Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №570/2432/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2432/25

Номер провадження 2-о/570/26/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в складі:

судді Красовського О.О.

присяжних Хомича М.Р., Ярути О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

заявниці ОСОБА_1

представника заявниці - адвоката Муравської О.

представників заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Адміністрація Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою, -

в с т а н о в и в:

Заявниця зазначає, що обставини зникнення безвісти, достатньо тривалий проміжок часу, який пройшов від дати події, відсутність результатів пошуків протягом тривалого періоду часу, які б свідчили про перебування ОСОБА_5 в полоні, фото з інтернет ресурсів країни-агресора, на якому Заявниця опізнала свого чоловіка, відсутність збігів ДНК ОСОБА_5 серед загиблих Захисників, дають підставу зробити вірогідне припущення про смерть (загибель) її чоловіка під час виконання обов`язків військової служби, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, здійсненні відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, за обставин, що загрожували смертю, внаслідок дій з боку Збройних Сил країни-агресора 22 квітня 2023 року в районі населеного пункту Бахмут Донецької області, про що просить суд ухвалити відповідне рішення. Оголошення загиблим ОСОБА_5 заявниці необхідно для виключення зі списків особового складу військової частини солдата ОСОБА_5 , та в наступному оформленню спадщини, отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Були заявлені клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, про залучення заінтересованих осіб, про долучення письмових доказів, про витребування доказів, які судом задоволені.

В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали заяву та пояснили про обставини, що описані вище. Заявниця додала, що ці роки вживала заходи з пошуку чоловіка, однак вони не дали результату. На фото з інтернет ресурсів країни-агресора вона опізнала свого чоловіка. Також розмовляла з побратимами, які підтвердили ймовірність його загибелі. Також командир написав їй повідомлення, що ОСОБА_6 загинув. Тому просить суд встановити факт, що має юридичне значення.

Представники заінтересованих осіб не заперечують щодо задоволення заяви, але в частині, яка не охоплює вимогу «причину смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати пов`язаною із захистом Батьківщини».

Представник Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції подала заяву, згідно якої просять справу розглядати без їх участі.

Заслухавши пояснення учасників процесу суд вважає, що заява підлягає до задоволення.

Обставини, встановлені при розгляді справи.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - Заявник), перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 від 21 квітня 2009 року. Від шлюбу народилася донька, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 від 29 квітня 2013 року.

ОСОБА_5 був мобілізований до лав Збройних сил України ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З 18 жовтня 2022 року солдат ОСОБА_5 проходив військову службу за призовом під час мобілізацій в особливий період у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.

22 квітня 2023 року солдат ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - оператора групи повітряної розвідки та ударних безпілотних повітряних суден відділення розвідки прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_4 НОМЕР_5 прикордонного загону (надалі - прикордонного загону), зник безвісти за відсутності ознак умисного ухилення від продовження військової служби під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, при веденні бойових дій з підрозділами держави-агресора російської федерації в районі н.п. Бахмут Донецької області, що підтверджується: висновком службового розслідування за фактами, що зазначені у рапорті заступника начальника загону - коменданта прикордонного загону полковника ОСОБА_8 від 24 квітня 2023 року № 6361; витягом з наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 14 червня 2023 року № 983-АГ.

Як вбачається з висновку службового розслідування:

Із рапорту заступника начальника загону - коменданта прикордонного загону полковника ОСОБА_9 від 24 квітня 2023 року № 6361 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у період з 03 год 40 хв до 21 год 30 хв противник здійснював мінометний, артилерійський обстріли, вів штурмові дії із застосуванням стрілецької зброї, РПГ, АГС на вогневих позиціях «ІНФОРМАЦІЯ_11», «ІНФОРМАЦІЯ_12», «ІНФОРМАЦІЯ_13» «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_15» 2 мб НОМЕР_6 омбр, ІНФОРМАЦІЯ_16, у результаті яких втрачено зв`язок з інспектором прикордонної служби 2 категорії - оператором групи повітряної розвідки та ударних безпілотних повітряних суден відділення розвідки прикордонного загону солдатом ОСОБА_5 . Координати останнього місцезнаходження військовослужбовця (х:53-83867 у:74-24605).

З метою належного реагування на рапорт заступника начальника загону - коменданта прикордонного загону полковника ОСОБА_9 від 24 квітня 2023 року № 6361 за даним фактом було направлено повідомлення від 24.04.2023 року №32/3244-23-вих до Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони; повідомлення від 24.04.2023 року №32/3246-23-вих до Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України та повідомлення від 24.04.2023 року №32/3245-23-вих до відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_7 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки «ІНФОРМАЦІЯ_17».

Від відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_7 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки «ІНФОРМАЦІЯ_17» надійшло інформаційне повідомлення від 16.05.2023 року №16/468 «Про надання інформації» вх. № 2202 від 16.05.2023 року з якого стало відомо, що додаткової інформації, окрім наявної в органі охорони державного кордону, щодо захоплення військовослужбовців, зокрема, ОСОБА_5 , в полон, наразі немає.

За наявними даними, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості щодо виявлення ознак вчинення військовослужбовцями, зазначених у листі від 24.04.2023 року №32/3545-23-вих., зокрема, ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ст. 430 КК України, не вносились.

Від Керівника Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України надійшло інформаційне повідомлення від 09.05.2023 року № 33/7-4299-в/нт «Щодо надання інформації» вх. № 2143 від 12.05.2023 року, з якого стало відомо, що Об`єднаним центром в межах компетенції опрацьовано запит стосовно військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Було повідомлено, що інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_5 облікована та врахована в роботі Об`єднаного центру. Зазначено, що інформація від рідних та інших джерел щодо зазначених фактів до Об`єднаного центру не надходила. Офіційна інформація, яка б підтверджувала перебування в полоні військовослужбовця ОСОБА_5 , вказувала на його місцезнаходження, в Об`єднаному центрі відсутня.

Також під час службового розслідування отримані письмові пояснення від посадових осіб НОМЕР_5 прикордонного загону:

З пояснення солдата ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - оператора, стало відомо, що 22 квітня 2023 року солдат ОСОБА_11 виконував бойове розпорядження щодо ведення оборонного бою спільно з іншими військовослужбовцями ЗСУ та ТРО в підпорядкуванні НОМЕР_4 мб НОМЕР_6 омбр на позиції «ІНФОРМАЦІЯ_13» н.п. Бахмут Донецької області. З солдатом ОСОБА_12 на позиціях виконував бойові завдання інспектор прикордонної служби 2 категорії - оператор групи повітряної розвідки та ударних безпілотних повітряних суден відділення розвідки солдат ОСОБА_5 . Приблизно о 01 год 00 хв під час штурму сусідньої позиції «ІНФОРМАЦІЯ_14», через засоби зв`язку (радіостанції) поступила команда про евакуацію важкопораненого військовослужбовця. Не гаючи часу, солдат ОСОБА_11 одразу вийшов на допомогу до позиції «ІНФОРМАЦІЯ_14». На позиції « ОСОБА_13 » на той момент були дві радіостанції. Одну солдат ОСОБА_11 взяв із собою, інша - залишилась на позиції. Близько 04 год 00 хв під час евакуації пораненого військовослужбовця їхня група знаходилась приблизно в ста метрах на захід неподалік від їхніх позицій. По них почався обстріл ворожих 120 мм мінометів, солдат ОСОБА_11 та група евакуації змушені були повернутись на контрольно-спостережливий пункт, де з розмов військовослужбовців, солдат ОСОБА_11 зрозумів, що солдат ОСОБА_5 був смертельно поранений на позиції. Під час виконання бойових завдань та безпосередньо під час обстрілу вогневих позицій « ОСОБА_14 » та « ОСОБА_13 » солдат ОСОБА_5 мав на собі бронежилет і шолом.

Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 14 червня 2023 року № 983-АГ солдат ОСОБА_5 обліковується таким, що безвісно відсутній (зник безвісти за особливих обставин).

Заявником було подано запит до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України з проханням надати витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин стосовно ОСОБА_5 . Відповідно до даного витягу № 20241203-278, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій). Дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин від 25.12.2023 року.

За фактом зникнення військовослужбовця ОСОБА_5 відкрито кримінальне провадження за номером 12023181180000315, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 травня 2023 року.

Судом була постановлена ухвала про витребування доказів, на які було отримано відповідь, що відомості щодо ОСОБА_15 відсутні: щодо перетину Державного кордону України; перебування його в лікувальних закладах; перебування в закладах кримінально-виконавчої служби; відсутні відомості за останнім відомим місцем проживання; відсутній актовий запис про смерть особи, тощо.

Положення законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. (ч. 3 ст. 46 ЦК України).

Відповідно до ст. 305 ЦК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісти за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами У країни. Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим.

В абзаці 7 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вказано, що загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до п. 7 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (надалі - Положення) військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Відповідно п. 33 розділу ІІ наказу Міністерства оборони України від 15.09.2022 року №280 «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» виключення із списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки: осіб, визнаних у встановленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошеними померлими, - з дня набрання законної сили рішення суду.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігається виплата грошового забезпечення, яка підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.

Зі змісту вищевказаних актів законодавства та нормативних актів вбачається, що загибель військовослужбовця є підставою для закінчення військової служби. Відповідно, у випадку загибелі військовослужбовця та, як наслідок, закінчення військової служби, військова частина зобов`язана прийняти рішення та виконати дії щодо виключення загиблого зі списків особового складу.

Закінчення військової служби (в наслідок загибелі військовослужбовця) є підставою для припинення виплати грошового забезпечення та інших виплат.

У випадку загибелі військовослужбовця, якщо тіло загиблого знаходиться на тимчасово окупованій території, чинне законодавство не передбачає іншої підстави для закінчення військової служби та виключення загиблого військовослужбовця зі списків військової частини, ніж відповідне рішення суду про оголошення військовослужбовця загиблим.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч.1 cт. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).

У цьому Наказі № 376 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Згідно вказаного вище Наказу № 376 бойові дії в районі м. Бахмут Донецької області завершилися 12 грудня 2023 року (арк. 51 Наказу).

Висновки суду.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (частина перша статті 297 ЦПК України).

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 297 ЦПК України).

Цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2019 року в справі № 490/342/17 (провадження № 61-7683св18)).

За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року в справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23).

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частина друга та третя статті 46 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців, використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб`єктів і суспільні інтереси.

Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, закон хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Отже, визначені статтею 46 ЦК України строки спрямовані суто на те, щоб запобігти ситуації, в якій передчасно буде визнано померлою особу, яка зникла в умовах невизначеності на територіях, де тривають активні бойові дії.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що закон доповнив частину другу статті 46 ЦК України реченням другим задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу.

Таким чином, при вирішенні такої категорії справ у розпорядженні суду мають бути належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або наявність суперечностей у доказах, поданих заявником та/або заінтересованими особами на підтвердження відповідних обставин, унеможливлює оголошення особи померлою. Отже, предметом доказування у справі є безпосередньо обставини, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про загибель особи, яку заявник просить оголосити померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24, від24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24).

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату (територіального центру комплектування та соціальної підтримки) або від командира військової частини (у разі загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі за обставин, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним і може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин (див. постанову Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Результат аналізу наведеного дає підстави для висновку, що застосування судом, зокрема, шестимісячного строку, який обчислюється з моменту зникнення фізичної особи безвісти, можливе тільки за умови наявності істотних підстав для припущення її загибелі внаслідок воєнних дій або збройного конфлікту, тобто за умови доведеності предмета доказування у справі про оголошення особи померлою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24 (провадження № 61-6220св25).

Верховний Суд зазначає про необхідність у застосуванні принципу «балансу ймовірностей», зокрема, про це зазначено у постановах від 23.10.2019 року по справі №917/1307/18, від 10.09.2019 року по справі №916/2403/18, від 02.10.2018 року по справі №910/18036/17, від 14.08.2018 року по справі №905/2382/17, зокрема, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Тобто, у згаданих судових рішеннях наголошується на необхідності застосування при ухваленні рішення стандарту переваги більш вагомих та переконливих доказів, тобто коли висновок про існування певної стверджуваної обставини з урахуванням поданих стороною доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Надані заявницею докази на підтвердження обставин ймовірної загибелі її чоловіка, військовослужбовця, 22 квітня 2023 року в районі населеного пункту Бахмут Донецької області, за обставин, пов`язаних із захистом Батьківщини, дають підстав з надзвичайно великою вірогідністю припускати його смерть у певний час і за певних обставин, тому суд дійшов висновку про задоволення заяви про оголошення померлим до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України.

Аналогічного висновку про задоволення заяви про оголошення фізичної особи померлою до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України, за умови доведення заявницею обставин справи, які дають можливість зробити вірогідне припущення про смерть особи, дійшов Верховний Суд у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 (провадження № 61-12420св25).

За наведеного заява підлягає до задоволення.

У суду немає підстав не констатувати той факт, що ймовірна загибель чоловіка заявниці, військовослужбовця, ІНФОРМАЦІЯ_6 в районі населеного пункту Бахмут Донецької області, була за обставин, пов`язаних із захистом Батьківщини.

Адже покликання представників заінтересованих осіб про те, що встановлення цієї обставини не належить до компетенції суду, не знайшли свого підтверджнння.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Адміністрація Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою - задоволити повністю.

Оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, уродженця с. Котів Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання обов`язків військової служби, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини.

Датою смерті ОСОБА_5 вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 , а місцем смерті вважати населений пункт Бахмут Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявниця: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , мешканка АДРЕСА_1 ).

Представник заявниці: адвокат Муравська Оксана Олександрівна (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: вул. Гайдамацька, 2а, м. Рівне, 33003)

Заінтересована особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601).

Заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_10 ).

Заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (проспект Миру, 14, м. Рівне, 33000).

Суддя: Красовський О.О.

Присяжні: Хомич М.Р.

Ярута О.О.