Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №537/1815/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1266/2026

Справа № 537/1815/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді Маханькова О.В.,

з участю секретаря судового засідання Туль О.В.,

представника позивача Сидорова А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Кременчуці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Сидорової Альони Юріївни, яка діє в інтересах Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення коштів (аліментів) на утримання дітей.

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи та правова позиція позивача

Представник позивача - Сидорова А.Ю., яка діє в інтересах Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулась до суду з позовною заявою, відповідно до якої прохає суд ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Прийняти рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на особистий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадбанку України. Прийняти рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на особистий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадбанку України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку у справах дітей Крюківської районної адміністрації з 26.03.2025 перебувають малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , як такі, що перебувають в складних життєвих обставинах в зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків. Мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає адресою: АДРЕСА_2 . Малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 06.02.2026 перебувають в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з 24.02.2026 влаштована до КП «Центр підтримки дітей та сімей Полтавської обласної ради. У період з 22.12.2025 по 02.01.2026 малолітні перебували в КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» у зв?язку з тим, що на момент відвідування інспекторами ювенальної превенції мати ОСОБА_2 перебувала в стані сильного алкогольного сп?яніння та не могла здійснювати належний догляд за дітьми, у кімнаті був безлад, готова їжа та продукти харчування відсутні. З батькам проведена бесіда, надано рекомендації щодо поліпшення житлово-побутових умов проживання. 02.01.2026 малолітніх було повернуто у зв?язку з тим, що (частково виконали рекомендації та зобов`язалися змінити своє ставлення виконання батьківських обов`язків. 27.01.2026 під час моніторингового візиту в родину були виявлені незадовільні умови для проживання дітей, тому малолітні повторно влаштовані до КНМП «Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька". Батьки мають низький рівень батьківського потенціалу, що перешкоджають здійсненню належного догляду за дітьми та задоволенню їх базових потреб. Стан помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживали діти, не відповідає санітарно-гігієнічним нормам, в кімнаті завжди брудно, переповнені горщики, наявні таргани, сморід від тютюну, діти не мають окремих спальних місць та чистої постільної білизни, куточку для ігор. При неодноразових відвідуваннях було встановлено, що дівчата не мають достатньої кількості сезонного одягу, а той який наявний - брудний та неохайний, запасів продуктів мінімальна кількість. Спеціалістами служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації постійно проводилися бесіди щодо відповідального батьківства. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 14.01.2026 були присутні на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, на якому розглядалося питання про стан виконання ними батьківських обов`язків. Батьки були попередженні про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків. Членами комісії вирішено повторно через місяць винести на розгляд комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області дане питання. Протягом наданого терміну батьки не змінили своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, не забезпечили дітей належними умовами для проживання та повноцінним харчуванням.

На думку сторони позивача, така поведінка відповідачів свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав відповідно до ст. 164 СК України. У зв`язку з цим сторона позивача також просить стягнути з відповідачів аліменти на утримання дітей у визначеному законом розмірі.

Рух справи

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.05.2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позиція учасників справи

Представник позивача Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - Сидорова А.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 , яка належним чином була повідомлена про час, день та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася. Клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи у її відсутності до суду не подала, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи у його відсутності до суду не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Позиція суду

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи усі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Окремо суд приймає до уваги, що згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд звертає увагу, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено у ст. 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

З огляду на зазначене суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, а також враховуючи, що відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання не з`явилися у судове засідання без поважних причин та не подали відзив на позовну заяву, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України враховуючи відсутність заперечень сторони позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 21.05.2019 Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у Полтавській області. Відповідно до зазначеного свідоцтва батьками дитини записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 23.12.2020 Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Відповідно до зазначеного свідоцтва батьками дитини записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 19.02.2026 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Відповідно до зазначеного свідоцтва батьками дитини записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації КНМП «ЛІЛ «Кременчуцька» від 11.02.2026 № 01- 15/337 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , госпіталізовані до закладу 27.01.2026. Станом на 11.02.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , продовжує обстеження та лікування у педіатричному відділенні 2 педіатричного центру - «Дитяча лікарня» КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька»». ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 06.02.2026 передані до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Кременчуцької міської ради Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Відповідно до інформації Комунального некомерційного підприємства «Центр надання соціальних послуг «ТУРБОТА» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 12.02.2026 № 01-11/392 сім`я ОСОБА_2 отримує соціальну послугу соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах у відділенні соціальної роботи з сім`ями служби соціальної роботи КНП «ТУРБОТА» з 01.05.2025.

