Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №550/855/21 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 550/855/21

Провадження № 1-кп/535/5/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене 17.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170450000329 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коханівка Чутівського району Полтавської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта повна загальна середня, пенсіонера, особи з інвалідністю 2 групи, одруженого, неповнолітніх дітей не має, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 16.06.2021 на ґрунті неприязних відносин між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_5 на території господарства потерпілої по АДРЕСА_3 , в ході конфлікту вирішив спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 16.06.2021 близько 21.30 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в коридорі житлового будинку потерпілої за вищевказаною адресою, на ґрунті неприязних відносин, діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пальцями правої та лівої рук, стиснутими в кулак, завдав не менше п`яти ударів по голові та обличчю потерпілої, зокрема в ділянку нижньої щелепи зліва та підборіддя, чим заподіяв шкоду її здоров`ю у вигляді порушення анатомічної цілісності та фізіологічних функцій тканин – тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зі зміщенням та гематоми м`яких тканин обличчя, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши вище встановлені судом обставини його вчинення та пояснив, що 16.06.2021 близько 21.30 год він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в коридорі житлового будинку потерпілої по АДРЕСА_3 під час сварки з колишньою дружиною ОСОБА_5 , на ґрунті неприязних відносин, умисно завдав пальцями правої та лівої рук, стиснутими в кулаки, не менше п`яти ударів по голові та обличчю потерпілої, а саме в область нижньої щелепи зліва та підборіддя, що призвело до тілесних ушкоджень у вигляді перелому нижньої щелепи зі зміщенням та гематоми м`яких тканин обличчя. Про незаконність своїх дій знає, у скоєному щиро розкаюється. Обвинувачений зазначив, що щиро жалкує з приводу своїх протиправних дій та наслідків кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, за вищевикладених обставин, обвинувачений, потерпіла та прокурор не оспорюють фактичні обставини справи в цій частині, суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються щодо вчинення кримінального правопорушення. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вказані фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, оскільки він спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_4 одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, є ветераном війни, особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, пенсіонером, за місцем колишнього проживання в с. Коханівка Полтавського району Полтавської області характеризується задовільно, перебуває на обліку у лікаря-нарколога КНП «Чутівська центральна лікарня», на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно з висновком досудової доповіді у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , складеною Полтавським районним сектором №8 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області 24.09.2021, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе при застосуванні до нього покарання не пов`язаного з обмеженням чи позбавленням волі та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення за запобігання вчиненню повторних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання, орган пробації вважає доцільним покладення на ОСОБА_4 обов`язків, визначених пунктами 1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Обвинувачений раніше судимий вироком Харківського районного суду Харківської області від 16.05.2025 за ч.4 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком три роки; за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, який виконувати самостійно. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04.12.2025 вирок змінено, вважати засудженим за ч.4 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років; за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно вважати засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком три роки.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому, виходячи з санкції ч.1 ст. 122 КК України, у виді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Остаточне покарання слід призначити з врахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України. На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України слід застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, конкретні обставини справи, наведені вище, в тому числі повне визнання обвинуваченим вини у скоєному кримінальному правопорушенні, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність, а також те, що обвинувачений щиро жалкує з приводу своїх протиправних дій та наслідків кримінального правопорушення, й виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, та вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, що буде відповідати основним засадам та принципам індивідуалізації, обґрунтованості, гуманності, законності та справедливості призначення покарання, а також достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.

Цивільний позов по справі потерпілою не заявлено.

Питання про долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати по справі відсутні.

Підстави для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням, що призначено за попереднім вироком Харківського районного суду Харківської області від 16.05.2025, який змінений ухвалою Харківського апеляційного суду від 04.12.2025, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном три роки не вчинить нового кримінального правопорушення й зобов`язати його періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на один місяць.

Речовий доказ – медична картка стаціонарного хворого відділення щелепно-лицевої хірургії КП «ПОКЛ ім. М.В.Скліфософського» ПОР» №9975 ОСОБА_5 , передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області – повернути КП «ПОКЛ ім. М.В.Скліфософського» ПОР».

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1