Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №695/3107/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/3107/25

номер провадження 2/695/538/26

26 лютого 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Бабенко К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом про зміну розміру аліментів на дитину, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею повноліття шляхом зменшення до 1/8 частини від всіх видів доходів,

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він та відповідачка перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_3 13 грудня 2022 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області винесено судовий наказ № 695/2996/22 (номер провадження 2-н/695/106/22), згідно з яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви, тобто з 24.10.2022 року і до досягнення нею повноліття.

Позивач має систематичний офіційний дохід, з якого утримуються аліменти в зазначеному судовим рішенням розмірі, заборгованість по аліментам відсутня.

З часу постановлення судового наказу про стягнення аліментів сімейний стан позивача змінився, змінився стан здоров`я, що в сукупності вплинуло на матеріальне становище.

З 20.08.2022 року позивач проходить військову службу за мобілізацією, з 17.03.2025 року у військовій частині НОМЕР_1 . 06.10.2023 року ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання, пов`язаного з захистом Батьківщини, отримав поранення – закритий перелом лівих поперечних відростків хребців L2 без зміщення, L3 зі зміщенням. Забій м`яких тканин голови. Забита рана нижньої губи. До теперішнього часу позивач проходить лікування наслідків поранення, крім того, приєдналися неврологічні захворювання, психічні наслідки тривалої служби та перебування в зоні активних бойових дій. Так, згідно виписки № 4591 від 15.11.2023 року, № 16840/1700, № еЕ16614, позивач має діагноз: Травма під час несення військової служби. Неускладена травма хребта. Перелом поперекових відростків L3 хребця ліворуч. Виражена люмбальгія. Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Забійно-рвані рани обличчя. Згідно запису лікаря-невропатолога від 23.12.2024 року, ОСОБА_1 має діагноз: посттравматична вертеброгенна тораколюмбалгія, ремісія. Травма ТАК пов`язана із захистом Батьківщини. Згідно запису лікаря-психіатра від 18.12.2024 року, ОСОБА_1 має діагноз: астено-депресивний синдром, асоційований зі стресом, з явищами інсомнії, емоційно-вольової нестійкості. Згідно запису лікаря-травматолога від 23.12.2024 року, ОСОБА_1 має діагноз: наслідки вибухової травми хребта у вигляді консолідованих переламів поперечних відростків L2 та L3 хребців, посттравматичний остеохондроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта з больовим синдромом. При таких травмах та діагнозах позивач потребує додаткових витрат, пов`язаних з лікуванням, реабілітацією та придбанням лікарських препаратів, у тому числі знеболюючих, психотропних та седативних препаратів.

Крім того, змінився сімейний стан позивача, що вплинуло на його матеріальне становище. 21.03.2024 року позивач та ОСОБА_4 уклали шлюб, який зареєстрований Харківським відділом ДРАЦС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №31. Від шлюбу народилася дитина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається зі звіту про здійснені відрахування №2/2826 від 28.06.2025, розмір перехованих відповідачці аліментів на утримання дитини за період з березня по червень 2025 року склав 100 700,64 грн.

Щомісячне грошове утримання складає в середньому 129 796 грн. на місяць, у разі зменшення аліментів до 1/8 частини, розміру аліментів на неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складатимуть 16 224,50 грн. на місяць. Вказана сума перевищує прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, встановленого ст..7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», та є цілком достатнім для покриття витрат на забезпечення дитини всім необхідним.

Таким чином, стягнення 1/8 частини доходу не буде порушувати майнових прав обох дітей, його дружини, яка не має можливості працювати, а також його самого, який потребує додаткових матеріальних витрат у зв`язку зі станом здоров`я після поранення.

Ухвалою суду від 18.07.2025 було відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.09.2025 підготовче провадження в даній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті в загальному порядку.

У судове засідання позивач та його представник – адвокат Лаєвська М.Л. не з`явилися, але представник скерувала заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

У судове засідання відповідачка не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з`явився без поважних причин, не подав відзив, сторона позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось в зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що згідно судового наказу від 13.12.2022, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви, тобто з 24.10.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Доказів того, що вказаний судовий наказ скасований, або не перебуває на виконанні, суду надано не було.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 1 та 2 ст. 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, в зв`язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Отже, в спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

У постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року в справі № 715/2073/20 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, в зв`язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

При цьому суд відзначає, що розглядаючи дану справу судом ураховуються також висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19, які зводяться до того, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження ще однієї дитини не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народились в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Разом із тим, вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає наступне.

Судом установлено, що згідно вказаного вище судового наказу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2022, з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 24.10.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно копії свідоцтва про шлюб (серії НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували 21.03.2024 шлюб, внаслідок чого дружина змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Як убачається з доданих до матеріалів справи копії свідоцтва про народження, позивач являється батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ).

Крім того з матеріалів справи вбачається, що в позивача погіршився стан здоров`я.

Законодавство України (ст. 180 СК України) покладає на батьків безумовний обов`язок утримувати своїх неповнолітніх дітей. У даному випадку, позивач, будучи батьком двох дітей, повинен забезпечувати їх рівні права на утримання.

Залишення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 на рівні 1/4 від доходу позивача, при відсутності аналогічних виплат на іншу дитину, призведе до порушення її прав, оскільки вона не отримає належного утримання від батька. Таке рішення створить дисбаланс, де утримання однієї дитини буде в рази перевищувати розмір, який би мав припадати на неї за умови рівного розподілу аліментних зобов`язань.

Крім того, загальний розмір відрахувань на утримання двох дітей не може перевищувати 50% від заробітку платника аліментів. Таким чином, встановлення аліментів у розмірі 1/4 від доходу на одну дитину не лише порушує права іншої дитини, але й суперечить законодавчо встановленим обмеженням щодо розміру аліментів, які стягуються з одного платника.

За таких обставин суд дійшов висновку, що розмір стягуваних аліментів підлягає зміні шляхом його зменшення в зв`язку зі зміною сімейного стану та погіршенням стану здоров`я платника аліментів.

Таким чином, ураховуючи викладене вище суд уважає, що розмір аліментів, що стягується з позивача на користь відповідачки на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 повинен бути зменшений з 1/4 на 1/6 частину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Доводи позивача про необхідність такої зміни аліментів з 1/4 до 1/8 суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з засад розумності і справедливості, враховуючи інтереси як дитини на утримання якої стягуються аліменти та іншої дитини позивача, так і платника аліментів, суд приходить до висновку, що позов у цій частині підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

З метою усунення можливих складнощів чи протиріч при виконанні рішень судів про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне судовий наказ Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, який виданий 13 грудня 2022 року по справі №695/2996/22 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкликати на адресу суду.

Суд, задовольняючи позов стягує з відповідачки на користь позивача судовий збір у сумі 969,28 грн.

Керуючись вищевикладеним та ст. ст. 182, 184, 192 СК України, ст. ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265 ЦПК, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу, виданого 13 грудня 2022 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області (справа №695/2996/22, провадження №2-н/695/106/22) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати виконавчий документ - судовий наказ, виданий 13 грудня 2022 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області (справа №695/2996/22, провадження №2-н/695/106/22) про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 969,28 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. Ю. Степченко