Згідно з інформацією Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук від 05.12.2025 № 17110/41/26/1/01-2025 відповідно «Інформаційного порталу національної поліції» України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , протягом року не складались адміністративні матеріали. Відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року складались наступні адміністративні матеріали: 05.06.2025 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП «невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей»; 05.06.2025 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП «невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей»; 05.06.2025 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП «невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей».

Відповідно до листа відділення поліції № 1 КРУП ГУНП в Полтавській області від 06.01.2026 № 2354-2026 працівниками поліції був встановлений факт неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 , яка 06.12.2025 не створила належних умов для проживання та ночівлі малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з якими мала намір декілька днів проживати в підвальному приміщенні залізничного вокзалу за адресою: АДРЕСА_3 . Як наслідок мати не виконала вимоги ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, так як діти не були забезпечені особистими речами, засобами гігієни та продуктами харчування.

Також суд враховує, що матеріали справи містять:

0копію характеристики на ученицю 1 класу ОСОБА_3 наданої Кременчуцької гімназії № 9 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 29.01.2026 № 01-29/11;

- актом обстеження умов проживання №314 від 31.07.2025 року, № 289 від 10.07.2025 року,209 ,210, № 51 від 27.01.2026 року, №176 від 27.04.2025 року, № 186 від 24.04.2025 року, № 164 від 03.04.2025 року, №20 від 12.01.2026 року, №06 від 06.01.2026 року, №36 від 19.01.2026 року, 27 від 15.01.2026 року, № 486 від 01.12.2025 року, № 439 від 06.12.2025 року;

-копію паспорта громадянина України (ID-картка) ОСОБА_2 ;

-копію паспорта громадянина України (ID-картка) ОСОБА_1 .

Із змісту Висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав вбачається, що питання доцільності позбавлення батьківських прав громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 18.02.2026. У висновку зазначено, що за результатами розгляду зібраних матеріалів орган опіки та піклування дійшов висновку, що батьки не забезпечують належного виконання батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей, у зв`язку з чим з метою захисту прав та законних інтересів дітей вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Щодо позбавлення батьківських прав

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються СК України, стосовно неналежного виконання батьківських обов`язків батьком дитини. Доказуванню підлягають обставини щодо ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Суд звертає увагу на ст. 32 Конституції України, згідно якої передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Так, для суду є безспірним, що у даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача відбувається втручання у його право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

Однак з іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому "якнайкращих інтересів дитини" (ст. 1, 9 Конвенції про права дитини).

Тому, досліджуючи правомірність такого втручання у право відповідача на сімейне життя, суд враховує Загальну декларації прав людини від 10.12.48 року в сфері стандартів прав людини, та вважає необхідним звернути увагу до принципів викладених у ст. 29 Декларації, згідно із якими: кожна людина має обов`язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи, при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Тому у даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (ст. 164-167 СК України).

Суд зазначає, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 СК України).

Згідно з ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.91 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі N 127/34145/21 (провадження N 61-10347св22):

"Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вирішуючи спір, суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено ст. 166 СК України.

Зважаючи на те що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У справі "Хант проти України" від 07.12.2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (п. 58)".

У постанові Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі N 753/2025/19 (провадження N 61-1344св20) зазначено, що, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

Також, суд приймає до уваги, що у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі N 459/3411/18 (провадження N 61-10531св21) вказано, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Суд на перше місце ставить "якнайкращі інтереси дитини", оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено ст. 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У рішенні від 30.06.2020 року у справі "Ілля Ляпін проти росії" (заява N 70879/11) ЄСПЛ зазначив, що якщо батько не підтримує стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією. У цій справі ЄСПЛ звернув увагу на те, що заявник міг і повинен був усвідомлювати, що таке тривале і повне розставання з його сином, зокрема, враховуючи юний вік останнього в той час, коли їх контакт припинився, може призвести лише до значного ослаблення, якщо не повного розриву, зв`язку між ними і відчуження дитини від нього (§ 52). Саме бездіяльність заявника призвела до розриву зв`язків між ним і його сином і підштовхнула результат справи проти нього. Очевидно, що позбавлення заявника батьківських прав не більше ніж анулювало юридичний зв`язок між заявником і його сином. Враховуючи відсутність будь-яких особистих відносин протягом семи років, що передували цьому рішенню, не можна сказати, що воно негативно вплинуло на ці відносини (§ 54). Існуючі сімейні зв`язки між подружжям і дітьми, про яких вони фактично піклуються, зумовлюють захист відповідно до Конвенції. Більш того, якщо минув значний проміжок часу з того моменту, як дитина жила разом зі своїми біологічними батьками, то інтерес цієї дитини в тому, щоб його defacto сімейна ситуація знову не змінилася, може домінувати над інтересами батьків, щоб їх сім`я возз`єдналася (§ 55).

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року у справі "Хант проти України", заява N 31111/04, п. 57, 58).

За змістом ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про доцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 , батька ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказаний висновок є докладно обґрунтованим, обставин, які б могли свідчити про те, що такий висновок суперечить інтересам дітей судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Щодо стягнення аліментів на утримання дітей

Так, суд вирішуючи позов, зазначає, що відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже є два способи виконання обов`язку батьків, які проживають окремо, в утриманні дитини: за домовленістю (добровільно), або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Статтею 193 СК України передбачено стягнення аліментів та інших коштів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі.

Частина 3 вказаної статті зазначає, що за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Висновки суду.

Європейський Суд з прав людини в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100 рішення у справі "Мамчур проти України").

Так, суд приймає до уваги, що матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факт того, що відповідачі цікавиться життям дітей, морально та матеріально підтримують їх, приймають участь у їх фізичному, культурному та духовному розвитку, бажають спілкуватись та бачитись з ними.

Наявними у матеріалах справи належними, допустимими та достатніми доказами підтверджено, що відповідачі не проявляють до дитини батьківської турботи та любові, не піклуються про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечують дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не спілкується з дитиною, не виявляють інтересу до його внутрішнього світу, не створюють умов для отримання ним освіти.

Доказів на підтвердження вчинення дій, які б свідчили про бажання відповідачів брати участь у вихованні та розвитку дітей, відповідачі не надали.

Таким чином, із встановлених обставин вбачається, що відповідачі свідомо нехтують своїми обов`язками по вихованню малолітніх дітей.

Отже у справі, що є предметом розгляду, суд встановив наявність передбачених ч. 1 ст. 164 СК України підстав для позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Будь-яких обставин, які б об`єктивно перешкоджали відповідачам спілкуватися та здійснювати батьківські обов`язки щодо дітей, суду не повідомлено та відповідно судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що змінити поведінку ОСОБА_2 , як матері та ОСОБА_1 , як батька у кращий бік не уявляється можливим.

З огляду на встановлені у даній конкретній справі обставини, діючи в найкращих інтересах дітей, з огляду на свідому, винну поведінку матері та батька, у тому числі байдужість до розгляду даної справи, а також те, що змінити поведінку останніх у кращу сторону не уявляється можливим, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову в частині позбавлення батьківських прав, за наявності вказаних виключних обставин.

Окремо суд вважає необхідним роз`яснити, що згідно з ч. 1 ст. 166 СК України особа, яка позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Відповідно до ст. 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи. Згідно з ч. 1, 4 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Також, враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів аліменти на утримання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадбанку України, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 23.03.2026 року і до досягнення дітей повноліття.

Судові витрати по справі

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору

Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Окремо суд приймає до уваги, що відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Враховуючи те, що сторона позивача звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій міститься вимога щодо стягнення аліментів, тому суд вважає, що з відповідачів слід стягнути судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп. в дохід держави.

На підстав наведеного та керуючись ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Сидорової Альони Юріївни, яка діє в інтересах Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення коштів (аліментів) на утримання дітей - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на особистий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадбанку України, починаючи з дня пред`явлення позову 23 березня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на особистий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадбанку України, починаючи з дня пред`явлення позову 23 березня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути порівно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , судовий збір у розмірі - 3 328 гривень в дохід держави.

Рішення суду, у частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день складення його повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складений 11.05.2025

Суддя Маханьков О.В.