Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №711/3865/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3865/26

Номер провадження2/711/2438/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2026 року АТ «Універсал Банк», в інтересах якого діє представник за довіреністю Сахабутдінов Віктор Юрійович, звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 44568,58 грн та судові витрати (вхідний №16640, а.с.1-5 т.1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, 30 січня 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 30.01.2020 та, встановивши мобільний додаток monobank, отримала розрахункову карту НОМЕР_1 з відкриттям розрахункового рахунку № НОМЕР_2 .

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Підсумовуючи викладене, позивач констатує, що між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг від 30.01.2020, відповідно до умов якого, встановивши мобільний додаток «monobank», відповідач отримала розрахункову карту НОМЕР_1 з відкриттям розрахункового рахунку № НОМЕР_2 .

Позивач також у позові зазначає, що АТ «Універсал Банк» зобов`язання за означеним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

Оскільки у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою, тому банк 28.02.2026 направив позичальнику повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте, відповідач на контакт не виходила, суму заборгованості не погасила, у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».

Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором від 30.01.2020, станом на 03.03.2026, становить 44 568,58 грн., що складається з: 44230,48 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 0,00 грн – загальний залишок заборгованості за відсотками, 338,10 грн - заборгованість за пенею; 0,00 грн - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 30.10.2026, станом на 03.03.2026, в розмірі 44 568,58 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 14 год 10 хв 19 травня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси.

Представник позивача Сахабутдінов В.Ю. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника Сахабутдінова В.Ю. в підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 14.05.2026. Водночас, представник позивача за довіреністю Сахабутдінов В.Ю., у п.4-5 прохальної частини позовної заяви від 17.04.2026, виявив волю на розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні підтримав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення (а.с.5 т.1).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 19 травня 2026 року о 14 год 10 хв не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без її участі до суду не подала, відзиву до суду не направила (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим, 19 травня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 30.01.2020 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 30.01.2020.

Відповідно до зазначеної анкети-заяви, підписуючи цей документ власноручним підписом ОСОБА_1 : 1) просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору; 2) підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та їх копії відповідають оригіналу; 3) погодилася, що ця заява-анкета разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір), укладення якого вона підтвердила і зобов`язалася виконувати його умови; 4) засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відритим ключем (а.с.67 т.1).

На підтвердження факту укладення договору про надання банківський послуг «Monobank», позивачем долучено до матеріалів справи, а судом безпосередньо досліджено в судовому засіданні, умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank/Universal Bank, що набули чинності з 24.01.2020, та тарифи за карткою monobank (Чорна картка monobank) (а.с.9-59, 76-77 т.1).

Із розрахунку заборгованості за договором б/н від 30.01.2020, станом на 03.03.2026 (а.с.250-254 т.1), та виписки/особового рахунку з 30.01.2020 до 03.03.2026 (а.с.78-249 т.1), суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 активно використовувала кредитний ліміт, встановлений їй позивачем у зв`язку з підписанням заяви-анкети від 30.01.2020. Водночас, із означених письмових доказів суд встановив, що повернення відповідачем АТ «Універсал Банк», отриманих грошових коштів, здійснювалось нерегулярно і у менших сумах, аніж вона отримувала на виконання умов договору про надання банківський послуг «Monobank». У зв`язку з цим, станом на 03.03.2026, загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк» щодо виконання умов означеного вище договору, становить 44 568,58 грн, з яких: 44230,48 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 0,00 грн – загальний залишок заборгованості за відсотками, 338,10 грн - заборгованість за пенею; 0,00 грн - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, із досліджених безпосередньо в судовому засіданні заяви-анкети (а.с.67 т.1), умов і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank/Universal Bank та тарифів за карткою monobank (Чорна картка monobank) (а.с.9-59, 76-77 т.1) суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення означеного договору на викладених вище умовах шляхом підписання такого правочину власноручним підписом (п.11 заяви-анкети до договору про надання банківських послуг (а.с.67 т.1)).

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надала суду жодних доказів як неотримання нею в кредит від АТ «Універсал Банк» грошових коштів за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.01.2020, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов, зокрема, сплати заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в розмірі 44230,48 грн, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання щодо повернення позивачу суми кредиту за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.01.2020, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 44230,48 грн в рахунок погашення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 338,10 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктом 5.19 розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток» умов і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank/Universal Bank сторони договору про надання банківських послуг «Monobank» від 30.01.2020 обумовили, що у випадку якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18, кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. З моменту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф у розмірі 100 грн. та пеня у розмірі 6,4% на місяць за кожен день прострочення виконання.

Із розрахунку заборгованості за договором б/н від 30.01.2020, станом на 03.03.2026 (а.с.250-254 т.1), суд встановив, що пеня в розмірі 338,10 грн нарахована позивачем відповідачу 01.12.2025 (а.с.257 т.1).

Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки – звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені у розмірі у розмірі 6,4% на місяць за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 338,10 грн слід відмовити.

Позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, штрафами та комісіями за надання кредиту та за обслуговування кредитної заборгованості позивачем не заявлено, а тому суд, керуючись положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, їх не розглядає.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.3 прохальної частини позовної заяви від 17.04.2026, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає про таке.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача на сплату судового збору складають 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією №CF_141619 від 09.04.2026 (а.с.8 т.1).

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.01.2020 частково обгрунтованими і задовольнив їх на суму 44 230,48 грн (заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту)), що складає 99,24% від ціни позову (44230,48 грн / 44568,58 грн), тому із відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 642,17 грн, тобто 99,24% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2662,40 х 0,9924).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення із відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 44 230,48 грн, що є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту). Крім того з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 642,17 грн - судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 207, 526, 626, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 30 січня 2020 року, станом на 03 березня 2026 року, в розмірі 44 230 (сорок чотири тисячі двісті тридцять) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» 2642 (дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 17 (сімнадцять) копійок судового збору.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в сумі 338 (триста тридцять вісім) гривень 10 (десять) копійок – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 19 травня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко