Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №705/2285/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2285/26

1-кп/705/798/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Умань Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, який має утриманні п`ятьох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, за невстановлених обставин, в порушення п.п. 2.3.2, 8.1, 8.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 Департаментом профілактики правопорушень Міністерства внутрішніх справ України, всупереч встановленому законом порядку, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано, під час участі в бойових діях щодо захисту територіальної цілісності держави Україна, шляхом привласнення в якості трофею, незаконно придбав вогнепальну зброю, а саме автомат Калашникова зразка 1974 року (АК-74), при цьому достовірно знаючи, що вищевказаний предмет являється вогнепальною зброєю, носив та зберігав зброю при собі без передбаченого законом дозволу, після чого у невстановлені досудовим розслідуванням дату і час, перевіз придбану вогнепальну зброю до місця свого проживання, а саме в с. Паланка Уманського району Черкаської області.

У подальшому, 29.03.2026 в період часу з 17 години 05 хвилин по 17 годину 17 хвилин в с. Паланка Уманського району Черкаської області, в ході проведення огляду місця події – ділянки проїжджої частини між домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , в автомобілі марки «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 та яким останній керував, працівниками поліції на передньому сидінні було виявлено та в подальшому вилучено автомат Калашникова, який згідно висновку експерта № СЕ-19/124-26/3884-БЛ від 30.03.2026 являється бойовою нарізною автоматичною вогнепальною зброєю, 5,45-мм автоматом Калашникова зразка 1974 року (АК-74), № НОМЕР_2 , промислового виробництва Іжевського механічного заводу, м. Іжевськ, СРСР, 1984 року випуску, конструкція якого змінена саморобним способом шляхом заміну прикладу, накладки на газову трубку та встановлення пристрою для безшумної та безполуменевої стрільби (ПБС), який придатний до стрільби, якого ОСОБА_4 придбав, зберігав та перевозив без передбаченого законом дозволу.

31 березня 2026 року сторони кримінального провадження № 12026250320000385 від 29.03.2026, а саме прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинувачений ОСОБА_4 з іншого, в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , відповідно до положень глави 35 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за обставин зазначених в обвинувальному акті.

Така угода відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України та містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, при цьому обвинувачена беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Сторони в угоді погодили призначення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Сторони розуміють наслідки ст. ст. 394, 424 КПК України та наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом (ст. 389-1 КК України).

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання, а також просив при звільненні ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України визначити іспитовий строк з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав у повному обсязі та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому обвинувачений підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просив її затвердити та призначити йому узгоджене покарання, а також зазначив про можливість виконання ним визначених в угоді обов`язків.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що угода підписувалася у його присутності, згода обвинуваченого на укладення угоди про визнання винуватості була добровільною, а тому просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Заслухавши думку учасників судового провадження та вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості виходячи з наступного.

Згідно положень п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч.7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст. ст. 473, 474 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Крім того, суд бере до уваги, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають положенням Загальної частини Кримінального кодексу України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи дані, що характеризують особу винного, його вік, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а також враховуючи обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обтяжуючих обставин, а тому вважає, що узгоджене сторонами покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 , та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи № СЕ-19/124-26/3884-БЛ від 30.03.2026 в розмірі 2674 гривні 20 копійок.

Оскільки обвинуваченому на стадії судового розгляду запобіжний захід не обирався та відповідні клопотання стороною обвинувачення не заявлялись, суд не вбачає підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 368-370, 373, 374, 393, 394, 474, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 березня 2026 року між прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у розмірі 2674 гривні 20 копійок.

Речовий доказ: автомат АК-74, що зберігається в Уманському РУП – знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1