Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №607/10985/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2026 Справа №607/10985/25 Провадження №3/607/713/2026

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович розглянув матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

У С Т А Н О В И В :

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 333660 від 17 травня 2025 року вказано, що 17 травня 2025 року о 21 год. 25 хв. на вул. О. Довженка, 22, м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (далі – ТЗ) «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя та запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 7510 № ARLM-0300 (повірка дійсна до 04 червня 2025 року) та проведення такого огляду у лікувальному закладі категорично відмовився, чим порушив пункт 2.5. ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

(далі – КУпАП).

Від особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, надійшли письмові пояснення, в яких висловлено прохання закрити адміністративну справу за частиною першою статті 130 КУпАП щодо водія, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки після зупинки ТЗ ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що є військовослужбовцем та з 16 травня 2025 року перебуває у відпустці. ОСОБА_1 зазначив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, однак знав, що такі дії мають здійснюватися за участі представника військової служби правопорядку.

Від захисника ОСОБА_1 – адвоката Кубрак Ю.В. – надійшло клопотання про зупинення провадження та про закриття провадження у цій справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП. Адвокат посилається на те, що мала місце незаконна зупинка та невиконання обов`язку повідомити підставу такої зупинки, адже з відеозапису не вбачається, яка саме була законна підстава для зупинки транспортного засобу. Крім того, наявний у матеріалах справи відеозапис з відеореєстратора не дозволяє встановити його походження, первинність та цілісність, оскільки у протоколі зазначено інший номер технічного засобу відеофіксації, ніж той, що фактично відображений на відеофайлі, а отже, неможливо підтвердити, що саме цим пристроєм був здійснений запис подій та що відеозапис не зазнавав технічної обробки чи редагування після його отримання працівниками поліції. У пункті 10 протоколу зазначено лише один номер відеофіксації № 473064, водночас у справі є два різних відеозаписи, другий, який має позначення № 8143, та містить ідентифікаційне маркування «70МАІ», що не відповідає вказаному у пункті 11 відео з автореєстратора № 4230. Захисник Сили В.Ю. також зазначає, що у протоколі не внесено відомостей про те, чи притягувався ОСОБА_1 упродовж року до адміністративної відповідальності, що є порушенням складення протоколу. Більше того, працівник поліції не назвав та не пояснив жодної з ознак алкогольного сп`яніння. Всі ознаки були лише внесені до протоколу постфактум, без їх попереднього озвучення. Оскільки у ОСОБА_1 не було візуально зафіксовано жодних ознак стану сп`яніння, він не підлягав проведенню огляду. Пропозиція пройти огляд у такій ситуації є передчасною та неправомірною, а оформлення «відмови» – юридично нікчемним. Крім того, адвокат акцентував увагу на тому, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому працівники поліції не мали права складати протокол щодо діючого військовослужбовця.

У судовому засіданні захисник особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, категорично заперечила визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого адміністративного правопорушення.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення суду надано матеріали адміністративної справи, досліджені в судовому засіданні, а саме:

– протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 333660 від 17 травня

2025 року (а.с. 1);

– матеріалами відеофіксації з нагрудної камери 473064 файл «export-39wee», автореєстратора файл «IMG_8143» (а.с. 2);

– свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0747 083 24 від 04 червня 2024 року, чинне до 04 червня 2025 року (а.с.3);

– направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 17 травня 2025 року о 21 год. 35 хв. (а.с. 4 – 5);

– розпискою ОСОБА_2 від 17 травня 2025 року, якою він зобов`язався доставити автомобіль «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_3 до місця його стоянки (а.с. 6);

– рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції Іляш Г.І. від 17 травня 2025 року (а.с. 7);

– довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 19 травня 2025 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 (а.с. 8).

Стороною захисту суду надано:

– фотокопії нагород ОСОБА_1 ;

– довідку в/ч НОМЕР_5 від 18 січня 2025 року № 260/а про перебування ОСОБА_1 на військовій службі;

– посвідчення серії НОМЕР_6 ;

– відпускний квиток від 13 травня 2025 року № 1129/а, виданий в/ч НОМЕР_5 ;

– акт приймання-передачі від 07 грудня 2023 року стосовно ТЗ «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_2 ;

– декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою щодо ТЗ «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_2 .

На виконання запиту суду листом від 04 березня 2026 року № 1556/41/33/01-2026 Управління ПП в Тернопільській області надало інформацію щодо технічних характеристик засобів відеофіксації.

Частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Згідно з п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР України), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

З об`єктивної сторони цей адміністративний проступок може бути вчинено шляхом: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак, відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП може наставати за три різні за своїм зовнішнім проявом діяння: безпосереднє керування ТЗ в стані відповідного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування ТЗ особі, яка перебуває у стані сп`яніння або під впливом певних лікарських засобів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на відповідні стани. При цьому суд звертає увагу, що останні два діяння, матимуть наслідком відповідальність безвідносно до того, чи перебувала винна особа у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, чи ні або чи встановлено такий стан. Зокрема, в аспекті останнього способу вчинення цього адміністративного проступку важливим є належна фіксація відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (стаття 254 КУпАП).

Приписами пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП визначено, що уповноважені посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи про правопорушення у справах за статтею 130 КУпАП.

За змістом статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (частина перша); протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга); у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (частина третя); при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (частина четверта).

Вказані приписи КУпАП, зокрема щодо процедури оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, деталізовано в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України

від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі – Інструкція № 1395).

За Інструкцією № 1395 протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення (пункт 1); протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами; у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу; під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі (пункт 2).

Згідно з вимогами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина друга). У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина третя).

На рівні підзаконних нормативних актів порядок такого огляду регламентовано Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок). Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (пункт 2).

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735) вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

У пункті 2 розділу І Інструкції № 1452/735 зазначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Надаючи оцінку вказаним доказам, суд вважає їх такими, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, наведені докази підтверджують як послідовність, так і хронологію подій, які відбувались 17 травня 2025 року за участі водія ОСОБА_1 , так і обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді цієї справи.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 333660 від 17 травня 2025 року складений уповноваженою на те особою – працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених статтею 256 КУпАП; протокол підписаний уповноваженою особою, а також особою, яку притягують до адміністративної відповідальності.

Крім того, у процесі розгляду справи було додатково з`ясовано, що поліцейським Мартинюком А.В., яким було складено відповідні адміністративні матеріали, було дотримано вимог зазначених нормативних актів, зокрема щодо вказівки на ознаки алкогольного сп`яніння, пропозиції щодо проходження огляду як на місці зупинки ТЗ, так і в медичному закладі, вчинення дій, спрямованих на виклик на місце оформлення протоколу уповноважених осіб військової служби правопорядку.

Як вбачається з відеоматеріалів «export-39wee» (час 03:10 – 03:13) працівниками поліції були названі особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, ознаки алкогольного сп`яніння. Крім того, працівником поліції тричі було запропоновано пройти на місці або проїхати до медичного закладу для виявлення стану алкогольного сп`яніння, (час – 04:30 – 04:35,

04:48 – 04:51 та 05:50 – 05:57), утім ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду

(час – 04:36 – 04:42, 04:52, та 05:58). Суд окремо звертає увагу, що водій ТЗ упевнено й неодноразово наголошував на своїй відмові від проходження огляду на стан сп`яніння безвідносно до місця його проведення та наполягав на складенні щодо нього протоколу працівниками поліції про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, що вбачається з відео, дослідженого у судовому засіданні

(час: 04:04, 04:16, 04:26).

Суд зауважує, що відмова від проходження огляду може бути як пряма (безпосередня), виражена у вербальній формі, так і опосередкована, коли особа, якій інкриміновано вчинення правопорушення, формально не відхиляє пропозицію працівників поліції (інших уповноважених осіб) у частині проходження огляду на стан сп`яніння, проте сукупність вчинених нею дій, їх характер, створення реальних перешкод для виконання повноважень відповідними посадовими особами, свідчить про намір уникнути процедури огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відтак, суд відхиляє заперечення захисника особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, та письмові пояснення ОСОБА_1 , оскільки вони спростовуються відеозаписом «export-39wee». Доводи сторони захисту щодо недотримання процедури складення протоколу ЕПР1 № 333660 від 17 травня 2025 року працівниками поліції, невчинення належних дій у частині виклику на місце складення адміністративних матеріалів, суд оцінює критично, оскільки такі суперечать матеріалам справи, тож не вбачає підстав для закриття провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд не вважає за можливе задовольнити клопотання адвоката Кубрак Ю.В. стосовно зупинення провадження у справі, оскільки приписи КУпАП не передбачають можливість зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Також суд зауважує, що застосування такого механізму за аналогією з кримінальним процесуальним законодавством не узгоджуватиметься з принципом невідворотності юридичної відповідальності з огляду на стислі строки накладення стягнень за вчинення адміністративних правопорушень.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»/«O’Halloran and Francis v. The United Kingdom» (заяви №№ 15809/02 та 25624/02) зазначив: «хоча і примус, і порушення, які лежали в основі, були «кримінальними» за своєю природою, примус був викликаний тим фактом, як його виразив Лорд Бінгем у рішенні Таємної ради у справі Brown v. Stott (див. вище § 31), що «[у]сі, хто володіють чи керують автомобілем, знають, що таким чином вони піддають себе режиму регулювання. Цей режим застосовується не тому, що володіння або керування автомобілями є привілеєм чи дозволом, який надається державою, але тому що володіння та керування авто (як, наприклад, зброєю ...) визнаються такими, що можуть потенційно завдати серйозної шкоди». Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки як частину режиму регулювання, що застосовується до автомобільного транспорту…» (див. § 57).

За обставин цієї справи суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, що знайшло свій прояв у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відтак, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до частини першої статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до статей 33, 34, 35 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, відсутні.

З урахуванням наведеного суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу у межах, визначених санкцією частини першої статті 130 КУпАП, а саме у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 величини прожиткового мінімуму, що становить 665,60 грн.

Керуючись статтями 7, 9, 33, 34, 35, 40-1, 130, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить

17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

2. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.

3. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

4. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

5. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

6. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

7. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

8. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

9. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

10. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Повний текст постанови складено і підписано 14 травня 2026 року.

Головуючий суддяТ. І. Якімець