Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №695/3303/24 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3303/24

номер провадження 2/695/193/26

08 травня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.

за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників позивача - адвокатів Євтушенка М.П. та Макеєва В.Ф.,

представника третьої особи - Кучми А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Макеєва Валерія Федоровича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні військовослужбовця,

в с т а н о в и в:

представник ОСОБА_1 адвокат Макеєв В.Ф. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні військовослужбовця. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 31.10.2022 за загальною мобілізацією. До початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України вони проживали однією сім`єю по АДРЕСА_1 .. Крім того, позивач самостійно виховує сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Починаючи з 03.02.2022 позивач ОСОБА_1 не має самостійного доходу, оскільки була звільнена з посади помічника вихователя у зв`язку з виходом на роботу основного працівника, у зв`язку з чим вона разом із сином перебувала на утриманні свого рідного брата. Згідно довідки №96/02-17 від 06.02.2023, виданої виконавчим комітетом Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , неодружений, до дня смерті був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_1 у сім?ї, яка складалась з: вітчима ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; сестри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; племінника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вони вели спільний побут та мали спільний бюджет. На утриманні у ОСОБА_2 була сестра ОСОБА_1 та племінник ОСОБА_1 .. Брат перераховував сестрі кошти, які були її єдиним та стабільним джерелом доходу. Також за кошти ОСОБА_2 здійснювалася оплата комунальних послуг. ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 загинув внаслідок кульового поранення в черевну порожнину в ході виконання бойового завдання в Луганській області. 03 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_10 із заявою про оформлення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв?язку із загибеллю на війні її брата ОСОБА_2 .. Листом ІНФОРМАЦІЯ_10 від 05.04.2023 №170 позивача було повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 зможе прийняти документи на виплату одноразової грошової допомоги лише в тому випадку, якщо заявник буде відноситися до кола осіб, що мають право на призначення та отримання такої допомоги.

Враховуючи викладене вище, представник ОСОБА_1 адвокат Макеєв В.Ф. просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та її рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на утриманні рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.01.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.05.2025 залучено до участі у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Макеєва В.Ф. до ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні військовослужбовця, у якості третьої особи - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.06.2025 постановлено викликати у судове засідання та допитати в якості свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Закрито підготовче засідання у цивільній справі за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_8 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні військовослужбовця та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження.

17 червня 2025 року від представника МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ Кучми А.Г. надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що вимоги позивача є необґрунтованими, а надані до позовної заяви докази не можуть підтверджувати наявність підстав для визнання позивача членом сім`ї загиблого військовослужбовця, яка перебувала на його утриманні. Мотивують це тим, що позивач є сестрою загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .. Позивач вважає, що є утриманцем загиблого брата, оскільки на момент його загибелі вона ніде не працювала та має неповнолітню дитину, яку виховує сама. Однак, до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця сестра належить виключно в таких випадках: якщо особа не досягла 18 років та не має працездатних батьків; якщо особа досягла 18 років, але стала особою з інвалідністю до досягнення 18 років та не має працездатних батьків; якщо особа зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює. Наведені категорії є вичерпними і не підлягають розширеному тлумаченню. Наявність кровного споріднення та родинних зв`язків саме по собі не доводить факту перебування позивача на утриманні у загиблого ОСОБА_2 , оскільки окрім факту родинних зв`язків, позивач має належати до тих осіб, які прямо встановлені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Таким чином, системне тлумачення положень статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця) та положень статей 30, 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку, що право на виплату одноразової грошової допомоги як утриманці загиблого військовослужбовця мають його члени сім`ї за одночасного існування двох умов: вони є непрацездатними та перебували на його утриманні. На підтвердження факту перебування на утриманні, позивач надала знімки екрану з історією транзакцій, із яких вбачається переказ коштів від ОСОБА_2 шляхом проведення трьох транзакцій на загальну суму 105000,00 грн., що мали місце у грудні 2022 року та січні 2023 року. Водночас, із наданих знімків екрану не вбачається, кому саме були надіслані кошти (на який картковий рахунок). Перерахунки коштів не можуть бути підтвердженням повного утримання позивача з боку загиблого ОСОБА_2 , у свою чергу, можуть свідчити про здійснення боргового зобов`язання, перерахунок коштів для подальшого їх зберігання, прохання купівлі майна для потреб військовослужбовця та передачу його останньому тощо. Крім того, позивачем документально не доведено, що стан її здоров`я чи інші причини не дозволяють їй працювати та утримувати себе та свою дитину самостійно. Із заяви ОСОБА_1 також вбачається, що до 03.02.2022 вона мала постійний дохід (заробітну плату). Також позивач вказує, що з тієї ж дати не має самостійного доходу у зв`язку з її звільненням. Водночас, будь-яких доказів на підтвердження факту надання від загиблого допомоги, починаючи з 03.02.2022, тобто з моменту припинення отримання заробітної плати, позивачем не надано. Тобто, протягом лютого 2022 року - грудня 2023 року позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про систематичне отримання від загиблого допомоги, яка була постійним та основним джерелом засобів для існування позивача. Не є підтвердженням факту перебування позивача на утриманні загиблого також надана довідка Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 06.02.2023 №96/02-17, а також «пояснення» невідомих осіб від 11.06.2023, 12.06.2023 (до яких не додано жодних документів, що б підтверджували особу, місце їх проживання, джерело обізнаності цих осіб з обставинами, які повідомляють ці особи у своїх поясненнях) оскільки факт проживання (реєстрації) за спільною адресою не є тотожним поняттю «перебування на утриманні». Також не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що за кошти ОСОБА_2 сплачувались комунальні послуги у приміщенні, де проживала позивач, оскільки дані доводи не підтверджені жодними доказами, а також не можуть бути підставою для підтвердження факту перебування позивача на утриманні загиблого. Враховуючи викладене вище, представник МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ Кучма А.Г. просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.11.2025 поновлено судовий розгляд у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Макеєва В.Ф. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні військовослужбовця.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.12.2025 провадження у справі № 695/3303/24 за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Макеєва В.Ф. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні військовослужбовця, зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у подібних правовідносинах у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2026 поновлено провадження у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Макеєва В.Ф. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні військовослужбовця.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник позивача адвокат Макеєв В.Ф. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

