Суд: Березанський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №356/82/26
Суддя: Капшученко І. О.
БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
Номер провадження 3/356/66/26
Справа № 356/82/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.05.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575089 від 25.01.2026, водій ОСОБА_1 25.01.2026 о 14 годині 35 хвилин на автодорозі М-03 Київ-Харків 77 км, керував транспортним засобом Mercedes-Benz Vito 110 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами від 17.03.2025 Козелецьким міськрайонним судом № 734/866/25 на 5 років.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання на розгляд справи не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП поштою рекомендованими листами з повідомленнями за всіма наявними в матеріалах справи адресами місця його проживання, а також мав змогу ознайомитись з інформацією про справу на офіційній сторінці вебсайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.13-18,20-21,27-30).
Будь-яких інших засобів зв`язку з ОСОБА_1 як особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Окрім цього, у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) Європейський суд з прав людини зазначив, що це обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).
Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як вебсторінка суду (рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16).
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України» (заява №3572/03) національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
У справі «Антоненков проти України» Суд наголосив, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41, «N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).
Розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складено 25.01.2026 в присутності ОСОБА_1 , в порядку ст. 256 КУпАП йому роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Березанському міському суду Київської області; зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, копію протоколу отримав та засвідчив правильність внесених про нього даних, в тому числі в частині адреси місця його проживання, що підтверджується також доданим до справи відеозаписом (а.с.2,10).
Таким чином, ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достеменно відомо про наявність справи про адміністративне правопорушення відносно нього, судом вжито вичерпних заходів для його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, разом з тим, ОСОБА_1 в судові засідання не розгляд справи повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, жодних дій, щоб з`ясувати стан судового провадження у його справі, не вчинив, від отримання поштової кореспонденції за місцем проживання ухилився.
За наведених обставин, вказана процесуальна поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розцінюється судом як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, завідомо направлене на безпідставне затягування судового процесу та обраний нею спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відтак, враховуючи визнаний ЄСПЛ принцип пріоритету публічного інтересу над приватним, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно яких при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, беручи до уваги, що судом вжито вичерпних заходів для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та з моменту складання протоколу 25.01.2026 ОСОБА_1 мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та додані до них докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Так, частиною 4 статті 126 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, тягне за собою відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У відповідності з вимогами п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до положень ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 511).
Згідно з абзацом першим пункту 2 вказаного вище Положення особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вказане, вина ОСОБА_2 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується сукупністю наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575089 від 25.01.2026 (а.с.2), карткою обліку адміністративного правопорушення від 25.01.2026 (а.с.3), довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення від 26.01.2026 (а.с.7), довідкою командира батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП від 26.01.2026, згідно якої ОСОБА_2 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с.5), постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 17.03.2025 у справі № 734/866/25, що набрала законної сили 28.03.2025, згідно з якою ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, за наступних обставин: «16.02.2025 о 09 годині 31 хвилин в с. Сираї, дорога М-01 (Чернігівського району Чернігівської області), керував транспортним засобом Jeep Cherokee, д.н.з. НОМЕР_4 , не маючи при цьому права керування транспортними засобами, правопорушення вчинене повторно протягом року», та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (а.с.8-9).
Згідно з довідкою командира батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП від 26.01.2026, відповідно до Інформаційного порталу Національної поліції України підсистеми «Пошук ТЗ», власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 , автомобіля Mercedes-Benz Vito 110 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_3 (а.с.6).
Крім того, вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується також долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції № 476402 та № 4752777, на яких зафіксовано момент зупинки поліцейськими транспортного засобу Mercedes-Benz Vito 110 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , за вказаних у протоколі обставин під керуванням водія ОСОБА_2 (відрізок часу 00:00:15 – 00:02:10, 00:38:45 - 00:38:59 файлу «126-5 Матковський» на диску) (а.с.10).
В подальшому у ході спілкування у відповідь на вимогу поліцейського надати посвідчення водія для перевірки ОСОБА_2 повідомив, що не має посвідчення водія та що він позбавлений права керування транспортними засобами, за що на нього уже виписано кілька штрафів (відрізок часу 00:02:30 – 00:03:23, 00:05:43 – 00:06:05, 00:41:15 - 00:41:48, 00:44:25 - 00:44:39 файлу «126-5 Матковський» на диску).
Працівниками поліції ОСОБА_2 було роз`яснено, що за керування ним транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами повторно протягом року на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП (відрізок часу 00:09:10 – 00:09:59, 00:47:47 - 00:48:38 файлу «126-5 Матковський» на диску).
Дії працівників поліції при цьому ОСОБА_2 не оспорював, з будь-якими заявами чи клопотаннями не звертався.
Протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_2 , під час складання протоколу працівниками поліції в порядку ст. 256 КУпАП йому роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суть вчиненого правопорушення, а також вручено другий примірник протоколу (відрізок часу 00:36:48 – 00:37:35, 01:15:30 - 01:16:17 файлу «126-5 Матковський» на диску).
Зазначені вище відеозаписи є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, отримані уповноваженими посадовими особами у відповідності до положень ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає застосування поліцейським технічних засобів відеозапису для виконання покладених на них завдань та здійснення повноважень, визначених законом, містять інформацію, що підлягає доказуванню, тому є належними та допустимими доказами, і у суду відсутні сумніви у достовірності зафіксованої ними інформації.
Дії працівників поліції в даній ситуації є такими, що відповідають вимогам КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, та вчинені в межах покладених на них повноважень.
Отже, досліджені докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та в сукупності підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, зазначені в протоколі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставиною закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
З системного аналізу положень ст.ст. 38, 247, 280 КУпАП випливає, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП, можливо виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що відповідає усталеній та послідовній юридичній практиці у сфері даних правовідносин та викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16 та від 16.04.2019 у справі № 927/623/18, а також неодноразово застосовувалась судами апеляційної інстанції, рішення яких є остаточними в даній категорії справ, зокрема, у постановах Київського апеляційного суду від 27.02.2023 в справі № 756/9410/22, від 28.03.2023 у справі № 757/25955/19, від 03.04.2023 у справі № 757/63653/21, від 23.10.2023 у справі № 758/6752/19, від 28.11.2023 у справі № 759/12854/22, від 11.01.2024 у справі № 359/3204/22, від 14.02.2024 у справі № 752/806/23, від 07.04.2025 у справі № 371/1232/24, від 31.05.2025 у справі № 761/44608/24, від 12.05.2025 у справі № 382/1224/24, від 13.05.2025 у справі № 757/24440/24-п.
Враховуючи викладене вище, з огляду на те, що дане адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, вчинене 25.01.2026, не є триваючим, суд приходить до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 має бути закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку зі спливом на момент розгляду справи по суті процесуального строку, в період якого можливе накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 38 КУпАП, ст. 173, п. 7 ч. 1 ст. 247, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.
Суддя: І. О. Капшученко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua