Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №127/13755/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13755/26

Провадження № 3/127/2899/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Головний бухгалтер ТОВ «Агора Імекс» ОСОБА_1 допустила порушення ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 45 грн за лютий 2026 року.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась.

Вирішуючи питання щодо можливості здійснення судового розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Судом 07.05.2026 була направлена на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, судова повістка поштовим відправленням. Однак станом на 20.05.2026 відомості про вручення судової повістки або її повернення до суду не надійшли. У протоколі про адміністративне правопорушення наявна відмітка про те, що ОСОБА_1 копію протоколі отримала 13.04.2026. Отже, ОСОБА_1 про складання протоку була обізнана.

З огляду на викладене суд вважає, що судом були вжиті достатні заходи, спрямовані на повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи. Тому суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 245 КпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що в ході проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Агора Імекс» виявлений факт порушення ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 45 грн за лютий 2026 року.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, надана копія акту перевірки (далі – Акт.).

У протоколі про адміністративне правопорушення наявне посилання на норми ПК, які, на думку контролюючого органу, були порушені.

У прецедентній практиці ЄСПЛ, зокрема у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), звертає увагу, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Отже, у цьому провадженні суд має перевірити лише наявність чи відсутність об`єктивної сторони діяння, яке передбачене частиною першої статті 163-1 КпАП, зміст якої наведений судом вище. Саме тому в цьому провадженні суд має вирішити питання щодо наявності чи відсутності ознак 1) відсутності податкового обліку, 2) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

З наданих суду матеріалів питання щодо наявності ознак відсутності податкового обліку ініційоване не було, тому суд має вирішити питання лише щодо наявності ознак порушення податкового обліку. Ці діяння не містять триваючого характеру, тому в разі наявності ознак таких порушень та закінчення строку, визначеного частиною другою статті 38 КпАП, провадження у справі має бути закрите на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КпАП.

Зі змісту Актів випливає, що в ході перевірки виявлені порушення, зокрема, ведення податкової та бухгалтерської звітності. Ці діяння, як суд вже зазначив, мали місце під час подання декларації за лютий 2026 року. У цьому провадженні суд не вправі вирішувати питання щодо наявності або відсутності рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами проведеної перевірки, щодо накладення на суб`єкта господарювання фінансових санкцій за порушення податкового законодавства. Натомість має перевірити підтвердження або спростування факту порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Будь-які дані на спростування відомостей, викладених у Акті, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надані. Не були надані суду й відомості, які б свідчили про оскарження дій службових осіб контролюючого органу. В Акті наведені обставини, які свідчать про наявність відповідних порушень. Саме тому суд вважає, що наданими суду матеріалами підтверджений факт порушення ведення податкового обліку у зазначений вище період. Тому суд вважає, що діяння ОСОБА_1 за наведеними фактами охоплюється складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КпАП, за ознаками порушення керівниками підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Разом з тим, суд враховує, що ні протокол про адміністративне правопорушення, ні акт не містять відомостей про дату подання декларації за лютий 2026 року. Згідно з приписами статті 49 ПК податкова декларація з ПДВ за лютий 2026 року має бути подана не пізніше 20.03.2026. З наданих суду матеріалів справи випливає, що порушення строку подання податкової декларації виявлене не було, натомість були виявлені порушення щодо порядку ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 45 грн за лютий 2026 року. Допущення зазначеного порушення, очевидно, мало місце до подання відповідної декларації. Отже, станом на 20.05.2026, строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений частиною другою статті 38 КпАП сплинув.

Зокрема, конструкцією частини другої статті 38 КпАП визначено, що у разі якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Тому відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 163-1 КпАП, слід закрити.

Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Зважаючи на ту обставину, що за результатами судового розгляду на ОСОБА_1 адміністративне стягнення накладене не було, суд вважає, що відсутні й правові підстави для стягнення з нього судового збору.

Керуючись статтями 163-1, 283, 284 КпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, – закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: