Суд: Оратівський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 18 травня 2026 р.
Справа: №141/241/26
Суддя: Слісарчук О. М.
Справа № 141/241/26
Провадження № 3/141/79/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2026 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М.,
при секретарі судового засідання Баламутко Л.П.,
за участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Панасюк Н.А.,
розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом календарного року не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
У С Т А Н О В И В:
28 березня 2026 року о 17 год 25 хв на автомобільній дорозі сполученням с. Рожична – с. Осична водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спецприладу «Драгер 6810» з відеофіксацією вказаної дії. Результат огляду позитивний – 0,28‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та суду пояснив, що не перебував у стані алкогольного сп`яніння, від закладу на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився, оскільки працівники поліції дали йому зрозуміти, що у випадку проїзду до лікарні заберуть його автомобіль на арештмайданчик. Окрім того, коли працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно нього за ст. 130 КУпАП, поліцейські дозволили йому й надалі керувати автомобілем.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Панасюк Н.А. просила суд провадження у справі № 141/241/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, про що подала відповідне клопотання.
Розглянувши матеріали справи № 141/241/26 та заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Панасюк Н.А., а аткож клопотання про закриття провадження, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушенняє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст. 252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 N 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 N 1103 (далі - Порядок).
Відповідно з п. 1 розділу ІІ Інструкція № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 4 розділу ІІ Інструкція № 1452/735 визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Згідно з п. 7 Розділу ІІ Інструкція № 1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Віденська конвенція про дорожній рух, була ратифікована президією ВР УРСР у 1968 році, а саме в Європейській угоді від 01.05.1971 року, якою була доповнена Віденська конвенція. Даною Європейською угодою було доповнено Віденську конвенцію, а саме ст. 8 Конвенції, яка має назву «Водії», було доповнено пунктом шість, який звучить у перекладі на українську так: «У національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках – повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря що видихається (0,25 проміле)»
Відповідно до інструкції приладу ДРАГЕР 6810, він має похибку при вимірюванні до 0,50 мг/л 1,7% виміряного значення в залежності від того, яке значення вище.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626460, складеного 28.03.2026 року: «28.03.2026 17:25:00 автомобільна дорога с. Рожична с. Осична водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотестер Драгер 6810» тест номер 4185 результат позитивний становить 0,28 проміле. Від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.9.а. ПДР – керування ТЗ особами в стані алког. нарк. чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу і швидкість реакції».
Згідно відомостей тесту № 4185 приладу «ДРАГЕР 6810» від 28.03.2026, огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проводився 28.03.2026 о 17:16 при температурі повітря +20,0 С, результат 0,28 проміле.
Відповідно до листа Вінницького обласного центру з гідрометеорології від 29.04.2026, температура повітря 28.03.2026 за даними спостереження метеостанції Липовець, що найближча до с. Рожична та с. Осична Вінницького району Вінницької області у 17 годині була +13,1 С, у 20 годині +10,3 С.
Отже, виходячи з наведеного в організмі ОСОБА_1 з допомогою приладу Drager Alcotest 6810 було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу, що є в межах допустимих норм та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Полтавський апеляційний суд у справі № 538/15/26 у постанові від 24 квітня 2026 року зробив висновок, що у зв`язку з тим, що прилад ДРАГЕР вказував на температуру повітря + 11С, тобто значно вищу температуру, яка була зафіксована в даному регіоні, що в свою чергу, може свідчити про технічну несправність або порушення умов експлуатації приладу, яке могло прямо вплинути на точність результату».
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені здійснений інспекторами патрульної поліції відеозапис події, яка відбулась 28.02.2026, та який долучено до матеріалів справи.
Згідно вимог п. 3 Розділу IІІ "Інструкція № 1452/735, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. N 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Натомість, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕРА №626460 від 28.03.2026 ознаки алкогольного сп`яніння не вказані, а у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд проведений у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук.
Суд зауважує, що ознаки алкогольного сп`яніння, встановленні працівниками поліції, не відповідають дійсності, оскільки під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Зокрема із оглянутого відеозапису не вбачається тремтіння рук, мова ОСОБА_1 є чітка і зрозуміла, а його поведінка повністю відповідає обстановці.
Також, відповідно до п. І розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції, перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Згідно відповіді КНП Оратівської ЛПЛ № 487 від 27.04.2026, адміністрація КНП «Оратівська лікарня планового лікування» повідомляє, що Комунальне некомерційне підприємство «Оратівська лікарня планового лікування» не внесена до переліку закладів, яким надано дозвіл на проведення оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння.
Тому, оскільки працівники поліції направили ОСОБА_1 у заклад охорони здоров`я, який не має ліцензії на проведення оглядів на стан сп`яніння, направлення є недопустимим доказом у справі. Отже, у матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 направлявся в заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.
За наведених обставин, притягувати ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було б порушенням принципів законності, зазначених у ст. 7 КУпАП та суперечило б завданням цього Кодексу.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Суд не є стороною обвинувачення, та суду не було надано доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина 2 статті 251 КУпАП).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні, не підтверджують факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст. ст. 7, 251, 252, 283, 284, 285 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі № 141/241/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях об`єктивно підтвердженого складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.М. Слісарчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua