Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №357/7681/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №357/7681/26

Суддя: Дорошенко С. І.

Справа № 357/7681/26

1-кп/357/912/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження № 12026111030000436 внесене до ЄРДР 13.03.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «майор», учасника бойових дій, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 382 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисник ОСОБА_8 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, а саме з невстановленою особою, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з корисливих мотивів, погодився на пропозицію останньої щодо незаконного розповсюдження психотропних речовин шляхом їх розміщення у публічно доступних місцях м. Біла Церква Київської області у вигляді так званих «закладок» з подальшим повідомленням місця їх знаходження.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, 12.03.2026 року приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи на узбіччі дороги, в кущах в м. Київ по вул. Березняківська, ОСОБА_3 забрав «клад», в якому знаходилось 207 полімерних згортків та 35 флаконів, всередині яких містились:

-наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, загальною масою 151,85 г.;

-особливо небезпечна психотропна речовина — PVP, загальною масою 142,322 г.;

-психотропна речовина, обіг якої обмежено – метамфетамін, загальною масою 4,522 г.;

-особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – MDMB-4en-PINACA, загальною масою 0,014 г. та 5F-ADB (5F-MDMB-PINACA), загальною масою 2,126 г., розфасовані та підготовлені для подальшого незаконного збуту.

Після отримання зазначеного «кладу», ОСОБА_3 незаконно придбав та почав зберігати при собі зазначені наркотичні засоби, психотропні речовини з метою їх подальшого незаконного збуту на території м. Біла Церква шляхом розміщення «закладок».

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом, а саме автомобілем марки Honda моделі HRV номерний знак НОМЕР_2 здійснив перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин до стаціонарного посту - 0201, що розташований на 78 км. а/д М-05 Київ-Одеса в напрямку м. Одеса, де був зупинений працівниками поліції.

У подальшому, 13.03.2026 року з 01 год. 28 хв. по 03:42, під час проведення особистого обшуку автомобіля марки Honda моделі HRV н.з. НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено 207 полімерних згортків та 35 флаконів, при цьому:

-у 79 згортках знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, загальною масою 151,85 г.;

-у 128 згортках знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 142,322 г. та психотропна речовина, обіг якої обмежено – метамфетамін, загальною масою 4,522 г.;

-у 35 флаконах знаходились особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – MDMB-4en-PINACA, загальною масою 0,014 г. та 5F-ADB (5F-MDMB-PINACA), загальною масою 2,126 г., які він незаконно придбав, зберігав та перевозив при собі з метою подальшого збуту.

Відповідно до Списку № 2 Таблиці І та Списку № 1 та № 2 Таблиці ІІ Переліку затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» особливо небезпечна психотропна речовина - PVP, масою від 15 г., особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – 5F-ADB (5F-MDMB-PINACA), масою від 1,50 г. становить особливо великі розміри.

Крім того, 04.06.2024 року року Шевченківським районним судом м. Києва, за результатами розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП винесено постанову, яка набрала законної сили 18.11.2024 року та відповідно до якої ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

23.12.2024 року Шевченківським районним судом м. Києва, за результатами розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, винесено постанову, яка набрала законної сили 07.04.2025 року та відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

26.11.2025 року працівниками УПП в м. Києві ДПП, за результатами розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення та відповідно до якої ОСОБА_3 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3 400 грн.

03.02.2026 року ОСОБА_3 на 86 км. автомобільної дороги «Київ-Чоп» керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме вираженим тремтінням пальців рук, неприродною блідістю, розширеними зіницями, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_3 відмовився. При цьому, останній повторно протягом року керував вказаним транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.1 а), 2.5 ПДР України, через що постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 31.03.2026 ОСОБА_3 визнано винним у вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

ОСОБА_3 достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та будучи ознайомлений з ними, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, умисно підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 13.03.2026, близько 21 години 50 хвилин керував автомобілем марки «Honda» державний номерний знак НОМЕР_2 та рухався по автодорозі М-05 Київ-Одеса, де КПП, що на 78 км. вказаної автодороги, був зупинений працівниками поліції на підставі ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».

Тим самим, ОСОБА_3 13.03.2026 року, діючи з мотивів зневаги до судової постанови Шевченківського районного суду м. Києва суду, яка набрала законної сили, умисно не виконує постанову суду, якою позбавлено останнього права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю. Зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Пояснив, що тижнів за три до події, в телеграм каналі познайомився з особою під ніком « ОСОБА_9 », який запропонував йому роботу. Робота полягала в перевезенні пакетів з наркотичними засобами з м. Києва до м. Біла Церква, де їх потрібн було розкласти. В м. Біла Церква він мав контактувати з особою яка має нік нейм «Кракін». Вказаних осіб він особисто не знає. Про результати виконаної роботи він мав скинути координати в телеграм каналі. За виконану роботу йому обіцяли 1000 доларів, які мали скинути на криптогаманець. Зазначив, що 13.03.2026 року він отримав координати закладки, які забрав в м. Києві на вул. Березняківській, вони були в 3 великих пакетах синього кольору, він їх взяв та повіз до м. Біла Церква, де мав покласти у вказане місце. Однак не довіз, так як був зупинений на блок пості. Не оспорює зазначені в обвинувальному акті назви наркотичних засобів, особливо небезпечних психотропних речовин, психотропних речовин, обіг яких обмежено, особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено та їх масу, які від придбав, зберігав та перевозив з метою розкладки. Пояснив, що хотів заробити кошти, розумів що це за робота, що в пакетах наркотичні засоби знав, також розумів що це незаконно. У вчиненому щиро каявся, зазначив, що зробив для себе належні висновки. Також порвідомив, що йому достименно було відомо про наявність рішень суду, якими його позбавили права керування транспортними засобами, однак він їх не виконав та керував автомобілем, потрібно було їздити. Не оспорює час і дату, викладені в обвинуальному акті, коли його зупиняли та складали протоколи за те, що він керує автомобілем без посвідчення водія. Повідомив, що щиро розкаявся у вчинених злочинах, сам собі поламав життя, розуміє, що вчинив неправильно. Є військовослужбовцем, був призваний за мобілізацією добровільно, маючи військовий досвід має бажання принести користь нашій державі, а саме продовжити військову службу.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

З`ясувавши думки учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, які характеризують його особу й стосуються речових доказів, судових витрат у провадженні та заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі «Коваль проти України» від 19.10.2006 року, відповідно до п. 113 якого вбачається, що «основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у межах кримінального провадження забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого кримінального обвинувачення. Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роув і Дейвіс проти Сполученого Королівства»).

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення за ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 382 КК України, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились в незаконному придбанні, зберіганні та перевезені з метою збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини в особливо великих розмірах та в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 382 КК України

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно із якими особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». «Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права – є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку вчинених особливо тяжкого злочину, та нетяжкого злочину, дані про особу ОСОБА_3 , який раніше не судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем, учасником бойових дій.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Щире каяття полягає у визнанні у суді обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у т. ч. її час, місце, спосіб учинення та активне сприяння розкриттю злочину.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, висловив щирий жаль з приводу учинених ним дій та осуд своєї поведінки.

Активне сприяння у встановленні обставин, регламентованих ст. 91 КПК України, яке виразилось у тому, що обвинувачений повно та всебічно розповів про обставини, які мали місце, а саме про обставини придбання та зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, а токож в умисному невиконанні постанови суду.

Також, ОСОБА_3 дав викривальні показання щодо невстановленої особи, з якою за попередньою змовою вчиняв кримінальне правопорушення та щодо якої проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Також судом враховується поведінка обвинуваченого після вчинення злочинних дій, який співпрацював зі слідством, а також позиції прокурорів, висловлені в судових дебатах про можливість призначення мінімального покарання за ч. 3 ст. 307 КК України та покарання в межах санкції статті обвинувачення, передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкцій статей інкримінованих злочинів.

Враховуючи вказані обставини справи, суспільну небезпеку вчинених злочинів, їх тяжкість, дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, про необхідність призначення ОСОБА_3 основного покарання в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 307 КК України та додаткового покарання в межах санкції даної статті обвинувачення, та в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України.

Призначаючи ОСОБА_3 остаточне покарання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 382 КК України, суд дійшов висновку про необхідність застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстави для застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України, в даному конкретному випадку, відсутні.

На думку суду, призначене основне покарання у виді позбавлення волі та додаткове у виді конфіскації майна, в межах санкцій статей обвинувачення та остаточне покарання із застосуванням ст. 70 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів, воно буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчинених правопорушень і особою винного та не буде становити особистий надмірний тягар для особи.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.03.2026 року, на майно яке було вилучено 13.03.2026 року в ході проведення невідкладного обшуку автомобіля марки «HONDA» моделі HRV номерний знак НОМЕР_2 , а саме:

- мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; автомобіль марки «HONDA» моделі HRV номерний знак НОМЕР_2 , який перебував в користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - скасувати, оскільки відпала потреба у подальшому застосуванні цих заходів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно з п. 32 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

Враховуючи зазначене, транспортний засіб підлягає поверненню власнику безоплатно.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави в розмірі 79251 грн. 43 коп.

Керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання за:

- ч. 3 ст. 307 КК України – 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- ч. 1 ст. 382 КК України – 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з 20.05.2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 13.03.2026 року по 19.05.2026 року включно, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж на 60 днів, та утримувати в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.03.2026 року, на майно яке було вилучено 13.03.2026 року в ході проведення невідкладного обшуку автомобіля марки «HONDA» моделі HRV номерний знак НОМЕР_2 , а саме:

- мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- автомобіль марки «HONDA» моделі HRV номерний знак НОМЕР_2 , який перебував в користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Речові докази:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 марки HONDA» моделі HRV номерний знак НОМЕР_2 , яке поміщено до спец. пакету № NPU 6396905, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - повернути власнику транспортного засобу ОСОБА_10 ;

- змиви, які поміщено до 40 паперових конвертів, які зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, загальною масою 27,46 г, який поміщено до спец пакету № 4061741, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 19,944 г та психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін, загальною масою 2, 668 г, які поміщено до спец. пакету № 6601978, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області – знищити;

- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 10,150 г, яку поміщено до спец. пакету № 4061696, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області – знищити;

- особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено – MDMB-4n-PINACA, масою 0,003 г та 5F-ADB (5F-MDMB- PINACA), масою 0,556 г, які поміщено до спец. пакету № 4061675, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області – знищити;

- особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено – MDMB-4n-PINACA, масою 0,009 г та 5F-ADB (5F-MDMB- PINACA), масою 0,893 г, які поміщено до спец. пакету № 4061674, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області – знищити;

- особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено – MDMB-4n-PINACA, масою 0,002 г та 5F-ADB (5F-MDMB- PINACA), масою 0,677 г, які поміщено до спец. пакету № 4061676, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області – знищити;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, загальною масою 43,44 г, який поміщено до спец пакету № 4061236, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 20,691 г, яку поміщено до спец. пакету №6602123, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області – знищити;

- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 58,96 г, яку поміщено до спец. пакету №0023190, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області – знищити;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину - 80,95 г, який поміщено до спец пакету № 4061217, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 32,577 г та психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін, загальною масою 1,854 г, які поміщено до спец. пакету №4061261, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області – знищити;

- мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_3 та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - конфіскувати в дохід держави;

- автомобіль марки «HONDA» моделі HRV номерний знак НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та який передано на відповідальне зберігання ФОП « ОСОБА_11 », за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада, кадастровий номер 3220489500:01:029:0160 - повернути власнику ОСОБА_10 безоплатно.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 79251 ( сімдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят одна) грн. 43 коп.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя: ОСОБА_12

Оригінал: reyestr.court.gov.ua