Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №753/21385/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21385/25

провадження № 2/753/4005/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Котенко Р. В.,

за участю: секретаря судового засідання Бойко К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій позивач вказує на те, що 05 грудня 2024 року між нею та відповідачем був укладений шлюб. Від шлюбу у сторін немає спільних дітей. Підставою для розірвання шлюбу позивачка зазначає те, що у неї з відповідачем відсутні спільні інтереси та взаєморозуміння, наявні різні погляди на життя, сторони втратили почуття любові один до одного. Сторони проживають окремо більше двох місяців, спільне господарство не ведуть. На глибоке переконання позивачки збереження шлюбних стосунків не є можливим та суперечить її інтересам.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Котенко Р. В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання на 23 січня 2026 року.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час, місце та дату слухання справи повідомлялись належним чином.

Суд, порадившись на місці, постановив відкласти судове засідання у справі на 02 березня 2026 року.

У судове засідання сторони повторно не з`явилися, про час, місце та дату слухання справи повідомлялись належним чином.

10 лютого 2026 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що не заперечує проти розірвання шлюбу та просив суд розглядати справу за його відсутності.

Також, 10 лютого 2026 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій остання просила суд, у зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог, розглядати справу без її участі.

Суд, порадившись на місці, постановив відкласти судове засідання у справі на 27 квітня 2026 року.

У судове засідання сторони повторно не з`явилися, про час, місце та дату слухання справи повідомлялись належним чином.

Беручи до уваги, що справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін про судове засідання, тобто їх явка є не обов`язковою, враховуючи подані сторонами заяви по суті справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 05 грудня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 591.

Від шлюбу у сторін немає спільних дітей.

Позивачка вказує, що подальше спільне проживання та збереження родини не є можливим та суперечить її інтересам, на що відповідач не заперечує.

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Позивач скористалася цим правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За наявності таких обставин справи суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а з огляду на позицію відповідача, який не заперечує проти розірвання шлюбу, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачає. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.

Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).

Судові витрати відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05 грудня 2024 року Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за актовим записом № 591 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Р. В. Котенко