Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №127/36501/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/36501/25

Провадження № 2-др/127/57/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

19 травня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю секретаря Бральчук Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.04.2026 року в порядку загального позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики було розглянуто та ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яка мотивована тим, що 21.04.2026 року судом ухвалено рішення, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 , проте не вирішено питання про судові витрати на професійну правничу допомогу. Враховуючи викладене представник позивача просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 60000,00 грн. судових витрат на правову допомогу. На підтвердження понесення цих витрат представником долучено: Звіт про виконання доручення клієнта, рахунок на оплату, договір про надання правової допомоги, додаткової угоди №2.25 до договору.

Частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У контексті вказаної статті процесуального закону, враховуючи характер вирішуваного питання і сукупність наявних в матеріалах справі доказів, суд не вбачає необхідності виклику сторін в судове засідання. Зважаючи на те, що цивільна справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно вирішення питання про судові витрати здійснюється в порядку письмового провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте надіслав на електронну адресу суду клопотання про проведення судового засідання без його участі, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує та просить її задовольнити.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання відповідач не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.

Оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви, тому суд проводить розгляд справи без їх участі.

Частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.04.2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики було задоволено частково в розмірі 92,51% від позовних вимог (а.с. 72-73).

24.03.2025 року між адвокатом Щербань Д.М. та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги №б/н, за умовами якого розмір гонорару та витрат, повязаних з виконанням дорученя клієнта сторони погоджують у додаткових угодах до цього договору (а.с. 80). Так, згідно додаткової угоди №2.25 до договору, розмір гонорару склав 60000,00 грн. (а.с. 81).

Відповідно до Звіту про виконання доручення клієнта, адвокатом було надано наступний вид послуг: вивчення та аналіз документів наданих клієнтом – 3 год.; вивчення та аналіз судової практики – 3 год.; підготовка та подання до суду позовної заяви – 4 год.; підготовка та подання до суду заяви про усунення недоліків – 2 год.; підготовка та участь в судових засіданнях – 4 год.; підготовка та подання клопотання про заочний розгляд – 2 год.; підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення – 2 год. Всього витрачено 20 год. (а.с. 77).

Також в матеріалах справи наявний ордер, свідоцтво про прраво на зайняття адвокатською діяльністю та рахунок на оплату в розмірі 60000,00 грн. (а.с. 5, 6, 79). Частиною 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом було враховано, що вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така позиція узгоджується із правовим висновком здійсненим Великою Палатою Верховного Суду 19.02.2020 року у постанові по справі №755/9215/15-ц.

Суд звертає увагу, що представник позивача в своєму клопотання про розгляд справи за його відсутності зазначив, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Вимогами п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 6 ст. 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, відповідачем не доведено неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат за надання правової допомоги.

Разом з тим, як зазначено ВС в постанові від 17.01.2022 року № 756/8241/20, зустріч із клієнтом та погодження заперечень на касаційну скаргу мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву на касаційну скаргу та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом із тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

З огляду на викладене, надання представником позивача такої правової послуги як аналіз судової практики, не можуть включатися до витрат на правову допомогу, оскільки вони не підтвердженні належними доказами.

Щодо участі представника позивача у судови х засіданнях, де витрачено 4 год., то по справі відбулось лише одне судове засідання тривалістю 18 хв.

З приводу надання адвокатом такої правової послуги, як подання до суду заяви про усунення недоліків, є наслідком неналежного формування позовної заяви.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі № 420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на правничу допомогу з позивача не може бути способом надмірного збагачення відповідачів, на користь яких такі витрати стягуються і не може становити для них по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, періоду розгляду справи, суд вважає, що зазначені представником позивача ОСОБА_1 витрати на правовудопомогу в розмірі 60000,00 грн. є завищеними та недостатньо обґрунтованими.

Враховуючи предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до предмета позову, суд визначає вартість наданої правової допомоги в розмірі 6000,00 грн. відповідатиме критеріям розумності та співмірності.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:

НОМЕР_2 , останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст додаткового рішення складений 19.05.2026 року.

Суддя: