Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №307/1123/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1123/26

Провадження № 2/307/515/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Семко А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Поковба В.В. від імені позивачки пред`явив до ОСОБА_2 позов про розірвання шлюбу, зареєстрованого 01 серпня 2023 року та стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня подання позову і до досягнення нею повноліття.

В обґрунтування позову представник посилалася на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01 серпня 2023 року, під час перебування у якому у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 , яка проживає разом із матір`ю.

Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у позиваки відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння.

Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, спільного господарства не ведуть, не проживають разом як дружина з чоловіком.

Позивачка вважає, що їх з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відповідач з народження не бере участі у вихованні та утриманні їх дочки.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Таким чином, дитині, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум, позивачка одна не зможе забезпечити, тому батько, який здоровий та працездатний, на думку позивачки, зможе сплачувати аліменти в сумі 5 000 гривень на дитину.

У відповідності до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Таким чином, при сплаті відповідачем аліментів у зазначеному розмірі забезпечується рівність між позивачкою та відповідачем при несенні обов`язку утримання дітини..

Відповідач молодий за віком, працездатний, інших осіб на утриманні не має, отримує дохід, має нерухоме майно, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому позивачка вважає що він може сплачувати аліменти у розмірі 5 000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову і до повноліття дитини.

Згідно ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за їх із позивачкою відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, подав заяву про визнання позову та про розгляд справи без його участі.

Згідно п. 2), п. 3) ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях та подавати заяви та клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Із копії паспортів, свідоцтв про шлюб та народження відомо, що сторони зареєстрували шлюб 01 серпня 2023 року, під час перебування у якому у них народилася одна дитина (а. с. 6, 7, 10, 11).

Із заяви по суті справи видно, що сторони припинили подружні відносини, разом не проживають та спільного господарства не ведуть.(а. с. 1 - 5).

При таких обставинах суд дійшов висновку, що примирення між сторонами не можливе, їх сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально.

Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Статтею 112 СК України встановлено, що під час розгляду справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Ураховуючи наведене, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, тому право позивачки на припинення шлюбу підлягає захисту шляхом задоволення позову про розірвання шлюбу.

Із копії паспортів, свідоцтв про шлюб та народження, заяви по суті справи відомо, що сторони є батьками доньки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з матір`ю та на даний час є малоілтньою (а. с. 1-5, 6-7, 10-11).

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ст. 181 цього Кодексу способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При цьому, частиною 5 статті 183 СК України визначено, що той із батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не домовилися про спосіб виконання обов`язку утримувати дитину і тому, є підстави присудити кошти на утримання дочки ОСОБА_3 (аліменти) в твердій грошовій сумі, враховуючи вимогу позивачки.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Враховуючи заяву відповідача про визнання ним позову про стягнення з нього аліментів у розмірі 5 000 грн., суд дійшов висновку про задоволення позову та присудження аліментів на дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 5000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Відповідачу відомі наслідки визнання позову.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 цього Кодексу судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що позивачка на підставі п. 3) ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів і її позов задоволено повністю, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Також, у зв`язку із задоволенням позову про розірвання шлюбу повністю, необхідно із відповідача у користь позивачки стягнути судові витрати в сумі 1 064,96 грн., пов`язані зі сплатою судового збору, що підтверджені квитанцією (а. с. 16).

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 01 серпня 2023 року Тячівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (актовий запис № 170).

Стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 064,96 грн., пов`язані зі сплатою судового збору.

Стягувати з ОСОБА_2 , уродженця смт. Тересва, Тячівського району, Закарпатської області, у користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 5 000,00 гривень щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 18 березня 2026 року і до досягнення нею повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в розмірі 5 000,00 грн. допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 , судовий збір в дохід держави у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Представник позивачки: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 19 травня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас