Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Булінг (цькування) учасника освітнього процесу
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №127/16054/26
Суддя: Кашпрук Г. М.
Справа № 127/16054/26
Провадження № 3/127/3341/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Кашпрук Г.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП,–
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області 11.05.2026 надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії АПР18 №492420 від 06.05.2026 вбачається, що 21.04.2026 у період з 15 год 00 хв по 16 год 25 хв, а також 15.04.2026 у період з 13 год 40 хв до 14 год 25 хв в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , будучи матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є учасником освітнього процесу у приміщенні КЗ «ВГ 24» допустила систематичне здійснення булінгу сином ОСОБА_2 , що полягало у психологічному насильстві, а саме приниженні честі та гідності малолітньої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом словесних образ та принизливих слів, щодо зовнішності, використання глузливого прізвиська та систематично вчиняв дії фізичного насилля відносно ОСОБА_3 , а саме під час навчального процесу кидав у бік потерпілої різні предмети канцелярського приладдя та інші речі, чим створив загрозу фізичному здоров`ю та безпеці. Вказані дії носили умисний, систематичний характер та відбувалися під час уроків у присутності інших учнів, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_3 . Таким чином громадянка ОСОБА_1 порушила ч.1 ст.150 Сімейного кодексу України, ст.55 ЗУ «Про освіту» та ч.3 ст.173-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила. Тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник Малик О.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у даній справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП. Просив врахувати, що сама по собі наявність конфліктної ситуації між дітьми не може автоматично свідчити про булінг або неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків або про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 не ухилялася від виконання батьківських обов`язків, здійснювала належний контроль за вихованням дитини, а після виникнення конфліктної ситуації сприяла її врегулюванню та співпрацювала із навчальним закладом. Крім того, сторона захисту звертає увага суду на істотні суперечності у матеріалах справи, зокрема на те, що у протоколі комісії з розгляду випадків булінгу описуються події за участю іншої особи — ОСОБА_4 , а не ОСОБА_5 , що ставить під сумнів належність та допустимість таких доказів у даному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом диспозиції ч. 1 ст. 173-4 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
Частиною 3 ст. 173-4 КУпАП встановлена відповідальність батьків за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років
Згідно з п.п 3-1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Наявність у діях малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ознак булінгу, за що відповідальність передбачена ст. 173-4 КУпАП, доводиться в сукупності наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР №492420 від 06.05.2026 року;
- письмовими рапортами інспектора відділу «Служби освітньої безпеуи « УПП у Вінницькій області ДПП Король Г. від 06.05.2026;
- протоколом №7 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) комунального закладу «Вінницька гімназія №24»;
- письмовими поясненнями класного керівника ОСОБА_6 , матері потерпілої дитини ОСОБА_3 від 04.05.2026.
З досліджених документів встановлено, що малолітній син ОСОБА_1 – ОСОБА_7 є учнем 6-Д класу КЗ «ВГ 24». В даному класі також навчається потерпіла малолітня особа ОСОБА_8 . Згідно письмових пояснень, які містяться в матеріалах даної справи, та усних пояснень, зміст яких зафіксовано у протоколі засідання комісії з розгляду випадків булінгу в даному навчальному закладі, мати потерпілої дитини, класний керівник та вчителі української й іноземної мов підтвердили систематичність конфліктів, які виникають між учням даного класу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . У даних конфліктах саме ОСОБА_7 виступає ініціатором та вчиняє активні дії, які призводять до психологічного та іноді фізичного насильства щодо потерпілої малолітньої ОСОБА_11 .
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 була повідомлена про наявну конфліктну ситуацію, оскільки за викликом адміністрації закладу приходила до школи та навіть намагалась спілкуватись із потерпілою малолітньою особою, що зафіксовано також у її особистих поясненнях. Однак подібні дії з боку сина ОСОБА_1 продовжились, що і стало підставою для скликання комісії.
Щодо заперечень захисника про відсутність об`єктивності у висновку комісії через відсутність висновку шкільного психолога, суд зазначає, що засідання комісії школи щодо встановлення факту булінгу, відбувалось за участі практичного психолога ОСОБА_12 , яка також надавала свої пояснення та висновки під час засідання комісії. Відтак, наявність висновку психолога саме у письмовому вигляді в даному випадку не є обов`язковою.
На думку суду, вищевказані документи, які були предметом дослідження в ході судового розгляду, є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності й допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми для ухвалення судового рішення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_2 , 2013 р. н., булінгу, тобто діяння психологічного характеру та фізичного насильства щодо іншого учасника навчального процесу, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_3 , тому дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за частиною 3 статті 173-4 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого нею правопорушення; особу правопорушника, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП. Відтак, стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
Також з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 173-4, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua