Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №536/2500/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2500/25

Провадження № 2/536/288/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Колотієвського О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Коваль В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів -

ВСТАНОВИВ :

Позов обґрунтовано зокрема тим, що він та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.07.2020 року по 06.02.2024 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Козельщинського районного суду від 06.02.2024 року. Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Донька сторін проживає разом з відповідачкою по справі. Рішенням Кременчуцького районного суду від 01.09.2023 по справі №536/1600/23 з позивача стягнуто на користь відповідачки на утримання доньки сторін в розмірі 1/4 ч з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02 серпня 2023 року до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття.

Вказане рішення суду знаходиться на виконанні Горішньоплавнівського ВДВС у Кременчуцькому районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ВП №73194958. Станом на день звернення зі вказаною позовною заявою до суду з відповідача стягуються аліменти на утримання доньки сторін. Згідно розрахунку зі сплати аліментів від 02.10.2025 року за період з 01.01.2025 року по 30.09.2025 року за позивачем наявна заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 116492,89 грн.

Наразі позивач несе військову службу в ВЧ НОМЕР_1 Національної Гвардії України та, відповідно, має сталий дохід. Натомість вказана заборгованість утворилась з невідомих підстав, оскільки з наданого розрахунку за вказаний період позивач отримував дохід, стягнення з якого не проводилось. На сьогоднішній день у нього народилась та, відповідно, також перебуває на утриманні ще одна дитина від другого шлюбу з ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім цього, на утриманні позивача перебуває дитина дружини від першого шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також дружина у декретній відпустці по догляду за дитиною, які потребують фінансової допомоги і забезпечення. Також 14 серпня 2023 року, виконуючи обов`язок із захисту Батьківщини отримав тяжке поранення, лікування якого станом на день звернення зі вказаною позовною заявою до суду потребує значних матеріальних витрат.

Вважає, що для забезпечення потреб обох його дітей, доцільним є зменшити розмір аліментів на утримання доньки сторін ОСОБА_8 до 1/6 частини від усіх його доходів. Відтак матеріальне становище позивача значно погіршилося, а тому останній вимушений просити суд зменшити розмір аліментів і зокрема про стягнення з нього на користь відповідачки аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Беручи до уваги, рівність прав та обов`язків батьків щодо виховання утримання дитини, принципи справедливості, добросовісності та розумності, стан здоров`я матеріальне становище дитини сторін, прожитковий мінімум згідно Закону України «Пpo державний бюджет України на 2025 рік», інші обставини, що мають істотне значення, вважає за можливе та просить суд зменшити розмір аліментів та стягнення з позивача на користь відповідачки на утримання дитини ОСОБА_8 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім вкладом позивача в матеріальне утримання дитини. При цьому дитина сторін буде захищеною та буде отримувати належне утримання від батька, що гарантовано як нормами національного, так і нормами міжнародного законодавства.

18.11.2025 року від представника відповідачки надійшов відзив на позов у якому вказала, що свої позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів позивач аргументує тим, що 03.06.2025 року у нього народилася ще одна дитина та інша дитина дружини від першого шлюбу перебуває на його утриманні.

Крім того, в обґрунтування вимог щодо зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 зазначає, що під час виконання обов`язку із захисту Батьківщини 14.08.2023 року отримав тяжке поранення, і потребує лікування, на підтвердження чого Позивач долучає консультативний висновок лікаря. Таким чином вважав, що звернення стягнення аліментів у розмірі 1/4 від заробітку, призвело до погіршення його майнового стану.

Починаючи з 24.02.2022р. позивач мобілізований до лав ЗСУ. Згідно з наказом від 15.03.2023 за № 85 по військовій частині НОМЕР_2 , ОСОБА_1 зараховано з 15.03.2023 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на всі види забезпечення. Однак, відповідно до наказу по ВЧ НОМЕР_2 від 08.12.2023 за № 365 солдата ОСОБА_1 виключено з усіх видів забезпечення у зв`язку з самовільним залишенням пункту тимчасової дислокації, з 02 грудня 2023 року. На даний час проживання і знаходження останнього не відомо.

Починаючи з лютого 2022 року, малолітня ОСОБА_4 постійно проживає з мамою - ОСОБА_9 , перебуває на повному її утриманні.

ОСОБА_1 добровільно матеріальну допомогу на утримання доньки

не надавав, участь в її вихованні не приймав, не виявляв бажання спілкуватися з донькою, як безпосередньо так і телефонним зв`язком, взагалі не бачиться із нею, не цікавляться її життям, розвитком та здоров`ям.

Аліменти почав сплачувати фактично в примусовому порядку з серпня 2025 року, хоча про рішення суду щодо стягнення з останнього аліментів йому було відомо. Тому станом на 02.10.2025 заборгованість зі сплати аліментів складає 116492,89 грн.

Даний факт лише свідчить про невиконання з боку ОСОБА_1 своїх батьківських

обов`язків відносно малолітньої доньки.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання доньки, покликався на зміну його сімейного стану — народження дитини у новому шлюбі, утримання іншої дитини від першого шлюбу дружини та необхідності матеріального забезпечення дружини та дітей. У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 зазначається, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20.

Позивачем не надано до позовної заяви належних доказів перебування дружини у декретній відпустці, що свідчить про можливе працевлаштування останньої і відповідне матеріальне забезпечення як себе так і дитини. Також на окрему увагу заслуговує той факт, що з матеріалів позовної заяви, окрім анкетних даних дитини дружини Позивача від першого шлюбу – ОСОБА_10 , інші відомості щодо місця проживання дитини, утримання дитини її батьком, місця навчання дитини тощо – відсутні. Відсутність належних доказів з цього приводу взагалі ставить під сумнів питання погіршення матеріального стану ОСОБА_1 з підстав перебування неповнолітнього ОСОБА_10 на його утриманні.

Згідно доданих до позовної заяви документів, позивач що під час виконання обов`язку із захисту Батьківщини 14.08.2023 року отримав тяжке поранення, і потребує лікування, на підтвердження чого Позивач долучає консультативний висновок лікаря. Рішенням Кременчуцького районного суду у справі № 536/1600/23 від 01.09.2023р задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Тобто фактично на момент розгляду зазначеної справи у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я, про що на момент постановлення рішення суду ним акцентовано увагу не було. Одночасно під час розгляду судом зазначених доводів, необхідно звернути увагу також на те, що консультативний висновок лікаря має рекомендаційний характер, в якому зазначені лише призначення лікаря при встановленні діагнозу. Однак, в даному випадку не видно, що призначення лікаря, пов`язані з лікуванням поранення, отриманого саме в 14.08.2023р. Крім того, згідно наданої довідки до позовної заяви , наразі Позивач ОСОБА_1 перебуває в лавах ЗСУ, тому перебуває на повному соціальному забезпеченні МО України та проходить лікування за рахунок бюджетних коштів.

Враховуючи вказане, просила суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити в повному обсязі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представником позивача до суду подано заяву, у якій позовні вимоги підтримала та просила проводити розгляд справи без їх участі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися. Згідно відзиву на позов, просили суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони по справі 11.07.2020 року уклали шлюб, який зареєструваний у Піщанській сільській раді Кременчуцького району Полтавської області за актовим записом № 06, який рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 06.02.2024 року у справі № 533/953/23 - розірвано.

У шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) 28 січня 2022 року, про що зроблений актовий запис № 99.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01.09.2023 року присуджено стягувати аліменти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/4 ч. з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 серпня 2023 року до повноліття дитини.

У Горішньоплавнівському ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області перебуває на виконанні виконавчий лист № 536/1600/23, виданий Кременчуцьким районним судом Полтавської області від 11.09.2023 р. про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини ОСОБА_8 .

15.10.2024 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 та мають спільну дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 .

Також, ОСОБА_5 має дитину від попереднього шлюбу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно Розрахунку зі сплати аліментів судом встановлено, що заборгованість позивача зі сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 02.10.2025 року становить 116492,89 гривень.

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру аліментів присуджених до стягнення з позивача, на підставі рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01.09.2023 року, суд керувався наступним.

Частинами 1, 3 статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Ч. 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Також, у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Як на підстави для зменшення розміру аліментів, позивач посилається на неможливість сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, оскільки змінився його матеріальний стан, стан здоров`я та сімейний стан.

Стаття 273 СК України, регламентує, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При дослідженні наявності вказаних обставин, суд встановив наступне.

Розглядаючи погіршення стану здоров`я позивача, як підставу для змешення розміру аліментів судом досліджено первинну медичну картку ОСОБА_1 , Довідку № 1080 ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області, Акт розлідування нещасного випадку, Акт № 602/23 про нещасний випадок.

З наданих доказів судом встановлено, що 14.08.2023 року приблизно о 12.30 під час контрнаступальних дій Зброп на північно східній околиці н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_1 потрапив під ворожий артилерійський обстріл, внаслідок чого отримав поранення. Наслідки вибухової травми: ЗЧМТ, струс головного мозку, акубаротравми у вигляді цефалгічного синдрому, з відновленням функції слуху.

Суд зазначає, що вказаний випадок мав місце до ухвалення рішення Кременчуцьким районним судом Полтавської області 01.09.2023 року про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки.

Згідно консультативного висновку від 02.08.2025 року КНП «Центральна клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради», наданого ОСОБА_1 суд вбачає, що позивачу встановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ стадії та призначено контроль артеріального тиску, УЗД нирок та доплерографію ниркових артерій.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження витрат на лікування, перебування позивача на стаціонарному лікування, повну чи часткову втрату працездатності, встановлення групи інвалідності, тощо.

Також доводи позивача щодо його лікування яке потребує значних матеріальних трат належними доказами не підтверджено, а судом із консультативного висновку від 02.08.2025 року встановити неможливо.

З досліджених доказів, у суду відсутні підстави вважати, що вказані обставини щодо погіршення стану здоров`я мали вплив на матеріальний стан позивача.

Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Водночас, досліджуючи матеріальний стан позивача, судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та несе військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України.

Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо позивача з 3 кварталу 2023 року по 4 квартал 2025 року встановлено, що за період січня по серпень 2025 його дохід становив 288494,18 гривень, тобто середньомісячний дохід складає 36061 гривень.

Станом на дату розгляду справи ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, для дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень; працездатних осіб - 3328 гривень.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 колегія суддів дійшла висновку, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що дохід позивача є достатнім для забезпечення двох дітей та дружини, твердження ОСОБА_1 щодо його скрутного матеріального стану належними доказами не підтверджено та спростовуються матеріалами справи.

Також, суд не погоджується із твердженням позивача про перебуванні на його утриманні неповнолітнього сина дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 17.01.2017 року, батьками неповнолітнього ОСОБА_7 є - ОСОБА_11 та ОСОБА_5 .

Нормами Сімейного кодексу України та Конституцією України обов`язок по утриманню дітей покладається на їх батьків.

Водночас суд вважає доречним вказати, що згідно ст. 260 СК України, позивач по справі як вітчим ОСОБА_12 у разі проживання однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, має лише право брати участь у їхньому вихованні та обов`язок утримувати падчерку, пасинка виникає лише у разі, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер (стаття 268 СК України).

З урахуванням вказаного, суд вважає, що у відповідача по справі не виникло обов`язку щодо утримання пасинка, оскільки у даному випадку його грошове забезпечення покладається батьків.

Суд зазначає, що аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як у бік погіршення так і у бік покращення.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що у вказаній справі обставини відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, які могли б слугувати підставами для зменшення розміру аліментів відсутні.

Зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров`я позивача, що унеможливлюють виконання рішення суду про стягнення аліментів у розмірі 1/4 ч з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 не доведено, при цьому дохід позивача є достатнім.

Суд зауважує, що згідно статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Також згідно з ст. 8 Закону Українивід 26 квітня 2001року №2402-ІІІ " Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27, ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Враховуючи, що обставини зазначені у позовній заяві ОСОБА_1 не доведені, належним доказами не підтверджені, судом не встановлено підстав для зменшення розміру аліментів присуджених до стягнення з позивача за рішенням суду, а тому суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходив з наступного.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються , у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, то суд доходить висновку, що сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 3, 180, 182, 192 СК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський