Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №755/17350/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17350/25

Провадження №: 2/755/5417/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обгрунтування позовних вимог зазначила, що 19 грудня 2015 року між сторонами зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на сьогодні, шлюб має формальний характер, сімейні стосунки не склалися через суттєві розбіжності в характерах, що не дає можливості зберегти сім`ю. Сторони спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, продовжувати подальше подружнє життя бажання не мають. Сімейні відносини не є добросовісними та добровільними, а збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Рішення позивача про розірвання шлюбу усвідомлене, добровільне та пов`язане з бажанням припинити подальше подружнє життя. Позивач фактично проживає за кордоном.

З огляду на викладене позов просила задовольнити.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 22 жовтня 2025 року на 10 год. 45 хв. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

22 вересня 2025 року (вхід. № ЕП-10656) позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити в повному обсязі.

22 жовтня 2025 року судове засідання, призначене на 10 год. 45 хв., знято з розгляду, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Хромової О.О. у відрядженні. Наступне судове засідання призначено на 26 листопада 2025 року на 10 год. 15 хв.

06 листопада 2025 року (вхід. № ЕП-12679) на електронну пошту суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити в повному обсязі.

26 листопада 2025 року сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_2 26 листопада 2025 року

(вхід. № 71779) подав заяву про відкладення судового засідання на іншу дату. Наступне судове засідання призначено на 14 січня 2026 року на 10 год. 00 хв.

13 січня 2026 року (вхід. від 13 січня 2026 року № 2086) до суду від відповідача ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про надання сторонам строку на примирення. Заяву обґрунтовано тим, що з початку вимушеного від`їзду дружини та дитини до Німеччини за програмою тимчасового захисту відповідач докладає зусиль для збереження шлюбу. Непорозуміння у подружжя виникають через вимушене перебування на великій відстані у різних країнах, але така обставина носить тимчасовий характер. Відповідач також докладає максимум зусиль для врегулювання спірних питань. Вважає, що всі найважливіші питання мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Сторони мають спільну дитину, відповідач бажає, щоб вона зростала в повноцінній родині. Про намір припинення шлюбних відносин дружина раніше не повідомляла. Відповідач зацікавлений у збереженні сім`ї, вважає, що підстави для розірвання шлюбу відсутні.

14 січня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлялися належним чином. Позивач ОСОБА_1 07 січня 2026 року на електронну адресу суду подала заяву про розгляд справи без її участі, з`явитися до суду не може, оскільки проживає за кордоном, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином. Водночас, 14 січня 2026 року через канцелярію суду повторно подав заяву про надання строку на примирення (вхід. № 2288).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 січня 2026 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку на примирення задоволено частково, надано сторонам строк на примирення терміном в два місяці - до 14 березня 2026 року, провадження у справі до закінчення вказаного строку зупинено.

17 березня 2026 року (вхід. № ЕП-2823) до суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у зв`язку із закінченням наданого сторонам судом строку на примирення.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, призначено судове засідання на 21 квітня 2026 року на 10 год. 00 хв.

21 квітня 2026 року судове засідання, призначене на 10 год. 00 хв., знято з розгляду, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Хромової О.О. Наступне судове засідання призначено на 12 травня 2026 року на 10 год. 30 хв.

12 травня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Позивач ОСОБА_1 у заяві від 17 березня 2026 року

(вхід. № ЕП-2823) розгляд справи просила здійснювати без її участі, позов просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 19 грудня 2015 року серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві,

19 грудня 2015 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 19 грудня 2015 року складено відповідний актовий запис № 3403. Прізвище чоловіка та дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 ».

Відповідно до свідоцтва про народження від 09 січня 2019 року серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , про що 09 січня 2019 року складено відповідний актовий запис № 80. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Згідно із частиною першою статті 21 Сімейного Кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття 55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до пунктів 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня

2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, разом не проживають, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.

Крім того, судом надавався строк на примирення сторін, проте позитивного результату він не дав, сторони не примирилися, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вимоги про стягнення судових витрат з відповідача позивачем не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, за актовим записом № 3403, - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса проживання:

АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Хромова