Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №368/2214/25 — Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2214/25

2/368/569/26

Рішення

Іменем України

"07" травня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі головуючого судді Кириченка В.І.,

при секретарі Марчук Н.М. ,

з участю представника позивача – адвоката Кулініченка Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив Скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 5341690, зареєстрований 20 липня 2007 року реєстратором: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, накладений на підставі постанови, АЕ 672006, 18.07.2007, ВДВС Деснянського району м. Києва, додаткові дані: 15з-766 від 20.07.2007.

Скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7673332, зареєстрований 01.08.2008 року реєстратором: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, накладений на підставі постанови, аа 879814, 25.07.2008, ВДВС Деснянського району м. Києва, додаткові дані: 15з-426 від 31.082008.

Мотивував позов тим, що 21 липня 2017 року ОСОБА_1 , було отримано в дарунок квартиру АДРЕСА_1 .

На початку жовтня 2025 року бажаючи впорядкувати документи на дане нерухоме майно я звернувся до приватного нотаріуса, яка повідомила, що на моє майно накладено арешт.

На підставі даної інформації через адвоката, звернувся до відповідача, Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві, про зняття арешту.

Відповідач своїм листом від 28 листопада 2025 року повідомив, що 18 липня 2007 року та 25 липня 2008 року ним було накладено обтяження на моє нерухоме майно, але на даний час, в зв`язку з знищенням архівних справ вони не мають можливості скасувати арешт та роз`яснили мені право звернення до суду про зняття арешту.

На даний час виконавче провадження припинене, арешт не знятий, з часу накладення арешту пройшло більше 17 років, позивач позбавлений права на розпорядження власним майном, що свідчить про правомірність його звернення до суду.

Згідно зі ст. 316 ПК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений в його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до 4.1,2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

П.7 ч.4 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, що відповідає фактичним обставинам.

На даний час матеріали виконавчого провадження відсутнє, а тому відповідач не може скасувати арешт на майно.

Представник позивача – адвокат Кулініченко Г.В. в судовому засіданні позов підтримав та просив задоволити. І доповнив, що стягнення було на користь фізичної особи грошових коштів і його довіритель повідомив, що певні суми заборгованості він сплачував вказаній фізичній особи але не памятає які. Також невідомо які були підстави завершення виконавчого провадження.

Представник відповідача - Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився. Подано відзив, у якому просив відмовити в задоволення позову з наступних підстав.

Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (постанова, аа879814, 25.07.2008, ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, вик. ОСОБА_2 ) станом на 07.04.2026 зареєстрованими у відділі не значиться, та на виконанні не перебувають.

Також у відділі відсутня інформація про погашення виконавчого збору та витрат по виконавчому провадженню згідно якого було зареєстровано обтяження на підставі постанови, аа879814, 25.07.2008, ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, вик. Назарчук P.M.

Згідно п. 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Наслідки завершення виконавчого провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім) направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим, а отже І арешт НЕ знімається (ВС КЦС, справа №202/1182/22 від 29.03.2023 р.)

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі № 910/8019/15; від 06 березня 2019 року у справі № 263/1468/17; від 04 березня 2020 року у справі № 127/2-1421/09, від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17.

Згідно статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом Г2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

{Частину четверту статті 59 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 2618-VIII від 22.11.2018}

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерн) "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

{Частину четверту статті 59 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 1630-ІХ від 13.07..2021}.

Відповідно до позиції викладеної в постанові Верховного суду від 21.03.2018 у справі № 161/11682/15-ц за змістом статті 194 Сімейний кодекс України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов`язані погасити заборгованість за аліментами на дитину.

Згідно ст. 8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обгрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов`язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження Національному агентству з питань запобігання корупції на його письмовий запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України "Про запобігання корупції".

Згідно ч. 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У відділі відсутня інформація про погашення боргу, виконавчого збору та витрат по виконавчому провадженню згідно якого було зареєстровано обтяження на підставі постанови.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав від 23.04.2026 року 21 липня 2017 року позивачем ОСОБА_1 , по договору дарування було отримано в дарунок квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 23.04.2026 року реєстратором Пятнадцятої Київської державної нотаріальної контори 20.07.2007 року зареєстровано арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі постанови АЕ 672006, 18.07.2007, ВДВС Деснянського району м. Києва, додаткові дані: 15з-766 від 20.07.2007.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 23.04.2026 року реєстратором Пятнадцятої Київської державної нотаріальної контори 01.08.2008 року зареєстровано арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі постанови , аа 879814, 25.07.2008, ВДВС Деснянського району м. Києва, додаткові дані: 15з-426 від 31.082008.

Позивач звернувся до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві, із заявою про зняття арешту.

Відповідач листом від 28 листопада 2025 року повідомив, що 18 липня 2007 року та 25 липня 2008 року було накладено обтяження на вказане нерухоме майно, але на даний час, в зв`язку з знищенням архівних справ вони не мають можливості скасувати арешт та роз`яснили право звернення до суду про зняття арешту. Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (постанова, аа879814, 25.07.2008, ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, вик. ОСОБА_2 ) станом на 07.04.2026 зареєстрованими у відділі не значиться, та на виконанні не перебувають. Також у відділі відсутня інформація про погашення виконавчого збору та витрат по виконавчому провадженню згідно якого було зареєстровано обтяження на підставі постанови, аа879814, 25.07.2008, ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, вик. Назарчук P.M.

Згідно п. 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Наслідки завершення виконавчого провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім) направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим, а отже арешт НЕ знімається (ВС КЦС, справа №202/1182/22 від 29.03.2023 р.)

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі № 910/8019/15; від 06 березня 2019 року у справі № 263/1468/17; від 04 березня 2020 року у справі № 127/2-1421/09, від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17.

Згідно статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом Г2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

{Частину четверту статті 59 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 2618-VIII від 22.11.2018}

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерн) "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

{Частину четверту статті 59 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 1630-ІХ від 13.07..2021}.

Відповідно до позиції викладеної в постанові Верховного суду від 21.03.2018 у справі № 161/11682/15-ц за змістом статті 194 Сімейний кодекс України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов`язані погасити заборгованість за аліментами на дитину.

Згідно ст. 8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обгрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов`язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження Національному агентству з питань запобігання корупції на його письмовий запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України "Про запобігання корупції".

Згідно ч. 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до положень статей ЗУ « Про виконавче провадження» (1999 року зі змінами) на час застосування арештів всього майна передбачено:

Стаття 1. Виконавче провадження

1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Стаття 8. Сторони виконавчого провадження

1. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

2. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Стаття 11. Обов`язки і права державних виконавців

1. Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

3. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Стаття 47. Повернення виконавчого документа стягувачу

1. Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

1) є письмова заява стягувача;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення;

4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; { Пункт 7 частини першої статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 901-VIII ( 901-19 ) від 23.12.2015 }

8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно;

9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає

можливість виконання відповідного рішення.

2. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

3. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання.

4. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

5. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Стаття 48. Повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав

1. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

2. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених частиною першою статті 47 цього Закону, повертається до органу, який пред`явив виконавчий документ до виконання.

3. Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний

строк у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 49. Закінчення виконавчого провадження

1. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; { Частину першу статті 49 доповнено новим пунктом 3-1 згідно із Законом N 78-VIII ( 78-19 ) від 28.12.2014 }

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) визнання боржника банкрутом; { Пункт 7 частини першої статті 49 в редакції Закону N 5405-VI ( 5405-17 ) від 02.10.2012 }

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" ( 3319-17 ) заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа. { Частину першу статті 49 доповнено пунктом 14 згідно із Законом N 3319-VI ( 3319-17 ) від 12.05.2011 - зміна діє до 30 червня 2012 року }

2. У випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

3. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк

надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у

порядку, встановленому цим Законом.

4. Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про

такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. { Статтю 49 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 }

5. Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. { Статтю 49 доповнено частиною п`ятою згідно із Законом N 78-VIII ( 78-19 ) від 28.12.2014 }

Стаття 50. Наслідки завершення виконавчого провадження

1. У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної

процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.{ Частина перша статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 }

2. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав,

державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

3. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

4. У разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи можуть бути повторно пред`явлені до виконання у визначені статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв`язку із припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ). { Статтю 50 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 }

Стаття 57. Арешт і вилучення майна боржника

1. Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

2. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на йоговідчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час

відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. { Частину другу статті 57доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 423-VIII ( 423-19 )від 14.05.2015 }

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна. { Частину другу статті 57 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 423-VIII ( 423-19 ) від 14.05.2015 }

3. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем

штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони

на його відчуження.

4. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Позивач є боржником у виконавчому провадженні і він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України. ( Постанова Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України позивач не надав доказів хто є стягувачем у виконавчому провадженні де накладено арешт на все майно боржника, про підстави завершення виконавчого провадження. Також не доведено, що Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) оспорює право позивача на нерухоме майно.

А тому, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 83, 95, 447-451ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 18.05.2026 року.

Суддя В.І. Кириченко