Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №308/17889/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17889/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 травня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі – Майор Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» в особі представника Порада С.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» в особі представника Порада С.В. через систему «Електронний суд» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що згідно з інформаційною довідкою № 451023084 від 06.11.2025, ОСОБА_1 (далі по тексту – відповідачка) з 23.03.2005 є власницею квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 22,0 м-2.

Зазначає, що як вбачається з відповіді на адвокатський запит Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, листа КП Ужгородської міської ради «Архітектурно-планувальне бюро» №694/25 від 17.11.2025 та копії свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 26.07.2000, квартира АДРЕСА_2 також належить відповідачці. Відтак, в сукупності відповідачці належать дві квартири в будинку АДРЕСА_3 на площі Театральній загальною площею 75,80 м2.

Вказує, що Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.12.2016 № 437, прийнятого за наслідками проведеного конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, позивача було визначено управителем багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, зокрема у багатоквартирних будинках, визначених у Додатку 1 до цього рішення, у тому числі у багатоквартирному будинку, в якому розміщений об`єкт нерухомого майна відповідачки.

На офіційному веб-сайті Ужгородської міської ради за посиланням https://rada uzhgorod.gov.ua/uploads/sites/2/2017/02/437-Upravyteli.pdf вказане рішення виконкому та додатки до нього оприлюднено 23.12.2016.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення виконкому Ужгородської міської ради від 23.12.2016 № 437 на Департамент міського господарства Ужгородської міської ради було покладено обов`язок укласти з призначеними управителями договори про надання послуг із управління багатоквартирними будинками строком на 1 рік на умовах, визначених конкурсною комісією.

28.12.2016 Департамент міського господарства Ужгородської міської ради уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» (далі по тексту позивач) як управителем Договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою.

Відповідно до п. 1 вказаного Договору, Управитель зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою: АДРЕСА_3 (далі - об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі послуги), тобто у багатоквартирному будинку, в якому розміщено об`єкт нерухомого майна відповідача.

Згідно п. 18 вказаного Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 28 грудня 2017 року.

З червня 2024 у будинку за вказаною адресою змінився управитель, через що позивач припинив надавати послуги з управління будинком за цією адресою.

Зазначає, що позивач був надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою місцезнаходження об`єкту нерухомості відповідача з 28.12.2016 та відповідно надавав йому відповідну житлово-комунальну послугу.

Заперечень з боку відповідачки стосовно наданих послуг до позивача не надходило, акти-претензії, складені у відповідності до норм чинного законодавства, відсутні. Вказані обставини свідчать про прийняття відповідачем наданих послуг, а відтак і їх обов`язок сплатити кошти за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.

Крім цього представник позивача вважає, що у відповідності до ст. 625 ЦК України відповідач, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу позивача зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Представник позивача зазначає, що на підставі вищенаведених положень законодавства, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: - сума основного боргу у розмірі 16 007,71 грн; інфляційні втрати у розмірі 4 531,54 грн; 3% річних у розмірі 1 347,81 грн; пеня у розмірі 1 490,67 грн; всього 23 377,73 грн.

Вказує, що невиконання боржником обов`язків по сплаті наданих житлово-комунальних послуг порушує діяльність ТОВ «Наш-Добробут.», чим позбавляє підприємство можливості надавати послуги належної якості, та вчасно розраховуватися з підприємствами, що виробляють ці послуги.

З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» (вул. Загорська, 23/30, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88017, код в ЄДРПОУ 36357996) заборгованість у загальному розмірі 23 377,73 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 16 007,71 грн; інфляційні втрати в розмірі 4 531,54 грн; 3% річних у розмірі 1 347,81 грн; пеня у розмірі 1 490,67 грн.; Стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу.

Виклад позицій сторін по справі:

У судове засідання представник позивача не зявився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без їх участі, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомленау встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, відзив до суду не надходив.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджується рекомендованими повідомленнями, які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній» №R067140501112, №R067090377857 та R067109940337.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що відповідач повідомлена належним чином повторно не з`явилася до суду без повідомлення причин, не подала відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

14.01.2026 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду позовну заяву залишено без руху.

22.01.2026 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Фактичні обставини справи встановлені судом:

Судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Ужгородської міської Ради № 437 від 23.12.2016 року « Про призачення управителів багатоквартирних будинків» виконком міської ради вирішив , зокрема призначити ТОВ «Наш – Добробут.» (код 38357996) управителем багатоквартирних будинків, зазначених у додатку 1.

Відповідно до додатку № 1 до рішення виконкому від 23.12.2016 №437 ТОВ «Наш – Добробут.» є управителем багатоквартирних будинків, втому числі і будинку по АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що 28.12.2016 року між ТОВ «Наш – Добробут.» та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради укладено Договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою (з подальшими змінами та доповненнями). Даний договір укладений у відповідності до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» за результатами проведеного конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно п.п. 1, 2 Договору, Управитель зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості. Управитель надає послуги відповідно до тарифу, структури, періодичності та строків виконання, наведених в додатку 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Як встановлено судом, вартість послуг згідно Додатку 1 до Договору від 28.12.16 року становить 1,0592 грн. за 1 кв.м. загальної площі.

28.12.2017 року Додатковим договором № 1 до вказаного Договору від 28.12.2016 було внесено зміни шляхом викладення Додатку 1 до Договору у новій редакції, тобто було встановлено тариф за надання послуги у розмірі 2,0187 грн. за 1 кв.м. Цей додатковий договір набуває чинності з 01.01.2018 року.

31.12.2018 року Додатковою угодою внесено зміни до Договору від 28.12.2016 та викладено його у новій редакції чим приведено вказаний договір у відповідність до типової форми Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що була затверджена постановою КМУ від 05.09.2018 № 712.

Згідно п. 1 Договору у редакції 31.12.2018, Управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (далі - будинок), а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Згідно п. 2 Договору у редакції 31.12.2018 - Управитель надає послуги відповідно до тарифу, структури, періодичності та строків виконання, наведених в додатку 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Додатком 1 до Договору у редакції від 31.12.2018 року передбачений тариф у розмірі 2,78 грн. за 1 кв.м. загальної площі.

30.10.2019 року Додатковою угодою до Договору від 31.12.2018 викладено Додаток 1 до Договору у новій редакції, що вводиться в дію з 01.01.2020, яким встановлено тариф у розмірі 3,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі.

01.12.2020 року Додатковою угодою №2 про внесення змін до Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 31.12.2018 року викладено Додаток 1 до Договору від 31.12.2018 року в новій редакції, яким встановлено тариф у розмірі 3,45 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що вводиться в дію з 01.01.2021.

28.12.2021 року Додатковою угодою про внесення змін до Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 28.12.2016 року викладено Додаток 1 до Договору від 28.12.2016 року в новій редакції, що вводиться в дію з 01.01.2022, яким встановлено тариф у розмірі 4,13 грн. за 1 кв.м. загальної площі.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Наш-Добробут.» за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_5 у період з 01.06.2017 по 31.05.2024, становить 5694,33 грн., з яких: 3930,53 грн. – основна сума боргу, 1071,28 грн. – інфляційні втрати, 314,47 грн. -3 % річних, 378,06 грн. – пеня.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Наш-Добробут.» за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_6 у період з 01.06.2017 по 31.05.2024, становить 17683,40 грн., з яких: 12077,18 грн. – основна сума боргу, 3460,26 грн. – інфляційні втрати, 1033,34 грн. -3 % річних, 1112,61 грн. – пеня.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №451023084 від 06.11.2025 року квартира за адресою: АДРЕСА_5 на праві приватної власності у розмірі по 1/1 належить ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що згідно довідки Архітектурно-планувального бюро КП «Ужгородської міської ради» №694/25 від 17.11.2025 року вбачаєтьсяя, що квартира за адресою: АДРЕСА_6 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Нормативно-правове обґрунтування:

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою закону визначено також способи захисту цивільних прав та інтересів та визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Зокрема, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з п.12 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно зі ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Відповідно до п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Судом встановлено, що позивач є надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою місцезнаходження об`єкту нерухомості відповідача з 28.12.2016 та відповідно надає відповідачу як власнику таких квартир відповідну житлово-комунальну послугу.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Судом встановлено, що у спірний період з 01 червня 2017 року по 31 травня 2024 надавались позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком, що не спростовано відповідачем.

Вказане відповідачем не спростовано, відзиву на позовну заяву до суду не подано.

Докази звернення відповідача з претензіями, скаргами щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг, зміни їхніх споживчих властивостей, надання неналежної якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт тощо, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв`язку з цим відповідно до ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в матеріалах справи відсутні.

Порядок проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1145.

Відповідно до пунктів 4, 5, 8, 9 загальної частини Порядку проведення перевірки якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затверджених постановою КМУ від 27.12.2018 № 1145 (далі: Порядок проведення перевірки) для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, споживач звертається до виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку в усній формі особисто, за допомогою телефонного зв`язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі про надання відповідних послуг, або через Єдину платформу (за наявності електронного кабінету) з претензією про невідповідність кількісних та/або якісних показників послуг.У зверненні обов`язково зазначається прізвище, ім`я та по батькові, місце фактичного проживання споживача, а також найменування ненаданої, наданої не в повному обсязі або неналежної якості послуги. У разі подання звернення з використанням Єдиної платформи його формування та подання здійснюються в автоматизованому режимі. Звернення споживача обов`язково реєструється виконавцем комунальної послуги або управителем багатоквартирного будинку в журналі реєстрації заявок споживачів. У разі подання звернення з використанням Єдиної платформи його реєстрація здійснюється автоматично. Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний на вимогу споживача надати, у формі, яка аналогічна формі подання звернення, інформацію про прізвище, ім`я та по батькові, посаду особи, яка прийняла звернення, його реєстраційний номер та час прийняття.

Для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання відповідних послуг, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання претензії споживача.

У разі встановлення під час перевірки фактів невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, в акті-претензії зазначаються дата і час проведення перевірки, виявлені факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, інформація про дату початку зниження якості відповідної послуги.

Якщо під час перевірки факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, не підтверджено, в акті-претензії зазначається інформація про відсутність фактів невідповідності якості комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком.

В акті-претензії зазначаються також виявлені під час його складання додаткові факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг.

Акт-претензія складається у двох примірниках і підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги (його представником) або управителем багатоквартирного будинку. Один примірник акта-претензії передається споживачеві, другий - зберігається у виконавця комунальної послуги (його представника) або управителя багатоквартирним будинком.

Допускається здійснення в автоматизованому режимі з використанням Єдиної платформи (за наявності електронних кабінетів у споживача та управителя багатоквартирного будинку/виконавця комунальної послуги):формування та підтвердження у передбачений Єдиною платформою спосіб акта-претензії; передачі підтвердженого акта-претензії заінтересованим сторонам.

У разі коли за результатами проведення перевірки споживач та виконавець комунальних послуги або управитель багатоквартирного будинку не дійшли згоди щодо наявності (відсутності) факту невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком умовам або параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, та/або причин виникнення таких порушень або невідповідності, акт-претензія підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

У даній справі у позовній заяві ТОВ «Наш-Добробут.» вказувало, що претензій щодо якості та обсягів наданих ним послуг від відповідача ОСОБА_1 до управителя не надходило, позивачем таких не зафіксовано.

Позивач додав до позовної заяви укладений між ТОВ «Наш-Добробут.» та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою від 28.12.2016 із Додатком № 1 до нього (з подальшими змінами та доповненнями), вважаючи що наведений у ньому перелік послуг з управління будинком є фактично наданий позивачем.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 27 березня 2023 року справа № 920/1343/21 виклав зокрема правову позицію, згідно з якою для стягнення заборгованості за відсутності укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг необхідним також є доведення факту надання та споживання послуг (також пункт 4.12 постанови Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19).

У разі неукладення сторонами договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, позивач повинен довести надання таких послуг, (див. постанову Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 907/563/18).

Обов`язок управителя доводити надання відповідних послуг за договором, якщо співвласник (споживач) заперечує факт отримання таких послуг, випливає з процесуальних норм, що покладають на сторону тягар доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Окрім того, такий обов`язок випливає із змісту положень Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (частина друга статті 26, пункти 9, 10 частини четвертої статті 8, абзац шостий частини третьої статті 10).

Згідно з ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «Наш Добробут.» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг (послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою) за період з червня 2017 по травень 2024 року у розмірі 16 007,71 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, пені та 3% річних суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст. 546 ЦК України).

За положеннями частин 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також суд враховує, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення, зокрема, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Згідно п. 2 даної постанови ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в наступній редакції: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. N 285);

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. N 285);

стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій / початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій / завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (Офіційний вісник України, 2014 р., N 81, ст. 2296; 2015 р., N 70, ст. 2312; 2016 р., N 46, ст. 1669; 2022 р., N 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. N 285);

нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.".

Таким чином в період з 24.02.2022 року по 29.12.2023 року з відповідача заборонялося нарахування 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги. Як вбачається з наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, за вказаний період заборгованість не нараховувалася.

З наданих розрахунків розміру заборгованості вбачається, що на основну заборгованість за період з червня 2017 по травень 2024 року відповідачу нараховані інфляційні втрати в розмірі 4 531,54 грн; 3% річних у розмірі 1 347,81 грн; пеня у розмірі 1 490,67 грн.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд установив, що у ньому не включено нарахування інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за період з 24.02.2022 по 29.12.2023 року.

З наданих розрахунків розміру заборгованості вбачається, що на основну заборгованість за період з червня 2017 р. по травень 2024 р. відповідачу нараховані інфляційні втрати в розмірі 4 531,54 грн.

З наданих розрахунків розміру заборгованості вбачається, що на основну заборгованість за період з червня 2017 р. по травень 2024 р. відповідачу нараховані 3 % річних в розмірі 1 347,81грн. та за період з квітня 2019 року по по травень 2024 р. відповідачу нарахована пеня у розмірі 1 490,67грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду контр розрахунку суми заборгованості, а відтак суд приходить до висновку, що нарахована позивачем сума боргу в розмірі 23 377,73грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 16 007,71 грн; інфляційні втрати у розмірі 4 531,54 грн; 3% річних у розмірі 1 347,81 грн; пеня у розмірі 1 490,67 грн. є вірною, докази зворотнього у суду відсутні.

З огляду на викладене суд вважає позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, тому слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком за період з червня 2017 по травень 2024 року в сумі 23 377,73 грн. з яких : 16 007,71 грн. сума основного боргу ; інфляційні втрати в розмірі 4 531,54 грн; 3% річних у розмірі 1 347,81 грн; пеня у розмірі 1 490,67 грн.

Будь-яких доказів щодо спростування даної заборгованості - матеріали справи не містять, а надані розрахунки заборгованості є належним доказом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачами не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» заборгованості підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Верховний суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргу ментів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України ,№ 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо розподілу судових витрат

Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн.(за подання позовної заяви).

За таких обставин, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Судове засідання було призначено на 11.05.2026 року, дата складання повного судового рішення– 18.05.2026 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення -18.05.2026 року.

Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 625, 634 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12,13,76-89,95,258,259,263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» в особі представника Порада С.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» (місце знаходження: 88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, 23/30 код ЄДРПОУ 36357996) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 23 377,73грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 16 007,71 грн; інфляційні втрати у розмірі 4 531,54 грн; 3% річних у розмірі 1 347,81 грн; пеня у розмірі 1 490,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» (місце знаходження: 88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, 23/30 код ЄДРПОУ 36357996) суму судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» (місце знаходження: 88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, 23/30 код ЄДРПОУ 36357996);

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Дата складання повного тексту судового рішення– 18.05.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца