Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
Дата: 18 травня 2026 р.
Справа: №703/5489/25
Суддя: Биченко І. Я.
Справа № 703/5489/25
2/703/105/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту,
встановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про звільнення майна з-під арешту.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , а також розташованої за цією адресою земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 7123781500:01:001:0267.
Під час вирішення питання стосовно вчинення нотаріальних дій по відчуженню належного йому нерухомого майна, він звернувся до приватного нотаріуса, де дізнався, що на все його нерухоме майно накладено арешт. Підставою обтяження стала постанова державного виконавця відділу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції Владимирова В.В. від 01 грудня 2010 року.
Оскільки у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, крім ПІП особи, а саме ОСОБА_1 , інших ідентифікуючих даних боржника не зазначено, приватний нотаріус надіслав запит керівнику Броварського відділу ДВС із проханням надати інформацію стосовно конкретної особи, на майно якої накладено арешт, а саме просив вказати дату та рік народження, за наявності – реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Листом від 25 жовтня 2024 року начальник відділу ДВС повідомив, що виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 , в межах якого накладено обтяження, в Автоматизованій системі виконавчих проваджень станом на 25 жовтня 2024 року не значиться. Ідентифікуючі дані відносно боржника ОСОБА_1 в АСВП відсутні.
Позивач стверджує, що обтяження жодним чином його не стосується, оскільки він ніколи не був стороною будь-якого зобов`язання, для забезпечення виконання якого було застосоване зазначене обтяження.
В подальшому він з`ясував, що в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа №2-1214/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення збитків внаслідок ДТП. Рішенням по цій справі стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 64281 грн. 14 коп., моральну шкоду в розмірі 1500 грн, а також витрати по сплаті держмита в розмірі 642 грн. 82 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Ухвалою цього ж суду від 16 червня 2017 року у справі №361/273/17, провадження №6/361/110/17, поновлено ОСОБА_2 строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Проаналізувавши вказані судові рішення, позивачем було встановлено, що обтяження у вигляді арешту було накладено саме під час виконання зазначеного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області.
Посилаючись на те, що він не є тією особою, яка зобов`язана виконувати рішення суду, а лише має ідентичне ПІП, позивач ОСОБА_1 просив зняти арешт з належного йому майна, накладений постановою про відкриття провадження, серія та номер 1045/19 від 01 грудня 2010 року, видавник: відділ ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції, державний виконавець Владимиров В.В.
Просив урахувати, що наявність обтяження на майно він розцінює як безпідставне втручання у приватну власність, яке порушує його право на мирне володіння майном.
Ухвалою від 28 серпня 2025 року суд відкрив провадження у справі, та постановив її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно суд залучив до участі в справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ухвалою від 20 березня 2026 року суд замінив відповідача по справі – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , належним відповідачем – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 . Крім того, суд залучив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , як співвідповідача.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв`язку з ненаданням відповідачами відзивів, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Згідно зі свідоцтвами про право на спадщину за законом від 15 вересня 2023 року та витягами з Державного реєстру речових прав від 15 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 та розміщеної за цією адресою земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 7123781500:01:001:0267.
За відомостями з Державного реєстру речових прав від 19 червня 2024 року, 03 грудня 2010 року о 11:19:05 державним реєстратором Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Кобцем О.Є. на все належне ОСОБА_1 майно на праві особистої власності в межах суми стягнення накладено арешт. Підставою для державної реєстрації арешту зазначено постанову про відкриття виконавчого провадження, серії та номер 1045/19, видану 01.12.2010 державним виконавцем Владимировим В.В. відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції. Номер запису про обтяження: 4811163. При цьому, відомості про особу, майно якої обтяжується, не містять інших ідентифікуючих даних, окрім ПІП.
28 вересня 2024 року приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Новіков І.М. направив лист керівнику Броварського відділу ДВС у Броварському районі Київської області, у якому зазначив, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не вказано ніяких конкретизуючи даних відносно боржника, щодо цієї особи відсутні дані про рік та місце народження, відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків. У зв`язку з цим просив надати йому інформацію стосовно конкретної особи, на майно якої накладено арешт за реєстраційним номером 4811163.
Листом від 25 жовтня 2024 року начальник Броварського відділу ДВС повідомив нотаріуса про те, що станом на день надання відповіді в Автоматизованій системі виконавчих проваджень виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 , в межах якого внесено реєстраційний номер обтяження 4811163, не значиться. Надати ідентифікуючі дані відносно ОСОБА_1 , а саме РНОКПП чи дату народження, не являється можливим, оскільки такі відомості в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні.
Із наданих позивачем витягів із спецрозділу виконавчих проваджень убачається, що в період з 19 листопада 2009 року по 05 червня 2014 року на примусовому виконанні у Броварському відділі ДВС перебувало п`ять виконавчих проваджень, боржником по яких був ОСОБА_1 , зокрема, № 15977951, №30836514, №33749286, № 35270977 та № 37366824.
Із цих виконавчих проваджень одне виконавче провадження (№15977951) було розпочате і завершене в 2009 році. Всі інші були розпочаті і завершені після 2012 року.
Разом з тим, 09 червня 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення по справі № 2-1214/10, яким суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 64281,14 коп. матеріальної та 1500,00 грн. моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Указане рішення набрало законної сили 19 червня 2010 року.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2017 року ОСОБА_2 було поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 1-1214/10. При цьому, у мотивувальній частині ухвали зазначено, що постановою відділу ДВС Броварського МРУЮ від 01.12.2010 було відкрито виконавче провадження №23003830 з примусового виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2010 року по справі № 2-1214/10. Постановою від 16 березня 2015 року виконавчий документ було повернуто стягувачу.
Судом було направлено запит до Броварського міськрайонного суду Київської області з метою встановлення анкетних даних сторін по справі №2-1214/10.
Листом від 06 січня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області повідомив, що відповідачем у межах цієї справи був ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як встановлено вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Такий же висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19).
Таким чином, дослідженими судом доказами підтверджується помилкове накладення арешту на майно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , що порушує його права, як власника майна, оскільки наявність обтяження майна позбавляє його в повній мірі реалізувати право власності на вказане майно.
Крім того, суд констатує, що за обставинами даної справи наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) нескасованого арешту, за умови відсутності доказів його накладення саме на майно позивача по даній справі, є невиправданим втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном.
Суд зазначає, що утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Ураховуючи наявність накладеного арешту на майно та неможливість його скасування в позасудовому порядку, суд доходить висновку про необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги грунтуються на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.5, 7,12, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту – задоволити повністю.
Зняти арешт з нерухомого майна, яким є житловий будинок з господарськими, побутовими будівлями і спорудами, та земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 7123781500:01:001:0267, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , реєстраційний номер обтяження: 4811163, внесений 03.12.2010 11:19:05 державним реєстратором Кобець Олексієм Євгеновичем, Бердянське міськрайонне управління юстиції, про арешт нерухомого майна, накладений постановою про відкриття виконавчого провадження серія та номер:1045/19 від 01 грудня 2010 року, видавник: відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції, державний виконавець Владимиров В.В.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 19 травня 2026 року
Учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
третя особа - Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місця знаходження: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 39, код ЄДРПОУ 34837745.
Суддя: І.Я. Биченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua