Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №274/1666/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/1666/26

провадження № 2/0274/1877/26

Рішення

Іменем України

( заочне)

19.05.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Деал фінанс груп», в особі представника Ткаченко Ю.О., звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 72635212 від 09.11.2022 в розмірі 25060,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 09.11.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №72635212, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 7000,00 грн строком на 300 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Позикодавець на виконання умов договору позики № 72635212 від 09.11.2022 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Враховуючи умови договору позики № 72635212 від 09.11.2022 та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 2940,00 грн., заборгованість останнього за договором позики складає 25060,00 грн. з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18060,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

03.04.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 033-030423 від 03.04.2023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №72635212 від 09.11.2022.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал фінанс груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №72635212 від 09.11.2022.

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - позикодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №05/12/25 від 05.12.2025, в тому числі до відповідача в сумі 25060,00 грн з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18060,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи, що відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором позики, заборгованості за процентами не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «Деал фінанс груп», тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в судовому порядку.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.03.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с.55).

Представник позивача, згідно поданої заяви від 17.04.2026, просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач про час і місце слухання справи повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному веб сайті Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.

Суд, за письмовою згодою представника позивача, ухвалює заочне рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить вимогам ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №72635212, умовами якого встановлено, що позикодавець надає позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,5 %. Дата повернення позики - 09.12.2022. Орієнтовна загальна вартість позики - 9625,00 грн.(а.с.11 - 12).

Додатком №1 до договору позики є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (а.с.13).

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - 7zEJGx8x8u, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.14).

Позикодавець на виконання умов договору позики №72635212 від 09.11.2022 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), що, підтверджується електронною платіжною інструкцією № b84c6ea8-a5ae-4696-b409-fc43003e3792 від 09.11.2022 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі та довідкою ТОВ «ФК Фінекспрес» від 12.01.2026 №КД-000106192/ТНПП (а.с.8,15).

З розрахунку заборгованості за договором позики №72635212 від 09.11.2022, складеного ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", вбачається, що ОСОБА_1 станом на 04.05.2023, враховуючи здійснені платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту у розмірі 2940,00 грн., має заборгованість за договором у розмірі 25060,00 грн. з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18060,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.9 - 10).

03.04.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 033-030423 від 03.04.2023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №72635212 від 09.11.2022 (а.с.26 зворот - 29).

Відповідно до Реєстру прав вимог №04/05/23 від 04.05.2023 року - позикодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу № 033-030423 від 03.04.2023, в тому числі до відповідача в сумі 25060,00 грн. з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18060,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.30 - 31).

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал фінанс груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №72635212 від 09.11.2022 (а.с.32-35).

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - позикодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №05/12/25 від 05.12.2025, в тому числі до відповідача в сумі 25060,00 грн. з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18060,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.36 - 37).

З розрахунку суми заборгованості із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором позики №72635212 від 09.11.2022, складеного ТОВ «Деал фінанс груп» за період з 04.05.2023 по 10.02.2026, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 25060,00 грн. з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18060,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.7).

Відтак, відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором позики та заборгованості за процентами, не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «Деал фінанс груп», що набуло право вимоги за договором позики №72635212 від 09.11.2022 на підставі договору факторингу.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19.

На підставі частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом на підставі зазначеної вище ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №72635212 від 09.11.2022 в електронній формі.

Сторони договору узгодили розмір позики, строки та умови повернення коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору.

Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики ( ст. 1048 ЦК України).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або з

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне) виконання.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно із ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, позивач ТОВ «Деал фінанс груп» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №72635212 від 09.11.2022.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання за договором позики №72635212 від 09.11.2022, тому його заборгованість відповідно до розрахунку заборгованості становить 25060,00 грн. з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18060,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву та не надав доказів про сплату боргу за кредитним договором, не оспорив долучений до позову розрахунок боргу.

Таким чином, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та стягує із відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №72635212 від 09.11.2022 в розмірі 25060,00 грн. з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18060,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи заяву представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правничої допомоги № 22-08/25ДІЛ від 22.08.2025, витяг з Акту № 4-ДІЛ приймання передачі правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25ДІЛ від 22.08.2025, згідно якого вартість наданих послуг складає по 4500,00 грн.; Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №579938008.1 від 16.01.2026 (а.с.41-46).

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.

Відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу і тому позов в частині заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення та з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.12-13,76-81,89,133,137,141,211,223,247,263-265,280-282,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп», ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: м.Ірпінь, вул.Садова, 31/33, офіс 40/3) заборгованість за договором позики №72635212 від 09.11.2022 в розмірі 25060,00 грн. з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18060,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп», ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: м.Ірпінь, вул.Садова, 31/33, офіс 40/3) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 травня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко