Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №448/732/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/732/26

Провадження № 3/448/402/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання Романченко І.А., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його законного представника – ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

за ч.2 ст.51 КУпАП, –

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.

ОСОБА_1 у період часу з 21:35 год. 07.02.2026 року по 01:00 год. 08.02.2026 року, у приміщенні кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована за адресою: м.Мостиська, пл.Ринок, буд.1, Яворівського району Львівської області, проник у таку шляхом відтиску металопластиквого вікна та таємно викрав грошові кошти у розмірі 2700,00 грн., чим завдав матеріальних збитків у розмірі 2700,00 грн. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.51 КУпАП.

ІІ. Позиція учасників справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення визнав повністю, з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, погодився. У вчиненому щиро розкаявся та зазначив, що дуже шкодує про скоєне.

Законний представник ОСОБА_1 - батько ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що його син хворіє, а батьки зі свого боку вживають необхідних заходів щодо його лікування та належного виховання. Також зазначив, що завдані внаслідок вчинення сином адміністративного правопорушення збитки відшкодовано у повному обсязі, а зі сторони потерпілих жодних претензій немає.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , законного представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

ІIІ. Застосоване судом законодавство.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов`язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією частини першої статті 51 КУпАП передбачено, що дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - передбачає адміністративну відповідальність.

З диспозиції ч.2 ст.51 КУпАП відомо, що відповідальність настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ІV. Оцінка обставин справи.

Крім зізнання, факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується такими доказами по справі: його поясненнями, наданими безпосередньо в судовому засіданні; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №454329 від 15.04.2026 року; копією постанови про закриття кримінального провадження №12026141230000036 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4. ст.185 КК України від 24.03.2026 року; копіями матеріалів кримінального провадження №12026141230000036; рапортом старшого інспектора СЮП ВВГ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Д.Голдак від 15.04.2026 року та іншими матеріалами справи.

Аналізуючи наведені вище докази, безпосередньо досліджені під час розгляду справи у їх сукупності, які є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, а саме дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість якого на момент вчинення правопорушення становила від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

V. Накладення адміністративного стягнення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, є щире розкаяння та вчинення правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП,- судом не встановлено.

Відповідно до ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 , який на момент вчинення правопорушення досяг 17-річного віку, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.51 КУпАП, а відтак, відповідно до вимог ч.2 ст.13 КУпАП, підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до ст.38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

З матеріалі справи вбачається, що кримінальне провадження №12026141230000036 від 09.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4. ст.185 КК України закрито у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння, що стверджується постановою про закриття кримінального провадження від 24.03.2026 року. А тому, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, - не закінчились.

Підсумовуючи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який на час вчинення адміністративного правопорушення та на час розгляду справи в суді являється неповнолітнім, незадовільний стан здоров`я такого (є особою з інвалідністю з дитинства), обставини, що пом`якшують відповідальність, - щире розкаяння та вчинення правопорушення неповнолітнім, відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.51 КУпАП - у виді штрафу, який визначити в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таке стягнення, на переконання суду, за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення, відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

VІ. Судові витрати.

Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. (3328 грн. х 0,2).

Отже, у відповідності до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст.1, 9, 13, 33, 36, 40-1, 245, 250, 251, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.В.Кічак