У судовому засіданні представник МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ Кучми А.Г. заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у письмових поясненях.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_10 у судове засідання не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні надав пояснення про те, що він є другом ОСОБА_1 та його син товаришував із ОСОБА_2 .. Позивач із ОСОБА_2 проживали разом з дитинства. ОСОБА_2 був як рідний батько сину сестри ОСОБА_1 . Вітчим проживав разом з ними. Вони вели спільне господарство. Ходили разом в магазини та робили покупки для господарства. ОСОБА_2 надавав грошову допомогу ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні надала пояснення про те, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та була їхньою вчителькою. Зазначила, що позивач проживала з народження разом із ОСОБА_2 , вели спільний побут та господарство. ОСОБА_2 завжди фінансував позивача. Свідок бачила, як вони купували одяг позивачу та її сину. ОСОБА_2 повністю забезпечував ОСОБА_1 . Позивач перебувала у декретній відпустці та мала різні підробітки. Зараз вона працює вчителем. ОСОБА_2 раніше працював на приватному підприємстві та возив хліб у м. Золотоноша Черкаської області.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні надала пояснення про те, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вони вели спільне господарство. Він утримував її та дитину. Свідок бачила, як вони ходили разом по магазинах та робили спільні покупки.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні надала пояснення про те, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позивач із ОСОБА_2 проживали разом та ходили в магазини за покупками. Вели спільний бюджет. ОСОБА_1 раніше працювала в колгоспі та школі. ОСОБА_2 допомагав позивачу та дитині. Племіннику ОСОБА_1 купував іграшки. Позивачу купував все необхідне. Свідок бачила, як ОСОБА_2 давав готівку ОСОБА_1 .

Заслухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до сповіщення сім`ї №211 №815/211 від 28.01.2023 ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 сповістила ОСОБА_3 про те, що його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 о 06.00 год. поблизу с. Червонопопівка Кремінського р-ну Луганської обл. загинув внаслідок кульового поранення в черевну порожнину.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №1019 від 30.01.2023 та довідки про причину смерті №1019 від 30.01.2023 убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 від наскрізного вогнепального кульового поранення тулубу внаслідок військових дій.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.02.2023 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_10 від 05.04.2023 №170 позивача було повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 зможе прийняти документи на виплату одноразової грошової допомоги лише в тому випадку, якщо заявник буде відноситися до кола осіб, що мають право на призначення та отримання такої допомоги.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.10.1992 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 . Її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_9 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 11.05.1988 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.12.2004 у справі №2-1062 ОСОБА_11 , 1961 року народження, позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 09.01.2001 ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 10.05.2017 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Його батьками є ОСОБА_13 та ОСОБА_1 .

Згідно довідки ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ НОВОДМИТРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ №96/02-17 від 06.02.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , неодружений, до дня смерті був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_1 у сім?ї, яка складалась з: вітчима ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; сестри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; племінника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до листа ЗОЛОТОНІСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. КИЇВ) №752/32.5-04-05 від 17.09.2023 вбачається, що на запит стосовно актових записів про народження, народження дітей та шлюб відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЗОЛОТОНІСЬКИЙ ВІДДІЛ ДРАЦС У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. КИЇВ) повідомив, що було знайдено актовий запис про народження №18 від 11.05.1988 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного виконавчим комітетом Домантівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Батько ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та мати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Згідно довідки ДОМАНТІВСЬКОГО СТАРОСТИНСЬКОГО ОКРУГУ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ НОВОДМИТРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ №383 від 13.09.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та її рідний брат по матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по АДРЕСА_1 проживали разом до призову останнього під час мобілізації, а саме до 31.10.2022.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_7 від 05.09.2016 ОСОБА_1 08.11.2021 призначена на посаду помічника вихователя Домантівського навчально-виховного комплексу до виходу на роботу основного працівника. 04 лютого 2022 року звільнена з посади помічника вихователя у зв`язку з виходом на роботу основного працівника.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків №2313-23-00801 від 23.03.2023 убачається, що починаючи з березня 2022 року відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 .

Відповідно до долучених до матеріалів справи довідок УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗОЛОТОНІСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ убачається, що починаючи з грудня 2021 року у ОСОБА_1 доходи відсутні.

Згідно довідки форми ОК-5, сформованої з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, від 15.02.2023 убачається, що ОСОБА_1 за 2016 рік отримала 10878,06 грн., за 2017 рік - 42812,85 грн., за 2018 рік - 44676,00 грн., за 2019 рік - 50076,00 грн., за 2020 рік - 17317,67 грн., за 2021 рік - 12806,82 грн., за січень-лютий 2022 року - 8970,00 грн. Починаючи з березня 2022 року відсутня інформація про доходи.

Відповідно до рахунків за електроенергію, відкритих за адресою по АДРЕСА_1 , за договором (О/Р) 71080025240, укладеним із ОСОБА_3 , за період із січня 2022 року по січень 2023 року, сплачено вартість спожитої електричної енергії.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 та від 11 вересня 2024 року № 335/4669/23.

Представник ОСОБА_1 адвокат Макеєв В.Ф. звернувся до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та її рідного брата ОСОБА_2 та перебування ОСОБА_1 на утриманні рідного брата ОСОБА_2 . Вказував, що встановлення даного факту необхідно ОСОБА_1 для отримання одноразової грошової допомоги після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок кульового поранення в черевну порожнину в ході виконання бойового завдання в Луганській області.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції на дату смерті військовослужбовця ОСОБА_2 ) Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на дату смерті військовослужбовця ОСОБА_2 ) визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Тобто подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.

Указана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на дату смерті військовослужбовця ОСОБА_2 ). У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В абзаці першому частини другої статті 3 Сімейного кодексу України (далі СК України) встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статі 3 СК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі№ 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут, взаємні права й обов`язки».

Про необхідність встановлення вказаних обставин як обов`язкової умови для визнання осіб членами сім`ї зазначено у постановах Верховного Суду від 16 січня2019 року у справі № 343/1821/16-ц (провадження № 61-10270св18), від 25 листопада 2019 року у справі № 202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18) та від 05 лютого 2020 року у справі № 712/7830/16-ц (провадження№ 61-28377св18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійнимі основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Статтею 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», або є особами з інвалідністю.

в) один з батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює;

г) дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого також має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Як зазначено вище, за загальним правилом судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, що має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії, відшкодування шкоди чи отримання грошової допомоги тощо. Факт перебування особи на утриманні померлого має місце за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю (заявнику), була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була неодноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Отже, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Наведений вище правовий висновок та аналогічні йому викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі №210/2422/16-ц, від 22 травня 2019 року в справі №520/6518/17, від 22 жовтня 2020 року в справі №210/343/19, від 13 січня 2021 року в справі №592/17552/18, від 27 січня 2021 року в справі №584/1166/15-ц.

