Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №753/3857/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3857/26

провадження № 1-кп/753/1446/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану, умисно, з метою протиправного збагачення, за попередньою змовою із невстановленими особами, перебуваючи у м. Києві, з метою відкриття імітованого пункту обміну валют, підшукали нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , яке ОСОБА_2 з 20 січня 2025 року орендував у ФОП ОСОБА_7 , при цьому, з метою конспірації, вказав свої данні як ОСОБА_8 , після чого почав підготовку вказаного приміщення (завезення меблів, обладнання) для відкриття вказаного імітованого пункту обміну валют.

В подальшому, ОСОБА_2 30 січня 2025 року 15 год. 46 хв., знаходячись у приміщенні імітованого пункту обміну валют, що за адресою: м. Київ, вул. Л.Руденка, 7а, зустрівся з ОСОБА_9 , з яким він раніше домовився про обмін валют, виконуючи роль «касира», ввів в оману останнього про хибну уяву з приводу наміру виконання своїх зобов`язань щодо обміну валюти. Так, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими особами, ОСОБА_2 повідомив потерпілому неправдиву інформацію про здійснення ним обміну валют та отримав від нього грошові кошти в сумі 90000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 3773646 грн., для проведення обміну на Національну валюту України, при цьому, ОСОБА_2 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджав спробам потерпілого повідомити про заволодіння його коштами, зачинивши на електронний замок вхідні двері.

У подальшому, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник разом із грошовими коштами, завдавши потерпілому шкоди в особливо великому розмірі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він зв`язався через телеграм з особами, які запропонували роботу в Києві, зазначивши, що йому необхідно буде оформити в оренду приміщення під обмін валют, що він і зробив. Так, в м. Києві по вул. Л.Руденка, 7а, орендував приміщення, завіз меблі, поставив замок та зробив другий вихід. Зробив оголошення про обмін валюти і йому зателефонував потерпілий, з яким вони зустрілись. Під час зустрічі ОСОБА_2 забрав 90000 доларів США, з якими вийшов через інший вихід. Зазначив, що в нього дійсно був умисел на заволодіння грошовими коштами, він діяв за змовою з іншими особами.

Цивільний позов потерпілого визнав у повному обсязі.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та цивільний позов, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини провадження і цивільний позов, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало шкоди потерпілому в особливо великому розмірі.

Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним» («Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року). У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжкого, фактичні обставини справи та характер злочинних діянь, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює, його вік, наявність обставини, що пом`якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, приходить до висновку, що останньому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, але не в максимальних межах, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

Підстав для застосування до ОСОБА_2 ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки виправлення обвинуваченого, ураховуючи викладене, а також те, що останній не відшкодував завданих збитків, думку потерпілого, можливо лише за умови його ізоляції від суспільства.

Саме таким покаранням буде досягнуто мету, передбачену ч. 2 ст. 50 КК України - виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Щодо цивільного позову потерпілого в частині відшкодування, завданої йому матеріальної шкоди на суму 3773646 грн. та моральної шкоди на суму 3000000 грн, то він не оспорюється обвинуваченим, а тому підлягає задоволенню.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 вираховувати з дня фактичного затримання, після вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі - вартість проведених експертизи на загальну суму 25538,02 грн. в дохід держави.

Цивільний позов потерпілої задовольнити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 3773646 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, 3000000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Речові докази: електричну рахункову машинку, 6 пачок листів паперу схожих на купюри номіналом по 1000 грн., ручку для письма, калькулятор та сміттєве відро, - знищити, відеозапис - залишити зберігати при матеріалах провадження

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1