Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №355/861/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/861/26

Провадження № 3/355/301/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року уддя Баришівського районного суду Київської області Троценко Т.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 року близько 15 год. 30 хв. в селищі Баришівка по вулиці Софіївській, син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 178 КУпАП, а саме: перебував у п`яному вигляді та своєю поведінкою ображав людську гідність та громадську мораль, що виражалось у неможливості самостійно пересуватись, мав неохайний брудний одяг, якому на момент вчинення правопорушення виповнилось 16 років, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Блохіна Оксана Василівна надала пояснення про події, які сталися 01 квітня 2026 року. Проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності категорично заперечувала посилаючись на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки її сімнадцятирічного сина не було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП, не доведено його перебувування в стані алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні захисником було надано відповідь ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, з якого вбачається, що дійсно протокол відносно ОСОБА_2 не складався, а також довідка з лікарського закладу про те, що ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 01.04. 2026р. по 07.04.2026 р зі струсом головного мозку, та отруєнням невідомою речовино.

Дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення захисника, суддя зазначає та виснує таке.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854671 від 01.04.2026 року, в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилась від належного виконання батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Згідно з ч. 1, 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. Об`єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб`єктом даного правопорушення є батьки неповнолітнього або особи, що їх заміняють.

В частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, з наступними змінами, містяться роз`яснення щодо ухилення батьків від виконання своїх обов`язків, згідно із якими ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються не в повному обсязі.

При цьому, обов`язки батьків визначено статтею 150 Сімейного кодексу України, згідно із якою батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дітей є головним моральним і правовим обов`язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обов`язки, повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.

Статтею 5 Конвенції ООН про права дитини унормовано що саме батьки повинні направляти та виховувати дитину відповідно до її зростаючих можливостей. Формування правосвідомості, запобігання толерантності правопорушенням, а також безпека дитини є безпосередньою частиною обов`язків батьків щодо виховання їх дітей.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вину в інкримінованому правопорушенні ОСОБА_1 та її захисник не визнали та надали пояснення, що неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її сином. ОСОБА_1 не вважає себе винною, оскільки увесь час приділяє сину увагу. Як мати, турбується про сина, слідкує за його навчанням. 01.04. 2026 року їй повідомила подруга сина, що вони разом перебували в с. Баришівка, по вул. Софіївська, де її сина побили невідомі підлітки, й ОСОБА_3 забрала швидка допомога без свідомості, пізніше до неї приїздили працівники поліції та склали адміністративний протокол за, начебто, невиконня нею своїх батьківсьих обовязків, бо ОСОБА_3 перебував у стані алкогольноо спяніння. Однка пояснила, що не може такого бути, оскільки син має тяжку хворобу нирок і пити спиртні та енергетичні напої йому категорично не можна, надавши при цьому виписки з лікарні. А тому вважає, що дана подія не є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Таким чином, з урахуванням всього вищевикладеного, беручи до уваги показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази, наявні в матеріалах справи, суд доходить висновку, що наявним є обґрунтований сумнів у тому, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо сина, оскільки відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження подій зазначених у протоколі.

Згідно з частинами першою та другою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи викладене та беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в статті 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення нею дій чи бездіяльності щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

За таких умов, на переконання суду, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ч. 3 ст. 184 КУпАП сумнівною, що є не прийнятним та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Відтак, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 184, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Баришівського районного суду Тетяна ТРОЦЕНКО