Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №569/10901/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10901/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ______________,

за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №752118 від 28.04.2026 зазначено, що 28.04.2026, близько 18 год 03 хв, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконала вимоги термінового заборонного припису серії АА №618778 від 25.04.2026, винесеного терміном на 10 діб, а саме порушила заборону на вхід та перебування в місті проживання постраждалої особи, заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, а саме зайшла до кімнати та вела з нею розмову нецензурними словами, ображала її.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, вказала, що вже протягом довгого часу має постійні конфлікти із свекрухою, остання постійно її провокує, навмисно створює сімейні конфлікти та побутові сварки, не реагує на зауваження щодо побутової чистоти, зазначила, що свекруха постійно викликає поліцейських в той час, коли її навіть немає вдома, наголосила, що не спілкується з свекрухою, намагається уникати сімейних сварок, пояснила, що не мала умислу на порушення вимог термінового заборонного припису, але інколи говорила з потерпілою для вирішення сімейних, побутових питань.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За диспозицією ч. 2 ст. 173-8 КУпАП адміністративна відповідальність настає за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, тобто за порушення зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, у якості доказів долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №752118 від 28.04.2026, заяву ОСОБА_2 , в якій остання просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_2 , копію термінового заборонного припису серії АА №618778 від 25.04.2026, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відомості з автоматизованої системи «Інформаційний портал Національної поліції України», відомості про терміновий заборонний припис серії АА №618778 від 25.04.2026.

На переконання суду, зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

В порушення ст. 256 КУпАП, до згаданого протоколу про адміністративне правопорушення не долучено пояснення свідків чи очевидців події, які б підтверджували зазначені у протоколах обставини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти росії» звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Суд вважав, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.

При цьому, суд вказує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися.

Суд критично оцінює фактичні дані, які містяться в письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_2 , оскільки вони не містять відомостей про порушення ОСОБА_1 вимог термінового заборонного припису.

Разом з тим, інших доказів, які б підтверджували, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на порушення вимог термінового заборонного припису, суду не надано.

Суд наголошує на тому, що невиконання припису в частині зобов`язання дотриматися заборони на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи може вчинятися лише з умисною формою вини.

До матеріалів справи працівниками поліції не долучено читабельну, змістовну та розбірливу для дослідження копію термінового заборонного припису стосовно кривдника, що позбавляє суд можливості об`єктивно та всебічно перевірити викладені у протоколі обставини щодо його невиконання.

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останньої підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 К УпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК