Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №452/335/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/335/26

Провадження №2/452/832/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Роман Л.І.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

02 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу, який зареєстровано між сторонами 04 березня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Самбора Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, відповідний актовий запис за №48. Позивач вказала, що у сторін є двоє спільних дітей, одна з яких є неповнолітня, а саме донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того позивач зазначила, що сімейне життя у сторін не склалося через розбіжності в поглядах і характерах, періодичні конфлікти і непорозуміння, відсутність спільних інтересів та почуттів один до одного. Вказане привело до того, що протягом чотирьох років сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства, подружжя проживає окремо один від одного, шлюб носить формальний характер. За таких обставин позивач вимушена була звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить її інтересам та інтересам дітей (а.с.2,25).

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської областівід 18 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб без їх виклику та було призначено розгляд справи по суті на 18 березня 2026 року об 11 год. 00 хв. (а.с.11,23), який було відкладено на 19 травня 2026 року о 09 год. 00 хв. у зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи по суті (а.с.16).

Позивач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлена належним чином (а.с.18), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавала. Разом з тим, у відповідній письмовій заяві, поданій через канцелярію суду 18 березня 2026 року зазначила, що вона підтримує позовні вимоги в повному обсязі, бажання зберегти шлюб не має та заперечує проти надання строку для примирення, прохала суд провести розгляд справи без її участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.15). При цьому, інших заяв з процесуальних питань, зокрема, заяви про відкладення розгляду справи, відмови від позову чи залишення позову без розгляду від позивача до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.19,20-21), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або

клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався. Разом з тим, у відповідній письмовій заяві, поданій до суду 19 березня 2026 року, обставини, викладені в позовній заяві, підтвердив та вказав, що ним визнаються позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти розірвання шлюбу та прохав суд провести розгляд справи без його участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.17). Інших заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходило.

Згідно ч.8 ст.178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з положень ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи те, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також з урахуванням неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, з`ясувавши позицію сторін у справі, викладену позивачем в позовній заяві та додатковій заяві поданій до суду її представником, а відповідачем у відповідній письмовій заяві, поданій до суду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Із свідоцтва про шлюб та актового запису про шлюб вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 04 березня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Самбора Самбірського міськрайонного

управління юстиції Львівської області, про що в книзі реєстрації шлюбів 04 березня 2006 року зроблено відповідний актовий запис за №48 (а.с.3,6,26,29).

Від даного шлюбу сторони мають одну спільну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4,27).

З письмових пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що сімейне життя у сторін не склалося через розбіжності в поглядах і характерах, періодичні конфлікти і непорозуміння, відсутність спільних інтересів та почуттів один до одного. Вказане привело до того, що протягом останніх чотирьох років сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства, подружжя проживає окремо один від одного, шлюб носить формальний характер. При цьому, на час розгляду справи в суді сторони вважають подальше спільне життя і збереження шлюбу між ними неможливим, оскільки суперечить їх інтересам (а.с.2,5,15,17,25,28).

Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову з посиланням на відповідні докази не надав, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечував. Натомість, вищевказані обставини у справі відповідач не оспорював, фактично їх визнав, про що зазначив у заяві по суті справи, поданій до суду, тому у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Згідно положень статті 111 Сімейного кодексу України (далі – СК України) суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини, позивач за змістом позову та у додатковій заяві, поданій нею до суду, прохала позов задовольнити та заперечувала проти надання подружжю строку для примирення, відповідач клопотань про надання подружжю строку для примирення не заявляв, за змістом поданої до суду заяви не заперечував проти розірвання шлюбу (а.с.2,15,17,25).

Спору про визначення місця проживання неповнолітньої дитини та поділ спільного майна подружжя на час розгляду даної справи немає.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач ОСОБА_1 у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище із « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с.3,6,26,29).

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не зверталась до суду із заявою про відновлення свого дошлюбного прізвища.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_5 ».

Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись стст.24,110-113 СК України, стст.12-13,76-82,206,247,259,263-268,274,279 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Самборі Львівської області (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Самбірським МВ ГУДМС України у Львівській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Самборі Львівської області (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), зареєстрований 04 березня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Самбора Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, відповідний актовий запис за №48 від 04 березня 2006 року, які мають одну спільну неповнолітню дитину.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 й надалі йменуватись цим самим прізвищем.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.М. Кущ