Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №695/1105/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1105/26

номер провадження 2-а/695/63/26

20 травня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О., Біленко Н.Г., Землянухіної Є.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Побиванця Ю.В.,

представника відповідача Олабин Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

18 березня 2026 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 6807485 від 10.03.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Позивач вважає постанову протиправною та просить її скасувати, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, за вчинення якого він був притягнений до адміністративної відповідальності. Також відповідач допустив процедурні порушення при розгляді та вирішенні справи:незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля; позбавив ОСОБА_1 можливості скористатися в повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП; проігнорував порядок, встановлений ст. 278, 279 КУпАП.

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовна заява була залишена без руху у зв`язку з неповною сплатою судового збору.

30.03.2026 представник позивача Побиванець Ю.В. подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31.03.2026 відкрито провадження по справі.

06.04.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Департаменту патрульної поліції, в якому останній вважає, що не є належним відповідачем і просить суд відмовити у задоволенні позову.

08.04.2026 ухвалою суду первісного відповідача Департамент патрульної поліції замінено на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Черкаській області, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 18.05.2026 на 14 год. 00 хв.

У судовому засіданні 18.05.2026 оголошувалася перерва до 19.05.2026 15 год. 00 хв у зв`язку з необхідністю участі судді в розгляді кримінальної справи.

14.04.2026 до суду надійшов відзив від представника Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні через необґрунтованість позовних вимог. На думку відповідача, докази у справі (постанова про адміністративне правопорушення, рапорт поліцейського, відеозапис із нагрудної камери поліцейського) підтверджують вину позивача а адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Процедурні правопорушення відповідач не допустив, оскільки скорочений розгляд справи про адміністративне правопорушення прямо передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення та визнаний рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015.

У судовому засіданні 18.05.2026 позивач ОСОБА_1 адміністративний позов підтримав в повному обсязі. Пояснив суду, що він дійсно ввечері близько 22 год 00 хв 10.03.2026 рухався по автодорозі Шабельники-Піщане, коли назустріч йому їхав автомобіль поліції з проблисковими маячками. Він вийшов із машини на вимогу поліцейських, і коли один із них протягом п`яти хвилин перевіряв його документи, інший поліцейський обійшов автомобіль іззаду і повідомив, що в автомобілі не підсвічений номерний знак. Тому відносно нього була складена постанова про адміністративне правопорушення. Щодо освітленості номерного знаку у судових засіданнях 18.05.2026 та 19.05.2026 (після оголошеної в засіданні 18.05.2026 перерви) позивач надав неоднозначні пояснення.

Представник позивача адвокат Побиванець Ю.В. позов підтримав і надав пояснення, аналогічні поясненням позивача. При цьому додав, що позивач не міг припустити проблеми з освітленням номерного знака і при виїзді на автомобілі мав упевненість у тому, що підсвітка номеру працює, оскільки батько позивача ОСОБА_2 9 березня 2026 року проходив обслуговування у спеціалізованому підприємстві «Підприємство з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой -Черкаси», яке провело заміну лампи підсвітки заднього номера автомобіля, на якому їхав позивач.

Представник позивача підкреслив, що автомобіль позивача був зупинений безпідставно, так як поліцейський автомобіль рухався йому назустріч, і поліцейський не міг побачити, чи горить лампа підсвічування заднього номера. У будь-якому випадку умислу у приховуванні номерного знака автомобіля у позивача не було.

У судовому засіданні 18.05.2026 представник відповідача ГУНП в Черкаській області Олабин Ю.І. позовні вимоги не визнала, підтримала позицію, викладену у відзиві на адміністративний позов. На додаткові запитання позивача повідомила, що 10.03.2026 поліцейські зупинили автомобіль позивача, оскільки він їхав по автодорозі із неосвітленим номерним знаком, при цьому в постанові про адміністративне правопорушення мався на увазі неосвітлений задній номерний знак.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини справи.

10 березня 2026 року близько 22 год 00 хв позивач керував автомобілем GEELY FE-1, д.н.з. НОМЕР_1 , по автодорозі між селами Шабельники і Піщане. Назустріч йому в службовому автомобілі рухались працівники поліції. На вимогу поліцейських ОСОБА_1 зупинився, навпроти нього на протилежній смузі автодороги було зупинено автомобіль поліцейських. Відповідно до відеозапису фіксації місця події10.03.2026 у період із 22 год. 02 хв і протягом наступних 19 хвилин відбувалося оформлення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом із неосвітленим номерним знаком у темну пору доби. Після підписання позивачем постанови поліцейські роз`яснили йому, протягом якого строку найкраще оплатити штраф, щоби він не був подвоєний.

Згідно з постановою поліцейського Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області серії ЕНА № 6807485 від 10.03.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 1190 грн за правопорушення, передбачене ч. 1 ст.121-3 КУпАП.

Підставою складення постанови, як у ній зазначено, стало те, що 10 березня 2026 року о 22 годині 00 хвилин на автодорозі Піщане-Шабельники ОСОБА_1 керував транспортним засобом GEELY FE-1, д.н.з. НОМЕР_1 , на якому номерний знак був не освітлений в темну пору доби, що не дало змогу визначити символи з відстані двадцяти метрів, чим він порушив п. 2.9.в Правил дорожнього руху України.

З наданого позивачем акту про надання послуг № Х8100035394 від 09.03.2026 Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой -Черкаси» вбачається, що в автомобілі GEELY, д.н.з. НОМЕР_1 , 9 березня 2026 року було проведено заміну запчастин, а саме двох ламп підсвітки номерного знака - ламп 12 V-W5W.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення Правил дорожнього руху за частинами першою і другою статті 121-3 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до підп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, без номерного знака, або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Положеннями ч.1 ст.121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знаку, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суб`єкт владних повноважень, що здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаючи оцінку представленим відповідачем доказам вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Відеозапис із нагрудної камери поліцейського, наданий відповідачем і досліджений у судовому засіданні, не містить інформації, яка би мала значення для встановлення обставин події правопорушення, про які стверджується в оскаржуваній постанові. Зокрема, із відеозапису неможливо встановити, чи освітлювався номерний знак належним чином власними засобами освітлення автомобіля позивача під час його руху по автодорозі Піщане-Шабельники 10.03.2026 о 22 год. 00 хв. Зупинений автомобіль позивача частково видно на передньому плані на відеокадрах першої хвилини відеозапису, однак його задній номерний знак та передня частина автомобіля перебувають поза полем зору.

Водночас із відеозапису вбачається, що автомобіль поліції дійсно міг рухатися саме назустріч автомобілю ОСОБА_1 , як і стверджує позивач, оскільки він був зупинений близько з автомобілем позивача на протилежній смузі дороги своєю передньою частиною навпроти передньої частини автомобіля позивача. Тому суд оцінює критично спроможність посадових осіб поліції виявити факт неосвітленості заднього номерного знака на автомобілі позивача у вказаний вище день і час під час його руху.

Щодо наданої представником відповідача і демонстрованої в судовому засіданні 19.05.2026 фотографії автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 , то якість фотографії не дозволяє зробити конкретні висновки щодо рівня освітленості номерного знаку. Крім того, невідомо, чи була фотографія зроблена під час руху автомобіля.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17, від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Подібна оцінка може бути надана і рапорту поліцейського Педченка І.Г., який є посадовою особою поліції і складав оскаржувану постанову.

Інших доказів, які би свідчили про порушення позивачем п. 2.9 Правил дорожнього руху України, матеріали справи не містять.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт свідомого приховування позивачем номерного знака, який був неосвітлений. Більше того, надана позивачем копія акта про надання послуг № Х8100035394 від 09.03.2026 Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой -Черкаси» свідчить про вжиті напередодні подій 10.03.2026 заходи з метою забезпечення освітлення номерного знака автомобіля.

За таких обставин надані до суду докази не дозволяють за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» встановити вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03) ЄСПЛ висловив свою позицію, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п. 65).

Статтею 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

До цього ж у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 у справі № 463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, відповідач не надав належних і достатніх доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. А тому наявні у справі сумніви щодо доведеності події правопорушення та вини особи підлягають тлумаченню на користь позивача.

Щодо тверджень позивача про порушення процедури розгляду справи відповідачем, що позбавило позивача можливості підготуватися до розгляду справи (зокрема, положень ст.278, 279 КУпАП), а також щодо місця розгляду справи суд зауважує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Отже, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення Правил дорожнього руху (стаття 121-3 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення.

Щодо тверджень представника позивача про позбавлення можливості позивача скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, то суд не може з ними погодитися. В оскаржуваній постанові указано, що водієві ОСОБА_1 роз`яснено його права, визначені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що він засвідчив власним підписом. Як випливає із наданого відповідачем відеозапису, у ОСОБА_1 були час і можливість заявляти клопотання щодо реалізації відповідних прав принаймні, доки відбувалося оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення. Однак такі клопотання позивач не заявляв.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04 (п.58) у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а тому постанову серії ЕНА № 6807485 від 10.03.2026 слід скасувати, провадження у справі - закрити.

Оскільки позивач не порушує в позові питання про стягнення судових витрат із відповідача, суд не здійснює розподіл судових витрат між сторонами.

Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 9, 77, 241-246, 268, 269, 286, 293 КАС України, ст. 7, 9, 121-3, 222, 247, 251- 252, 258, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6807485 від 10.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області; адреса: 18036 м. Черкаси, вул. Смілянська, 57; код ЄРДПОУ40108667.

Суддя К.І. Апанасенко