушення судом вимоги безсторонності, яке б автоматично призводило до несправедливості судового провадження й нівелювало його результати.

За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89;«Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).

Згідно із законодавством України, керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням. Відтак, процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.

У частині першій ст. 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Однак, процесуального порядку забезпечення такої участі не передбачено ані цим Кодексом, ані Законом України «Про прокуратуру», ані підзаконними нормативно-правовими актами.

Законодавець у главі 21 КУпАП «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення» не включає прокурора до складу учасників цього провадження.

Відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без участі прокурора відповідає вимогам КУпАП та інших законів України.

Поряд з цим, відповідно до сталої практики ЄСПЛ участь у судовому процесі сторони обвинувачення, як правило, є необхідною у разі проведення судом усного слухання справи, якщо сторона захисту при наданні їй можливості бути присутньою в судовому засіданні від реалізації цього права не відмовиться («Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 76; «Озеров проти росії», заява № 64962/01, § 52 - 54).

У справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 (заява № 10644/08, § 65), визнаній ЄСПЛ керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України», висновок щодо порушення вимоги неупередженості суду було зроблено в ситуації, яка характеризувалася таким поєднанням обставин: (1) в суді першої інстанції було проведено усне слухання; (2) жодна особа, яка представляє та обґрунтовує обвинувачення, будь то прокурор чи інша особа, не була присутня на слуханні; (3) заявниця була присутньою на слуханні та не визнала себе винною; (4) суд першої інстанції визнав заявницю винною та засудив її до п`яти днів тримання під вартою за неповагу до суду; (5) відповідно до чинного законодавства рішення не могло бути оскаржене.

Про це ЄСПЛ наголосив і в рішенні від 15 червня 2023 року про неприйнятність заяви у справі «Олександр Володимирович Куліш проти України» (заява № 6023/23).

В інших справах, у яких ЄСПЛ оцінив відсутність у судовому процесі сторони обвинувачення як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, коли національні суди допитували осіб, яких притягували до адміністративної відповідальності, а також із власної ініціативи викликали і допитували свідків. У результаті зазначених самостійних дій судові органи отримували додаткові докази, які використовували на обґрунтування своїх висновків про винуватість заявників у вчиненні адміністративних правопорушень (рішення у справах: «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 16; «Озеров проти росії» № 64962/01, § 53; «Кривошапкін проти росії» від 27 січня 2011 року, заява № 42224/02, § 44, 45). Цим самим суди фактично перебирали на себе функцію прокурора щодо доведення обвинувачення.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.03.2023 у справі № 208/712/19, переглядаючи справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП з підстави встановлення ЄСПЛ у справі «Бантиш та інші проти України» порушення п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, у зв`язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 (заява № 10644/08, § 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України».

Доводи представника Кравцова В.В., що відсутність сторони обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП свідчитиме про упереджений, неповний та невсебічний розгляд справи, оскільки суд не може взяти на себе функції обвинувачення та самостійно відшуковувати докази винуватості особи, а ОСОБА_1 заперечує обставини подій - не заслуговують на увагу. Такі доводи ґрунтуються лише на припущеннях та помилковому тлумаченні рішень ЄСПЛ, наводячи лише частково схожість обставин цієї справи з тими, що розглядилися ЄСПЛ, а також без наведення жодних аргументів, які б свідчили про можливу необ`єктивність чи упередженість суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Окремо суд зазначає, що згідно матеріалів справи, судом вживались всі заходи, спрямовані на дотримання прав ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема, за клопотаннями сторони захисту неодноразово відкладався судовий розгляд справи для надання можливості ознайомитись з її матеріалами.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» є неприпустимим спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 і 280 КУпАП.

Суд, під час розгляду цієї справи вживає всіх заходів щодо унеможливлення спрощеного підходу до її розгляду, забезпечує права сторони захисту та у повній мірі надає доступ до правосуддя.

Відтак, клопотання представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кравцова В.В. про залучення прокурора до участі у цій справі задоволенню не підлягає.

2.Щодо клопотання про витребування доказів

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з нормами КУпАП, суду належить вирішити правове питання щодо наявності або відсутності факту порушення ПДР при вирішені справи по суті на підставі оцінки зібраних в справі доказів.

У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

В даній справі суд не знаходить достатніх підстав для витребування вищезазначених доказів. У заявленому клопотанні захисник не навів належних мотивів того, яким чином витребувані докази можуть вплинути на вирішення питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та чому іншими доказами по справі неможливо встановити ці обставини. Крім того, захисником не наведено даних, які саме обставини бажає підтвердити або спростувати сторона захисту такими документами. Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про витребування доказів (документів) слід відмовити, оскільки клопотання не містить відповідного обґрунтування необхідності їх витребування.

3.Щодо клопотання про виклик поліцейських.

Згідно положень ч. 1 ст. 251 КУпАП посадові особи, які тим чи іншим чином приймали участь в складанні адміністративного матеріалу не мають права надавати пояснення, бо таке право надано лише особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілим та свідкам.

Відповідно до ч.1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові КАС ВС у справі №161/5372/17 від 29.04.2020 цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Згідно з даною правовою позицією працівник поліції не може бути свідком у справі, в якій складав матеріали, оскільки він вважається зацікавленої особою, а його пояснення не можуть бути допустимими.

Відтак, у задоволенні клопотання в частині виклику в судове засідання працівника поліції, який оформляв матеріали про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки, як вказав сам представник заявника у клопотанні, згідно п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Керуючись ст. 7, 245, 250, 268, 272, 278, 280, 283 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні клопотаннь представнику заявника Кравцову Вадиму Віталійовичу, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Є. Філіппов