Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №146/1303/25 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1303/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020200000127 від 19 червня 2025 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Вапнярка, Томашпільського району Вінницької області, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 18 червня 2025 року, біля 16 години, переслідуючи умисел на заволодіння металевими предметами, які знаходяться на могилі, маючи заздалегідь заготовлений для вчинення злочину мішок, прийшла на кладовище, с-ща Вапнярка Тульчинського району Вінницької області, яке відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» є місцем поховання.

Перебуваючи на території вказаного кладовища, ОСОБА_4 помітила могилу ОСОБА_5 (1924-1941 р.н.), після чого у неї виник злочинний умисел на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, а саме: металевою частиною труби блакитного кольору довжиною 49 см, яка є частиною хреста.

Реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та переслідуючи мету власної наживи, ОСОБА_4 , впевнившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони інших осіб, шляхом застосування фізичної сили та використовуючи заздалегідь заготовлений мішок для поміщення зазначеної металевої частини, демонтувала та незаконно заволоділа, металевою частиною труби блакитного кольору довжиною 49 см, що є частиною хреста та знаходилась на вищевказаній могилі ОСОБА_5 з метою подальшого продажу та отримання грошових коштів.

Своїми діями ОСОБА_4 знехтувала моральними засадами суспільства в частині поваги до померлого та місця його поховання, порушила громадський спокій та проявила зневажливе ставлення до соціальних цінностей життя в суспільстві.

Таким чином ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, тобто наруга над могилою померлого та незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі померлого.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину в пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому і вважає, як і інші учасники судового розгляду за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись її допитом, та характеризуючими матеріалами. З`ясувавши розуміння обвинуваченим змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши, що у такому випадку вона буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності її позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню визначити допитом обвинуваченої та характеризуючими даними.

Обвинувачена ОСОБА_4 суду пояснила, що проходячи біла місцевого кладовища в с-щі Вапнярка Тульчинського району Вінницької області вона взяла у руку частину металевої труби, яка є частиною хреста відірвала її та поклала у мішок з метою подальшого продажу та придбання продуктів харчування, яку пізніше в неї вилучила поліція. В скоєному щиро розкаялася.

Дії ОСОБА_4 державним обвинуваченням вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 297 КК України, тобто наруга над могилою померлого та незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі померлого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 суд вважає, щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановленні.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи вищевикладене, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини що пом`якшують покарання обвинуваченої, відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченої, яка на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря - нарколога та відповідно до висновку судово психіатричного експерта № 618 виявляє психічний розлад у вигляді розладів психіки та поведінки в наслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F 10.2) судомний синдром анамнестично, раніше не судима, характеризується негативно, вину визнає, також враховуючи досудову доповідь органу пробації, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 , необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 297 КК України, у виді пробаційного нагляду, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів суспільства.

Суд при цьому враховує імперативні приписи частини другої та третьої статті 59-1 КК, якими передбачено, що у разі засудження особи до покарання у виді пробаційного нагляду суд покладає на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; пройти курс лікування від алкогольної залежності.

Процесуальних витрат у справі не має.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 368, 370-374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

На строк дії пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_4 , передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України та п. 5 ч. 3 ст. 59-1 КК України наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; пройти курс лікування від алкогольної залежності.

Початок строку пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід не обирати.

Речові докази у справі, а саме: дві металевих частини іржавої труби блакитного кольору довжиною 87 та 49 см., металеву табличку з написом «Якубова Н 1924-1941» виявлених та вилучених у ході огляду місця події 18 червня 2025 року, а саме території кладовища, с-ще Вапнярка, яке знаходиться на перехресті вулиць Грушевського та Стадіонної с-ще Вапнярка Тульчинського району Вінницької області, належних на праві власності невідомій особі та полімерний мішок білого кольору з написом «Хмельницьк млин», виявленого та вилученого у ході огляду місця події 18 червня 2025 року, а саме території кладовища, с-ще Вапнярка, яке знаходиться на перехресті вулиць Грушевського та Стадіонної с-ще Вапнярка Тульчинського району Вінницької області, належних на праві власності ОСОБА_4 які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області за адресою с-ще Томашпіль Тульчинського району Вінницької області вул. І. Гаврилюка 51 – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1