Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №548/434/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/434/26

Провадження №1-кп/548/148/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження № 12025170590000191 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фрунзівка, Глобинського району, Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, працевлаштованого, неодруженого, такого, що утриманців, інвалідності та пільгових статусів не має, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на пропозицію надання неправомірної вигоди службовим особам в своїх інтересах, 01.02.2026 о 03 годині 44 хвилин, перебуваючи у салоні службового автомобіля Національної поліції Renault Daster, д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв біля будівлі № 98/4 по вул. Небесної Сотні в м. Хорол Лубенського району, Полтавської області, усвідомлюючи те, що працівники поліції є службовими особами, при виконанні своїх службових обов`язків та діють згідно із Законом України «Про Національну поліцію» та функціональних обов`язків у частині вжиття заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень, їх припинення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання, здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, пропонував останнім неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 9000 грн за нескладання щодо нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Після цього працівники СРПП ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області відмовилися від пропозиції неправомірної вигоди, повідомили до диспетчерського центру служби «102» про дану подію та старшим інспектором СРПП ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 щодо ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у пропозиції надати службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України.

У судовому засіданні прокурор у вступній промові запропонував здійснювати дослідження доказів в порядку частини третьої статті 349 КПК України, обмежившись дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та допитом обвинуваченого.

ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті, визнав, щиро розкаявся, підтримав порядок дослідження доказів в порядку частини третьої статті 349 КПК України.

Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

З огляду на те, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, прокурор та обвинувачений у судовому засіданні не оспорювали фактичні обставини провадження, суд зі згоди усіх учасників відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Водночас, суд попередньо з`ясував правильне розуміння ОСОБА_4 змісту обставин кримінального правопорушення, відсутність сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснив, що в такому разі він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав, щиро розкаявся, вказав, що повертався вночі автомобілем до м. Хорол, у транспортного засобу зламалося вікно, при спробі його поремонтувати при температурі повітря -18, змерз, змушений був випити кілька ковтків спиртного напою. Усвідомлював, що пропонував неправомірну вигоду працівниками поліції, щоб останні не складали щодо нього адміністративні матеріали за частиною першою статті 130 КУпАП.

Встановлені обставини кримінального правопорушення вказують на те, що дії ОСОБА_4 кваліфіковані правильно за частиною першою статті 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Отже, в діях ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення останньою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, з використанням її службового становища, зокрема з метою уникнення адміністративної відповідальності обвинуваченим за статтею 130 КУпАП.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

При визначенні покарання ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

З огляду на мету покарання та принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно зі статтею 12 КК України діяння, передбачене частиною першою статті 369 КК України, є нетяжким злочином.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Щодо даних про особу винного суд враховує, що обвинувачений на диспансерному обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за медичною допомогою до них не звертався, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Хорольська міська рада повідомила, що компрементуючих матеріалів на ОСОБА_4 не надходило, участі у суспільно-громадському житті не бере, не є депутатом місцевої ради.

З огляду на викладене, суд на підставі встановлених обставин вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, визначеного санкцією частини першої статті 369 КК України, за якою він обвинувачується.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на час набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов у справі не був заявлений.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Згідно з положенням частини першої статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 3, 4 частини першої статті 96-2 КК України встановлено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

- були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави;

- були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи те, що речові докази - грошові кошти 9 купюр номіналом 1000 гривень кожна (АП 2879918, БК 3637169, ЗТ 4432528, ЗС 6492986, ЄП 3400104, КИ 3722888, КГ 3523835, КИ 6218285, ЗЛ 3239337) на загальну суму 9000 гривень, на які ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі № 548/203/26 накладено арешт, та які зберігаються у ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Незалежності, 80, м. Хорол, Лубенського району Полтавської області, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, вони підлягають спеціальній конфіскації, тобто безоплатному вилученню у власність держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 96-1, 96-2, 100, 369-371, 374, 376 КПК України суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речовий доказ у справі, зокрема, 1 (один) DVD-R диск із відеозаписами, який зберігається у матеріалах кримінального провадження № 12025170590000191, залишити в цих матеріалах.

На підставі статті 96-1, пункту 4 частини першої статті 96-2 КК застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави грошові кошти (речовий доказ): 9 купюр номіналом 1000 гривень кожна (АП 2879918, БК 3637169, ЗТ 4432528, ЗС 6492986, ЄП 3400104, КИ 3722888, КГ 3523835, КИ 6218285, ЗЛ 3239337) на загальну суму 9000 гривень, на які ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі № 548/203/26 накладено арешт, та які зберігаються у ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Незалежності, 80, м. Хорол, Лубенського району Полтавської області, скасувавши арешт.

Згідно із частиною шостою статті 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги, за виключенням оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді.

Головуючий