Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №728/965/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/965/26

Номер провадження 1-кп/728/107/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження, відомості про яке 01.01.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026270390000001, стосовно обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бахмач Чернігівської області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, непрацюючого, неодруженого, утримання неповнолітніх/недієздатних не здійснюючого, раніше не судимого в силу положень статті 89 Кримінального кодексу України, –

у ймовірному вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 263 та частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (далі також – КК України), –

а також за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке.

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, у листопаді 2025 року, точної дати та часу не встановлено досудовим розслідуванням, перебуваючи на колишньому полігоні неподалік м. Батурин, Ніжинського району, Чернігівської області, знайшов три наступальні осколкові ручні гранати РГД-5, оборонну осколкову ручну гранату РГО, та наступальну осколкову ручну гранату М67, які є вибуховими пристроями та відносяться до категорії боєприпасів, тобто придбав їх без передбаченого дозволу, та у подальшому відніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав їх зберігати без передбаченого законом дозволу.

У подальшому 07.02.2026 об 11 годині 50 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи мету особистого збагачення, з корисливого мотиву, за грошові кошти в сумі 2 500 гривень, умисно, без передбаченого законом дозволу, продав, тобто збув, ОСОБА_5 (особа зі зміненими анкетними даними), який був залучений для проведення оперативної закупки, три наступальні осколкові ручні гранати РГД-5, оборонну осколкову ручну гранату РГО, та наступальну осколкову ручну гранату М67, які є вибуховими пристроями та відносяться до категорії боєприпасів.

2. Крім того, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, у листопаді 2025 року, точної дати та часу не встановлено досудовим розслідуванням, перебуваючи на колишньому полігоні неподалік м. Батурин, Ніжинського району, Чернігівської області, знайшов дві тротилові шашки, які є вибуховими речовинами нормальної потужності, тобто придбав їх без передбаченого дозволу, та у подальшому відніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав їх зберігати без передбаченого законом дозволу, до їх вилучення 20.02.2020 під час проведення обшуку.

Під час проведення обшуку 20.02.2025 у проміжок часу з 11 години 29 хвилин по 12 годину 10 хвилин за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та вилучено: дві тротилові шашки, які є бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності.

3. Також, у жовтні 2025 року, точної дати та часу не встановлено досудовим розслідуванням, ОСОБА_3 перебуваючи на околиці с. Піски, Ніжинського району, Чернігівської області, знайшов та зірвав рослину коноплі, чим придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено, – канабіс, у невстановленій кількості, яку у подальшому відніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим почав її зберігати без передбаченого законом дозволу без мети збуту, для власного вживання шляхом куріння.

Відповідно до висновку експерта, вилучена у ОСОБА_3 речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, загальна маса якого у перерахунку на висушену речовину становить 10,470 г.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

4. Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та пояснив, що їздив по гриби і знайшов 5 гранат та дві тротилові шашки, які забрав додому. Знахідку певний час зберігав за місцем свого проживання, а у подальшому вирішив продати гранати, що і зробив, однак шашки лишив собі. Покупців підшукував у мережі інтернет, а ціну визначив на власний розсуд.

Щодо канабісу, то теж зірвав його і переніс за місцем свого проживання, де один раз спробував вжити, однак йому не сподобалося, але він забув викинути залишок.

У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, зазначив, що більше подібного не вчинить.

ІІІ. Оцінка Суду.

5. Судом, згідно із статтею 316 Кримінального процесуального кодексу України (далі також – КПК України), призначено розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення та викликано для участі в ньому учасників кримінального провадження.

6. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

7. Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним (див. пункти 1-3).

8. Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані:

- за частиною першою статті 263 КК України як придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, а також придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу

та

- за частиною першою статті 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

9. Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

V. Призначення покарання.

10. На думку прокурора необхідним є призначення остаточного покарання у виді позбавлення волі, однак із застосуванням до обвинуваченого положень статті 75 КК України.

9. Сторона захисту погодилася з запропонованим видом покарання.

10. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України є щире каяття.

10.1. При цьому, Судом враховується, що щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним своїх діянь шляхом визнання вини у повному обсязі, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

11. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

12. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК України враховує:

12.1. класифікацію кримінальних правопорушень і те, що згідно із статтею 12 КК України одне з інкримінованих діянь відноситься до кримінального проступку, а інше – є тяжким злочином;

12.2. враховує наслідки та обставини вчиненого (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);

12.3. особу винного – його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

12.4. наявність місця проживання та позитивної характеристики за таким;

12.5. наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке;

12.6. те, що він не має судимості;

12.7. його посткримінальну поведінку, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань; подання клопотання про дослідження доказів під час судового розгляду в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 КПК України.

13. За таких обставин, Суд доходить висновку, що відсутні підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, однак, обираючи таке, необхідно призначити його у межі, наближеній до мінімальної санкцій чи у мінімальній межі санкції відповідних статей КК України.

14. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

15. Також оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені різними статтями Особливої частини КК України, за жоден з яких його не було засуджено (сукупність кримінальних правопорушень), необхідно застосувати до нього положення частини першої статті 70 КК України і призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. При цьому, Суд вважає за можливе керуватись принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

16. Проте Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

17. Окрім наведених вище мотивів, Суд в даному конкретному випадку враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого (частина друга статті 50 КК України).

18. У цій ситуації важливу роль відіграє і зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення Суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК України у правовідносинах, що розглядаються.

19. Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 статті 75 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим правопорушенням та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

20. У зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

21. Цивільний позов по справі не заявлявся.

22. Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК України.

22.1. При цьому, Суд зауважує про доцільність передачі для потреб Збройних Сил України придатних для використання предметів (майна), що визнані речовими доказами, з огляду на перебування країни у війні, для чого щодо них потребує застосуванню спеціальна конфіскація, адже їх власника в ході досудового розслідування не з`ясовано, встановити власника або належного користувача не видається за можливе з огляду на специфічність їх суті та особливості походження. Також приймається до уваги та обставина, що придатні до використання бойові припаси, холодна зброя, вогнепальна зброя, вибухові пристрої не визнані безхазяйним майном (докази протилежного в матеріалах справи відсутні).

22.2. Так, відповідно до частини першої статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

22.3. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, – переходять у власність держави.

22.4. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, який розповсюджується на майно, конфісковане на підставі рішення суду, крім майна, конфіскованого на підставі рішення суду і переданого органам державної виконавчої служби.

22.5. Відповідно до підпункту 17 пункту 9 названого Порядку військова зброя та боєприпаси до неї, військова техніка, а також товари військового призначення та подвійного використання передаються Міноборони, МВС, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Державній прикордонній службі або СБУ. Передача здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України.

22.6. У свою чергу 26.02.2022 Кабінетом Міністрів України винесено розпорядження № 186-р “Про передачу мана для потреб Збройних Сил”, за змістом якого конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану, передається до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.

23. Питання про зняття арешту необхідно вирішити відповідно до статті 174 КПК України.

24. Процесуальні витрати по справі в розмірі 12 479 грн 60 коп (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 60 копійок) за проведення експертиз у кримінальному проваджені покладаються на обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 124 КПК України.

25. Обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання слід залишити до набрання цим вироком законної сили, достатніх підстав для його зміни Суд не вбачає.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, –

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 , визнати винуватим за частиною першою статті 263 та частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України і призначити покарання:

1.1. за частиною першою статті 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і 6 (шість) місяців.

1.2. за частиною першою статті 309 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

2. На підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України ОСОБА_3 призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців.

3. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку у 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

4. Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_3 :

4.1. періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

4.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

4.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

5. Початок іспитового строку ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

6. Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання залишити до набрання вироком законної сили.

7. Стягнути з ОСОБА_3 12 479 грн 60 коп. (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 60 копійок) процесуальних витрат на користь держави за проведення експертиз.

8. Скасувати арешт, накладений на грошову купюру номіналом 200 гривень із серійним номером БР1511785, згідно з ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду від 24.02.2026 у справі № 728/368/26 (провадження № 1-кс/728/36/26).

9. Речові докази, після набрання вироком законної сили,:

9.1. грошову купюру номіналом 200 гривень із серійним номером БР1511785, яка передана на відповідальне зберігання до установи банку через відповідальну особу відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, повернути за належністю;

9.2. дві тротилові шашки, три наступальні осколкові ручні гранати РГД-5, оборонну осколкову ручну гранату РГО, та наступальну осколкову ручну гранату М67, що зберігається у камері схову відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, – конфіскувати у дохід держави та передати для потреб Збройних Сил України;

9.3. канабіс, масою 10,470 г, що зберігається у камері схову відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, – знищити.

На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя

Бахмацького районного суду ОСОБА_1