Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №750/4963/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/4963/26

Провадження №1-кп/750/499/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026270340000410 від 14.02.2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, з повною вищою освітою, не працюючого, учасника бойових дій, одруженого, має на утриманні батька пенсіонера, 1948 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України

В С Т А Н О В И В:

14.02.2026 близько 19 год. 20 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в кухонній кімнаті квартири АДРЕСА_2 , під час спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_6 , вчинив сварку з останнім, з мотивів неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тримаючи ніж в руці, умисно наніс не менше п`яти ударів лезом ножа в область живота, грудної клітки та шиї потерпілому ОСОБА_6 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота без ушкодження внутрішніх органів, котре відповідно до висновку судово-медичної експертизи №206 від 23.04.2026 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, та колото-різаних ран шиї та грудної клітки, котрі відповідно до висновку судово-медичної експертизи №206 від 23.04.2026, як у сукупності, так і кожне окреме, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В судому засіданні ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 121 КК України визнав повністю, погодившись з всіма фактичними обставинами справи, як вони пред`явлені в обвинуваченні. Зазначив, що він був у квартирі з потерпілим, вживали алкоголь, виник конфлікт з потерпілим, почали сваритись, він взяв ніж і вдарив потерпілого. Коли прийшов до тями, то ніж вже був у потерпілому. Вказані тілесні ушкодження потерпілий отримав саме від його дій. Він усвідомлює ним вчинене. Свою вину він визнає повністю, щиро розкаюється, жалкує з приводу вчиненого, вибачився перед потерпілим, відшкодував завдану шкоду і той претензій не має. Просив суворо не карати, не позбавляти волі, запевнив про недопущення порушень у подальшому.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, свідчення обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, а також те, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого, кваліфікація дій обвинуваченого, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ніким не оспорюються, суд знаходить, що обвинувачення знайшло своє підтвердження в повному обсязі.

Суд за вказаних обставин вважає доведеною вину ОСОБА_5 , а його дії вірно кваліфікованими за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. Його вина у скоєному стверджується у повному обсязі.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України, судом визнано: щире каяття обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, та публічне вибачення обвинуваченого перед потерпілим у засобах масової інформації, а також добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом визнано вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, його наслідки, фактичні обставини провадження, відсутність вимог потерпілого щодо призначення суворого покарання та, навпаки, прохання не призначати покарання, пов`язаного з позбавленням волі, та відсутності до нього претензій, про що зазначено у відповідній заяві, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а саме критична оцінка обвинуваченим своєї поведінки, особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, що він є учасником бойових дій, перебування на його утриманні батька пенсіонера, 1948 року народження, незадовільний стан здоров`я, що підтверджується наданими медичними документами, що у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, наявність постійного місця проживання, відсутність негативних характеристик, відсутність даних щодо попередніх притягнень до адміністративної відповідальності, відсутність попередніх притягнень до кримінальної відповідальності, наявність декількох обставини, що пом`якшують його покарання, та обставину, що обтяжує таке, у зв`язку з чим доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті закону, якою передбачене покарання за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення. Разом з тим, приймаючи до уваги всі вищевикладені обставини, суд вважає, що ще не втрачена можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тобто його припустимо звільнити від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що є необхіднім і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, суд приймає до уваги думку прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, що і підтверджує істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Доводів, які б могли свідчити про те, що виправлення обвинуваченого і його перевиховання неможливе без реального відбування покарання, суду надано не було, а значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю.

В межах кримінального провадження, що розглядається, до обвинуваченого 13.03.2026 ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова був застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який у подальшому ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.05.2026 був змінений на запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби строком до 11.07.2026, а саме заборонено залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 – в період доби з 22:00 до 06:00 год. наступного дня, щоденно, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах, бомбосховищах на випадок оголошення повітряної тривоги, інші умови перебування під домашнім арештом, визначені ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова 13.03.2026, залишені незмінними. В зв`язку з чим, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце проживання у певний період доби слід залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертизи під час здійснення досудового розслідування в розмірі 6167 грн. 96 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, – залишити без змін.

Речові докази:

ніж, три чарки, три порожні пляшки з під спиртного, змиви речовини бурого кольору, виріз зі штори зі слідами речовини бурого кольору, керамічну чашку, ганчірку зі слідами речовини бурого кольору, які було вилучено 14.02.2026 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано речовими доказами у кримінальному провадження відповідно до постанови старшого слідчого від 15.02.2026, – знищити;

мобільний телефон «Redmi», який було вилучено 14.02.2026 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано речовими доказами у кримінальному провадження відповідно до постанови старшого слідчого від 15.02.2026, та відповідно до розписки потерпілого ОСОБА_6 від 03.03.2026 повернуто останньому – залишити в розпорядженні ОСОБА_6 ;

мобільний телефон «Redmi», який було вилучено 14.02.2026 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано речовими доказами у кримінальному провадження відповідно до постанови старшого слідчого від 15.02.2026, та відповідно до розписки обвинуваченого ОСОБА_5 від 17.03.2026 повернуто останньому – залишити в розпорядженні ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта під час здійснення досудового розслідування для проведення судової експертизи в сумі 6167 (шість тисяч сто шістдесят сім) гривень 96 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Копія вироку надсилається потерпілому, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1