Метою встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні представник позивача зазначає реалізацію права позивача на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України, у зв`язку зі смертю брата-військовослужбовця.

Крім цього, згідно ч.1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Тобто, представник позивача мав би довести суду систематичне та повне утримання, відсутність інших джерел доходів окрім допомоги померлого, довести, що допомога годувальника була постійним основним джерелом засобів до її існування.

Встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні позивачу необхідно для подальшої реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченою Постановою KMУ № 168 від 28.02.2022.

За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При цьому предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Як визначено у статтях 77-80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 36 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.

Надані представником позивача та досліджені судом докази в їх сукупності не надають підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні загиблого брата ОСОБА_2 .

Із пояснень свідків встановлено, що ОСОБА_1 періодично була працевлаштована. Співвідношення розмірів допомоги, яку позивач отримувала від ОСОБА_2 , та інших одержуваних нею доходів встановити неможливо, оскільки такі докази позивачем не подані.

Із наявних у матеріалах справи знімків екрану з історією транзакцій, убачається переказ коштів від ОСОБА_2 15.12.2022 на суму 25000,00 грн., 03.01.2023 на суму 30000,00 грн. та 24.01.2023 на суму 50000,00 грн., однак вони не дають можливості достовірно встановити ані їх систематичність і розмір, ані особу отримувача таких коштів, у зв`язку з чим вони не підтверджують належним чином факт надання позивачу матеріальної допомоги з боку брата ОСОБА_2 , а також її потребу в такій допомозі.

Крім того, перерахування грошових коштів саме по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, а також взаємних прав та обов`язків, не може свідчити про те, що позивач ОСОБА_1 проживала з братом однією сім`єю. Саме по собі спільне проживання або родинні зв`язки не є достатніми для встановлення факту проживання однією сім`єю без наявності інших ознак сім`ї.

Суд оцінює довідку ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ НОВОДМИТРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ №96/02-17 від 06.02.2023 та довідку ДОМАНТІВСЬКОГО СТАРОСТИНСЬКОГО ОКРУГУ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ НОВОДМИТРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ №383 від 13.09.2024в частині ведення спільного господарства та перебування на утриманні критично, оскільки у них не зазначені конкретні обставини, на підставі яких посадовими особами встановлено факт проживання однією сім`єю та перебування на утриманні ОСОБА_2 позивача та її сина. Крім того, встановлення даних відомостей не відноситься до компетенції даних органів.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що матеріали справи не містять даних щодо неможливості позивача працевлаштуватись, неможливості звернення до управління праці щодо отримання соціальних допомог.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 10.05.2017 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Його батьками є ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , тобто відсутні підстави вважати позивача одинокою матір`ю. Посилання позивача на те, що вона самостійно утримує сина, не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим суд не бере їх до уваги.

Відповідно до рахунків за електроенергію, відкритих за адресою по АДРЕСА_1 , за договором (О/Р) НОМЕР_8 , укладеним із ОСОБА_3 , за період із січня 2022 року по січень 2023 року, сплачено вартість спожитої електричної енергії. Однак, матеріали справи не містять доказів, що саме ОСОБА_2 сплачував комунальні послуги.

Згідно із ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст. 3 Сімейного кодексу України

Проте, представником позивача не надано доказів ведення спільного господарства з ОСОБА_3 , наявності спільних витрат, участі у витратах з утримання житла в цей період, його ремонту тощо.

Крім цього, встановлення факту спільного проживання не надає особі правового статусу на отримання ані виплати у зв`язку із загибеллю, ані отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року вказано, що важливе значення має вимога процесуального закону про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

При цьому, суд відмічає, що згідно із роз`ясненнями які містяться в п. 8 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Тобто, постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджується, що на момент загибелі брата позивач була повнолітньою та працездатною. Жодних доказів, які б підтверджували її належність до категорії непрацездатних осіб, що мають право на призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суду не надано. Відсутні також належні докази того, що допомога, яку вона отримувала від брата, була для неї єдиним або основним джерелом засобів існування, а не додатковою підтримкою.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного суду від 24 вересня 2025 року у справі №442/1002/24.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судові витрати слід залишити за позивачем відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позовних вимог представника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) адвоката Макеєва Валерія Федоровича до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), третя особа - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ (місце знаходження: Повітрофлотський проспект 6, м. Київ; код ЄДРПОУ 00034022), про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні військовослужбовця відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення буде складено 18.05.2026.

Суддя: К.М. Ушакова