Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №695/4123/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/4123/25

номер провадження 2/695/750/26

13 травня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Середи Л.В..

за участі секретаря с/з – Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.01.2024 між ТОВ «Фінансова компанія "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем було укладено договір позики № 2524636 за умовами якого відповідач отримав позику в розмірі та строк, які обумовлені договором.

За договором факторингу №14/06/21, укладеним 14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та позивачем до останнього перейшло право вимоги до відповідача за договором позики № 2524636 від 08.01.2024. Сума грошової вимоги до відповідача складається з 5 000 грн. – суми заборгованості за основною сумою боргу; 15 650 грн. - суми заборгованості за відсотками; 6 520,80 грн. - суми заборгованості за пенею.

В супереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснено нарахування жодних штрафних санкцій та пред`явлено вимогу про стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000 грн. та суми заборгованості за відсотками у розмірі 15 650 грн., а також витрат на оплату судового збору в розмірі 3028 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у своїй позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд справи в порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи згоду позивача в його позовній заяві на ухвалення заочного рішення, повторну неявку в судове засідання відповідача, відсутність відзиву на позов, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в заочному порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов такого.

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів" (позикодавець) та відповідачем (позичальник) був укладений договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2524636, за яким позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти у сумі 5 000,00 грн. на погоджений умовами Договору строк 30 днів шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.

Договір укладено в електронній формі із використанням інформаційно-комунікаційної системи та одноразового ідентифікатора (відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з пунктами 1, 2, 2.1–2.4 вказаного Договору, сторони погодили такі істотні умови: Сума позики: 5 000,00 грн; строк кредитування: 30 днів; дата надання позики: 08.01.2024 року, а дата повернення позики (останній день) - 07.02.2024 року.

Процентна ставка за користування кредитом є диференційованою та складається з наступного: базова процентна ставка за перший день користування: 71,71% (фіксована); базова процентна ставка з другого дня користування до дати повернення: 3,00% за кожен день користування (фіксована); знижена процентна ставка (за програмою лояльності / акції «Економ»): 0,01% за кожен день користування (з другого дня до дати повернення).

Відповідно до пункту 16 Договору, у разі недотримання Позичальником умов програми лояльності, знижена ставка припиняє свою дію, а відсотки за весь період строку позики підлягають перерахуванню за базовою ставкою (3,00% на день).

Пунктом 4 Договору визначено, що проценти нараховуються щоденно на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування, але не довше ніж 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою (тобто граничний строк нарахування договірних відсотків обмежений 90 днями після 07.02.2024 року).

У зв`язку з дією на території України воєнного стану, пеня (3,50% за день) та підвищена процентна ставка за понадстрокове користування (3,50% за день), що передбачені п. 1.1, 1.2, 2 та 18–19 Договору, позивачем не застосовуються та нараховуватися не можуть.

У Додатку №1 До цього Договору позики наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, у якій за період користування позикою у розмірі 5 000,00 грн. з 08.01.2024 до 07.02.2024 встановлено загальний розмір відсотків у розмірі 3 600 грн. Указано також, що загальна вартість кредиту дорівнює 8 600 грн.

Відповідно до п. 22 Договору він укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 23 Договору він вважається укладеним після підписання його електронними підписами сторін.

З наданих позивачем суду документів вбачається, що 14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів", як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу №14/06/21, згідно з яким фактор зобов`язався передати грошові кошти клієнту, а клієнт - відступити факторові право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрах боржників.

Згідно з пунктом 1.2 цього договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників відповідно до Додатку №2.

Згідно з договором Реєстр боржників це інформація, що стосується боржників, оформлена за формою, встановленою в Додатку №1 (форма Реєстру боржників у паперовому вигляді) і Додатку №5 (форма Реєстру боржників в електронному вигляді) до цього Договору.

28.07.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів", як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено додаткову угоду №2 до Договору факторингу №14/06/21, яким внесли зміни до п.1.3 Договору, зобов`язавши клієнта протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики фактору повідомити боржників про відступлення прав вимоги.

13.06.2022 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів", як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено Додаткову угоду №7, згідно з якою п.9.1. Договору викладено у редакції, згідно з якою договір дійсний протягом 12 місяців та автоматично пролонгується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін договору не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії Договору.

Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників № 28 від 25.07.2024 за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників №28 від 25.07.2024 кількістю 3750.

У витязі з Реєстру Боржників № 28 значиться така інформація: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , номер договору позики 2524636 від 08.01.2024, сума заборгованості 20 650 грн, з них сума заборгованості за основною сумою боргу - 5 000,00 грн, за відсотками – 15 650 грн.

За своєю правовою природою договір факторингу є тривалим за часом та загальним за змістом (генеральним) правочином. Укладення такого договору створює правові підстави та визначає загальні умови для майбутньої співпраці сторін щодо фінансування під відступлення права грошової вимоги. При цьому, строк дії самого договору факторингу неодноразово й правомірно продовжувався сторонами шляхом укладення додаткових угод, що свідчить про безперервність його чинності на момент виникнення та передачі спірного боргу.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

За договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 право вимоги переходить від клієнта до фактора в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі відповідного Реєстру боржників стосовно заборгованостей. Надання позивачем витягів з Реєстрів боржників (навіть за відсутності фізичного підпису на кожній сторінці витягу) у сукупності з актами прийому-передачі цих реєстрів, підписаними сторонами, є належним доказом у розумінні ст. 76-80 ЦПК України

Акт прийому-передачі Реєстру боржників №28 було підписано 25.07.2024, тобто після укладення спірного договору позики.

Відтак позивач довів перехід до нього на підставі Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 права вимоги до відповідача за договором позики.

Також позивач надав суду розрахунок заборгованості за договором позики, згідно з яким загальна сума нарахованих відсотків, становить 15 650,00 грн. Нарахування суми відсотків здійснювалося в декілька періодів, а саме (з 08.01.2024 по 07.02.2024 — 30 днів) за якими позивач нарахував відсотки за зниженою ставкою 0,5% на день на тіло кредиту 5 000 грн.

Також у розрахунку видно, що відповідач 16.04.2024 сплатив 1 450,00 грн. (ця сума зменшує загальний залишок відсотків у квітні, тобто відображена в розрахунку позивача).

Другий етап нарахування відсотків охоплює період з 08.02.2024 по 07.05.2024 відповідно до якого позивач повністю скасував акційну ставку і перевів позичальника на базову ставку 3,00% на день.

Вирішуючи спір по суті, суд застосовує такі норми законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Законом України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Законом України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною восьмою статті 11 Законом України "Про електронну комерцію" встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Проаналізувавши вищевказані норми чинного законодавства та досліджені в справі докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають задоволенню частково.

Досліджені у справі докази свідчать, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору. Убачається, що сторони досягли згоди щодо розміру кредиту 5 000,00 грн, строку кредитування - 30 днів, відсотків за користування позикою.

Тобто відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах.

Як встановлено судом, при укладенні договорів позики сторонами обумовлено, що проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту (п. 4 договору).

Згідно з пунктом 16 укладеного відповідачкою Договору, у разі, якщо позичальник не дотримується умов офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», знижена процентна ставка, визначена п. 2 договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена п.п. 2.3 п. 2 договору. У такому разі проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачується позичальником у повному обсязі за весь період строку позики.

Отже, після закінчення первісного строку кредитування, відповідачу продовжено строк користування позикою на 90 днів із застосуванням за договором позики базової процентної ставки 3% у день.

Усупереч умовам спірного кредитного договору, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у розмірі 5000.00 грн відповідачем не виконано, тому тіло кредиту у розмірі 5000.00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо відсотків за користування позикою.

Суд ураховує, що пунктом 5 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною 5, згідно з якою у кредиті для споживача максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас згідно з пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом від 22.11.2023 № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

120 днем після набрання чинності Законом від 22.11.2023 № 3498-IX є 21 квітня 2024 року.

Наступні 120 днів після набранні чинності Законом від 22.11.2023 № 3498-IX спливають 19 серпня 2024 року.

Суд здійснює розгляд справи у відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України та зазначає, що із розрахунку позивача вбачається, що останнім у розрахунок за період з 08.01.2024 по 07.02.2024 (30 днів, що визначені умовами договору) не було застосовано положення п. 16 кредитного договору та проведено розрахунок суми заборгованості за ставкою 0.5%.

Ні умови вказаного договору ні сам розрахунок не пояснюють, чому первісним кредитором нараховано відсотки за ставкою 0.5%, та виходячи з яких положень договору проведено таке нарахування.

Таким чином суд здійснює розрахунок суми заборгованості за період з 08.01.2024 по 07.02.2024 за умовами зниженої процентної ставки (0,01%), що за розрахунком суду становить 15 грн. 50 коп.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, а також умови договору, що були погоджені між сторонами, а саме п. 2.1, 4 та 16 кредитного договору, за період з 08.02.2024 року до 21 квітня 2024 року розмір процентів за користування кредитом повинен становити не більше 2,5 % на день та за перерахунком суду розмір відсотків за цей період становить 9250.00 грн.

У період з 22 квітня 2024 року до 06.05.2024 року розмір процентів за користування кредитом повинен становити не більше 1,5 % на день. Таким чином за цей період розмір відсотків має становити 1125.00 грн.

Оскільки договір був укладений 08.01.2024, тобто в період дії максимального розміру денної процентної ставки 2.5%, нарахування базової ставки за перший день користування позикою розмірі 71.71 %, а в розрахунку і взагалі 89.71% визнається судом протиправним.

Таким чином загальна сума відсотків за розрахунком суду становить 10 390.00 грн.

Разом із тим у розрахунку позивача вказано, що відповідачем здійснено оплату у розмірі 1 450.00 грн., які були повністю зараховані в погашення суми відсотків. Таким чином остаточна сума відсотків становить 8 940.50 грн.

Таким чином суд задовольняє позов частково.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Отже, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2044,15 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених вимог позивача, які судом задоволено на 67,50%.

Керуючись статями 263-265, 273, 274, 282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором позики №2524636 у розмірі 13 940 (тринадцять тисяч дев`ятсот сорок) гривень 50 коп.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2044 (дві тисячі сорок чотири) гривні 15 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Середа Л.В.