Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №355/400/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/400/26

Провадження № 3/355/196/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року селище Баришівка

Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ВП № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт номер НОМЕР_1 , виданий 02.05.2025, орган, що видав 3213, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

26 лютого 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

Судові засідання в означеній справі призначені на 27.02.2026, 12.03.2026, 16.04.2026 та 15.05.2026. Були здійснені виклики (судові повістки) ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У судове засідання 15.05.2026 ОСОБА_1 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв або клопотань від неї не надходило.

За приписами ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статями ст. 173 КУпАП розглядаються протягом доби.

Суд констатує, що вжиті ним заходи щодо повідомлення про дату, час та місце судових засідань особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є належними та достатніми, ОСОБА_1 була поінформована про розгляд Баришівським районним судом Київської області адміністративного матеріалу у відношенні до неї у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак бажання взяти участь у судових засіданнях не виявила. Окремо суд зауважує, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення у Баришівському районному суді Київської області ОСОБА_1 обізнана (а.с. 1).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, в аспекті практики ЄСПЛ, відповідно до обставин справи і таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції», №30979/96, пункт 43).

При цьому, за послідовною практикою ЄСПЛ, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України», у справі «Смірнова проти України»).

Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Враховуючи приписи ст. 268 КУпАП та з огляду на те, що хоча участь особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, під час судового розгляду справи є обов`язковою, однак з огляду на неявку ОСОБА_1 у судове засідання, не повідомлення нею причин неявки, вжиття всіх можливих заходів, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, суддя зазначає та виснує таке.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854661 від 21.02.2026, складеного поліцейським ПОГ СВГ ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, лейтенантом поліції Чоп О. М., 19.02.2026 близько 11 годин 00 хвилин громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи в п`яному вигляді, висловлювалася нецензурною лайкою в бік працівників соціальної служби та служби у справах дітей, тим самим принижуючи честь та гідність останніх.

За означених обставин діяння ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

За змістом диспозиції ст.173 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій

З об`єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Крім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є місце його вчинення, а саме - громадське місце, тобто, місце, де знаходяться (проводять дозвілля інші люди, і яке не є об`єктом особистої власності. Такими місцями є парки, театри, парковки, вулиці, магазини, різноманітні установи. Громадське місце характеризується своєю суспільною значущістю, має призначення задовольняти культурні, ідеологічні, політичні, естетичні, економічні та інші інтересів багатьох людей, що передбачає вільний доступ і їх спільне використання необмеженою кількістю людей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства, прагнення правопорушника показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі, тобто, вчинення дій, явно направлених на безпричинне порушення громадського порядку, на протиставлення йому себе, із ігноруванням прав і свобод інших осіб. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.

Відтак, означені дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.

Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.07.2019 у справі №288/1158/16-к, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому, хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Отже, як зазначив Верховний Суд, за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства (пошкодження майна) зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації таких дій як хуліганства.

При цьому, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є хуліганський мотив, а умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.

Від хуліганських слід відрізняти дії, які вчинені щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками. Такі дії можуть бути кваліфіковані як хуліганство лише тоді, коли вони були поєднані із очевидним для винного порушенням громадського порядку та були на таку мету спрямовані.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

До адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:

1) рапорт заступника начальника СВ ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, старшого лейтенанта поліції Ігора Проданова про результат розгляду матеріалів №2003 від 20.02.2026, зареєстрованих в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області (а.с. 3).

2) рапорт старшого інспектора СВГ ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, капітана поліції Наталії Денисенко про те, що 19.02.2026 під час візиту соціальних служб Баришівської селищної ради до родини ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , остання не допускала представників служб до будинку, поводила себе агресивно, висловлювалася образливою нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою (а.с. 4).

3) пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані 20.02.2026 інспектором СВГ ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, капітаном поліції Наталією Денисенко, за якими 19.02.2026, особисто нею разом із службою у справах дітей Баришівської селищної ради та представником поліції здійснено рейдовий виїзд до родини ОСОБА_1 . Під час вказаного візиту ОСОБА_1 вела себе агресивно, висловлювась нецензурними словами, за зовнішнім виглядом мала ознаки вживання алкогольних напоїв, та така поведінка принижувала честь і гідність представників служб (а.с. 5).

4) пояснення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відібрані 20.02.2026 інспектором СВГ ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, капітаном поліції Наталією Денисенко, за якими 19.02.2026 особисто нею, представником поліції та провідним фахівцем центру соціальних служб здійснено рейдовий виїзд до родини ОСОБА_1 . Під час спілкування ОСОБА_1 вела себе агресивно, висловлювась нецензурними словами у грубій формі, погрожувала та така поведінка принижувала честь і гідність представників служб (а.с. 6).

5) акт обстеження умов проживання від 19.02.2026 №41, згідно із яким проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_1 з дітьми (а.с. 7).

6) доповідна директора Центру соціальних служб Баришівської селищної ради Броварського району Київської області Юлії Ілляш від 20.02.2026 щодо вжиття відповідних заходів реагування та прийняття рішень у межах компетенції з метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

7) копія паспорта громадянина України номер НОМЕР_1 , виданий 02.05.2025, орган, що видав 3213, на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 8).

Інших доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованих їй діянь адміністративний матеріал не містить.

Зважаючи на означені вище докази, суд констатує, що події відбувалися не в громадському місці, а на приватній території (подвір`ї за місцем проживання ОСОБА_1 ), яка не допускала в приміщення будинку представників соціальних служб.

У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП, як обов`язкова ознака об`єктивної сторони правопорушення.

За будь-яких обставин сам лише факт висловлювання особою нецензурною лайкою без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а даних щодо таких наслідків матеріали провадження не містять.

Для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.

Таким чином, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП вона мала б вчинити дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відтак, судом не встановлено обставин, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, тобто нецензурно лаялася в громадських місцях, образливо чіплялася до громадян та вчиняла інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що потерпілих по справі немає, свідки правопорушення відсутні.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява № 16347/02).

Згідно з частинами першою та другою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи викладене та беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений у статті 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

За таких умов, на переконання суду, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ст. 173 КУпАП, а саме вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, є сумнівною, що є не прийнятним та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Відтак, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА