Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №755/6897/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6897/25

1-кп/755/131/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" травня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000108 від 30.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києві, українки, громадянки України, з середньою освітою, працюючої неофіційно різноробочої на овочевій базі, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 05.04.2024 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік; 13.06.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень та пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень виконувати самостійно,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 , будучи протягом року засудженою Дарницьким районним судом м. Києва за: вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та вчинила нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 , у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 30 січня 2025 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, до часу фактичного виявлення працівниками поліції, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, порушуючи вимогу Закону України «Про незаконний обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах знайшла, тим самим незаконно придбала, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку помістила до правої зовнішньої кишені своїх джинсів синього кольору та почала незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети збуту. У подальшому, 30 січня 2025 року, за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 18-Б, приблизно о 09 годині 47 хвилин, працівниками поліції було затримано ОСОБА_8 та у період часу з 10 години 20 хвилин до 10 години 27 хвилин, під час особистого її обшуку було виявлено та вилучено з правої кишені джинсів прозорий поліетиленовий зіп-пакет, всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,158 г, яку остання зберігала при собі, для подальшого особистого вживання без мети збуту. Крім того, під час особистого обшуку ОСОБА_8 було виявлено та вилучено із задньої лівої кишені джинсів пошкоджений скляний предмет із нашаруванням речовини коричневого кольору зі специфічним запахом, яка містить у своєму складі вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину.

Таким чином, ОСОБА_8 незаконно придбала та зберігала при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною, масою 0,167 г, без мети збуту, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-25/6802-НЗПРАП.

PVP, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Відповідно до наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 винною себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнала у повному обсязі та показала, що вона придбала психотропну речовину - PVP через Телеграм-бот, для власного вживання без мети збуту та 30 січня 2025 року, приблизно після 09 години зранку, за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 18-Б, її було затримано працівниками поліції та вилучено вказану психотропну речовину. Розуміє, що її дії були незаконними, у скоєному щиро каялася та зазначила, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час, місця скоєння нею кримінального правопорушення, відповідають дійсності, вона не оспорює будь-які фактичні обставини та в подальшому, нічого протиправного вчиняти більше не буде.

Показання ОСОБА_8 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових документів, а саме: протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 30.01.2025 року; протоколу обшуку затриманої особи від 30.01.2025 року; висновку експерта № СЕ-19/111-25/6802-НЗПРАП від 14.02.2025 року; постанови про визнання та приєднання речових доказів від 18.02.2025 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_8 .

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Вина обвинуваченої ОСОБА_8 повністю підтверджується її показаннями, щирим каяттям у скоєному та наведеними вище письмовими доказами.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_8 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, тому, знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_8 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про її особу, зокрема: під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, у скоєному щиро розкаялася, вину визнала повністю, засуджена.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Зокрема, суд дійшов висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню, згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченій ОСОБА_8 повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі.

Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_8 , її особи - дане кримінальне правопорушення вчинила будучи засудженою, конкретних обставин кримінального провадження, суд вважає, що її перевиховання і виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України і тому, вважає за необхідне призначити їй міру покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі виклавденого та керуючисьч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винуватою за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, призначити ОСОБА_8 шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.06.2025 року (у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень та пробаційного нагляду строком на 1 один рік) та покарання, призначеного за цим вироком, призначивши остаточне покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі та штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/111-25/6802-НЗПРАП від 14.02.2025 року в розмірі 3 183 гривні 60 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,167 г (яку після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів поміщено до спец. пакету № 0006211 експертної служби), що передана на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій ОСОБА_8 та прокурору.

Головуючий суддя: