Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №140/9580/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/9580/25 пров. № А/857/4123/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Глушка І.В., Затолочного В.С.,

за участі секретаря судового засідання Загреви М.С.,

представник позивача: Парфенюк А.С.,

представника відповідача: Годунко М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 140/9580/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконцепт» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій,

суддя в 1-й інстанції – Димарчук Т.М.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення –м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення – 10 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоконцепт» (далі – ТОВ «Автоконцепт», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000029701 від 21.07.2025 та №0135550701 від 30.04.2025.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 140/9580/25 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 30.04.2025 №0135550701.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21.07.2025 №000029701 в частині збільшення податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 2044731,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконцепт» витрати зі сплати судового збору у розмірі 24202,20 (двадцять чотири тисячі двісті дві гривні 20 копійок).

ГУ ДПС у Волинській області не погоджується з судовим рішенням у даній справі, та вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог, звернулось з апеляційною скаргою в якій обґрунтовує свої висновки.

Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Автоконцепт» за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками з 01.01.2011 по 31.12.2012, з 01.01.2017 по 30.09.2024 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Перевірка проведена на підставі наказу №295-п від 29 січня 2025 року, направлень №776, №777, №778 від 17.02.2025. Копію наказу контролюючого органу надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 29.01.2025. З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 24.02.2025 головного бухгалтера ТзОВ «Автоконцепт» Вигнанець Оксану Миколаївну. Перевірка проводилась з 24.02.2025 по 14.02.2025. За результатами перевірки складено акт №7935/07-01/34276757 від 21.03.2025 року. Платником подано заперечення №40 від 11.04.2025 року, за результатами розгляду якого прийнято рішення від 24.04.2025 року, відповідно до якого вимоги задоволено частково, решту висновків залишено без змін.

Внаслідок вищезазначеного Головним управлінням ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення, які платник оскаржував в адміністративному порядку (скарга №56 від 16.05.2025). Апелянт зазначає про те, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку. Вказані обставини, на думку апелянта, підтверджуються змістом Акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Автоконцепт» за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2025 року за позовом ТОВ «Автоконцепт» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Автоконцепт» відмовити повністю

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наступні обставини.

ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказу від 29.01.2025 №295-п (а.с.77) на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, в підпункту 69.35-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПК України), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Автоконцепт» за період діяльності з 01.01.2018 по 30.09.2024 з метою дослідження питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, з 01.01.2017 по 30.09.2024 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої було складено акт перевірки від 21.03.2025 №7935/07-01/34276757 (а.с.16 зворот-40).

Відповідно до висновку, зазначеного в акті перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем:

підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, статті 135, статті 137, статті 138 ПК України, пунктів 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пункту 3, пункту 6 розділу ІІ Наказу Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» пункту 5, пункту 20, пункту 21, пункту 22 П(с)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток в сумі 7958500 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 5982939 грн, за 2020 рік в сумі 1975561 грн та заниження податку на прибуток на загальну суму 2054086 грн, в тому числі за 2018 рік в сумі 937470 грн, за 2019 рік в сумі 730683 грн, за 2020 рік в сумі 385933 грн;

підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, статті 185, підпункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 201.1, пункту 201.2, пункту 201.10 статті 201 ПК України, розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 ТОВ «Автоконцепт» занижено податок на додану вартість на загальну суму 9765 грн, в тому числі: за квітень 2021 року на суму 216 грн, за червень 2024 року на суму 9549 грн;

пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні;

підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу ІV ПК України та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, у результаті чого з недостовірними відомостями (помилками) подано до податкового органу податковий розрахунок за формою 1ДФ (4ДФ) за ІV квартал 2020 року, І квартал 2021 року, ІV квартал 2023 року, І квартал 2024 року;

частини п`ятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиного внеску в сумі 1200,74 грн.

11.04.2025 позивачем були подані заперечення на акт перевірки, які листом від 24.04.2025 №9200/6/03-20-07-01-06 (а.с.146) залишені без задоволення.

На підставі висновку акта перевірки від 21.03.2025 №7935/07-01/34276757 ГУ ДПС у Волинській області було винесено податкові повідомлення-рішення, зокрема від 30.04.2025 №0135560701 (а.с.68-69), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 2567607,50 грн, з яких 2054086,00 грн за податковими зобов`язаннями та 513521,50 грн – за штрафними (фінансовими) санкціями; від 30.04.2025 №0135550701 (а.с.69 зворот-70), яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5982939,00 грн за 2018 рік та 1975561,00 грн за 2019 рік.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Автоконцепт» було подано скаргу (а.с.147-148) до Державної податкової служби України, яка рішенням від 16.07.2025 № 20414/6/99-00-06-01-01-06 (а.с.154-160) була задоволена частково, податкове повідомлення рішення від 30.04.2025 №0135550701 - залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 30.04.2025 №0135560701 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 513521,50 грн - скасовано, в іншій частині дане податкове повідомлення-рішення залишено - без змін.

Крім того, 21.07.2025 контролюючим органом винесено нове податкове повідомлення-рішення №000029701 з урахуванням рішення Державної податкової служби України, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 2054086,00 грн (а.с.62-63).

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся в суд з даним позовом.

При вирішенні спору суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач, надаючи аналіз вказаній господарській операції, ставить в залежність позивача від факту невиконання контрагентом вимог діючого законодавства, однак таке співставлення є незаконним, так як діюче законодавство, не передбачає накладення відповідальності у виді донарахування податкових зобов`язань на господарюючого суб`єкта за неправомірні дії свого контрагента.

Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин. Висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства під час взаємовідносин із ТОВ «Консалтинг Сервіс Плюс» ґрунтуються виключно на припущеннях.

Відтак, на думку суду першої інстанції, позивачем під час проведення перевірки на підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Консалтинг Сервіс Плюс» надано до суду належні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції з ТОВ «Консалтинг Сервіс Плюс» на суму 168507,52 грн, а тому податкове повідомлення-рішення від 21.07.2025 №000029701 в частині збільшення податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 30331,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків акта перевірки по взаємовідносинах ТОВ «Автоконцепт» з ТОВ «ВКФ Ламбертрейд».

Так, згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Автоконцепт» станом на 01.01.2018 по рахунку 3.7.7 «Розрахунки з іншими дебіторами» встановлено кредиторську заборгованість з ТОВ «ВКФ Ламбертрейд» по договору про викуп права вимоги в сумі 11191103,67 грн. Проте, на думку контролюючого органу, позивачем занижено задекларовані ТОВ «Автоконцепт» показники у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 всього в сумі 11191104,00 грн. Вказані висновки контролюючого органу сформовані з огляду на те, що попередній договір про переуступку права вимоги №26/10/17 між ТОВ ФК «Фінтайм Капітал» та ТОВ «ВКФ Ламбертрейд» укладений 26.10.2017. При тому, що договір про відступлення права вимоги №0034/17-ВБ укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ ФК «Фінтайм Капітал», укладений лише 10.11.2017. Тобто, ТОВ ФК «Фінтайм Капітал» переуступає права вимоги ТОВ «ВКФ Ламбертрейд» раніше ніж ПАТ «Банк Форум» відступає право вимоги ТОВ ФК «Фінтайм Капітал».

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно підпунктом 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПК України відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

10.11.2017 між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги №0034/17-ВБ, за умовами якого банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників (а.с.51-52). Згідно реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, новому кредитору відступлено право вимоги за кредитним договором від 03.08.2007 №0069/07/22-KSME (а.с.53).

В подальшому 13.11.2017 між ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» (новий кредитор) на виконання вимог попереднього договору від 26.10.2017 №26/10/17 укладено договір про відступлення права вимоги №13/11/17 (а.с.55-57), за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржника, що належать первісному кредитору на підставі договору №0034/17-ВБ. Станом на момент укладення сторонами цього договору загальний розмір заборгованості боржника перед первісним кредитором складає 17213703,67 грн.

Контролюючим органом зроблено висновок про заниження задекларованих ТОВ «Автоконцепт» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 всього в сумі 11191104,00 грн. Вказані висновки контролюючого органу сформовані з огляду на те, що попередній договір про переуступку права вимоги №26/10/17, між ТОВ ФК «Фінтайм Капітал» та ТОВ «ВКФ Ламбертрейд» укладений 26.10.2017, тобто до того, як ПАТ «Банк Форум» відступив право вимоги ТОВ ФК «Фінтайм Капітал».

26.10.2017 між ТОВ ФК «Фінтайм Капітал» та ТОВ «ВКФ Ламбертрейд» було укладено попередній договір №26/10/17 (а.с.122), за умовами якого первісний кредитор зобов`язується, а новий кредитор доручає первісному кредитору здійснити необхідні дії, спрямовані на набуття права вимоги належного виконання позичальником зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору від 03.08.2007 №0069/07/22-KSME, укладеного між боржником та ПАТ «Банк Форум», з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною. Сторони домовились про подальше відступлення первісним кредитором вказаних в пункті 1.1 цього договору прав вимоги на користь нового кредитора шляхом укладення договору (договорів) про відступлення права вимоги, надалі також основний договір, який сторони зобов`язуються укласти протягом 15 днів з моменту набуття первісним кредитором права вимоги до боржника за договором, зазначеним у пункту 1.1 цього договору. Для забезпечення виконання зобов`язань новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 287000,00 грн без ПДВ до 30.10.2017 включно на рахунок первісного кредитора.

20.11.2017 між ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» (кредитор) та ТОВ «Автоконцепт» (боржник) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості (а.с.45), за умовами якого боржник в строк до 30.11.2017 здійснює сплату частини зобов`язань, які існують у боржника на підставі кредитного договору від 03.08.2007 №0069/07/22-KSME, а саме в сумі 6022600,00 грн. Решту заборгованості, а саме в сумі 11191103,67 грн боржник зобов`язується погасити в міру своїх фінансових можливостей або ж на письмову вимогу кредитора. На виконання вимог договору про реструктуризацію заборгованості ТОВ «Автоконцепт» було сплачено ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» частину зобов`язань в сумі 6022600,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 27.11.2017 №4536, від 27.11.2017 №4541, від 27.11.2017 №4534, від 27.11.2017 №4533, від 24.11.2017 №4527, від 24.11.2017 №4526, від 24.11.2017 №4525 (а.с.47-56).

Також листом від 18.03.2025 №1 (а.с.121) ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» підтвердило, що 06.06.2019 ТОВ «Автоконцепт» на вимогу ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» було сплачено 11103,67 грн, що підтверджується відповідними виписками (а.с.137-138). Наступні надходження коштів від ТОВ «Автоконцепт» були на вимогу ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» 05.04.2024 в сумі 50000,00 грн та 22.05.2024 в сумі 300000,00 грн, що також підтверджується наявними в матеріалах справи картками (а.с.171-172), платіжними інструкціями від 22.05.2024 №17516 та від 05.04.2024 №17185 (а.с.173-174). Більше того, ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» підтверджено, що на даний час за ТОВ «Автоконцепт» рахується сума боргу 10830000,00 грн.

Суд першої інстанції вважав, що наявними в матеріалах справи доказами, які надавалися контролюючому органу під час проведення перевірки, підтверджується наявність в ТОВ «Автоконцепт» кредитної заборгованості з ТОВ ВКФ «Ламбертрейд», яка належним чином відображена позивачем у бухгалтерському обліку.

Відтак, на думку суду першої інстанції, контролюючим органом не підтверджено порушення позивачем вимог Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Дохід» в частині заниження задекларованих ТОВ «Автоконцепт» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 всього в сумі 11191104,00 грн, а тому податкове повідомлення рішення від 21.07.2025 №000029701 в частині збільшення податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 2014400,00 грн та податкове повідомлення рішення від 30.04.2025 №0135550701 щодо завищення від`ємного значення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумною економічною причиною (діловою метою) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Колегія суддів апеляційної інстанції апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає про наступне.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, платник податку на прибуток підприємстві з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Частиною другою статті 6 Закону № 996-XIV встановлено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Так, в ході перевірки були досліджені взаємовідносини позивача з ТОВ «Консалтинг Сервіс Плюс».

Як вбачається з договору від 25.11.2019 №25/11/2019, укладеного між ТОВ «Автоконцепт» (замовник) та ТОВ «Консалтинг Сервіс Плюс» (виконавець), замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати комплекс робіт і передати виконані роботи замовнику по акту виконаних робіт згідно з вимогами даного договору, а саме – встановлення паркувального комплексу, які знаходяться на об`єкті замовника за адресою: Волинська область, Луцький район, село Липини, вулиця Липинська, 2Б в термін, передбачений даний договором (а.с.73 зворот-75).

Позивачем під час проведення перевірки був наданий акт виконаних робіт від 04.11.2020 №К-00000001 (а.с.73), який підтверджує факт виконання ТОВ «Консалтинг Сервіс Плюс» робіт щодо встановлення паркувального комплексу для ТОВ «Автоконцепт» на загальну суму 168507,52 грн. В акті виконаних робіт деталізовано роботи, які виконуватись та можливо встановити їх обсяг, оскільки у ньому міститься максимальна деталізація не тільки обсягу виконаних робіт, а й витрат на використане обладнання, деталі тощо. Фактично, даний акт містить повний звіт виконавця перед замовником щодо обсягу виконаних робіт, а також цілісний кошторис вартості таких робіт.

Крім того, як вбачається з акта перевірки, позивачем надавалися банківські виписки за 2019-2020 роки, які підтверджують факт сплати на рахунок ТОВ «Консалтинг Сервіс Плюс» грошових коштів у загальній сумі 168507,52 грн.

Відтак, надання чи ненадання позивачем договору від 25.11.2019 №25/11/2019 не свідчить про нереальність господарської операції позивача з ТОВ «Консалтинг Сервіс Плюс», про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.

Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, позивачем під час проведення перевірки на підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Консалтинг Сервіс Плюс» надано до суду першої інстанції належні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції з ТОВ «Консалтинг Сервіс Плюс» на суму 168507,52 грн, а тому податкове повідомлення-рішення від 21.07.2025 №000029701 в частині збільшення податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 30331,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Заборгованість ТОВ «Автоконцепт» перед ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» виникла внаслідок документально підтвердженого ланцюга правочинів: кредитного договору з ПАТ «Банк Форум», договору відступлення права вимоги від ПАТ «Банк Форум» до ТОВ ФК «Фінтайм Капітал», договору відступлення права вимоги від ТОВ ФК «Фінтайм Капітал» до ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» та договору про реструктуризацію заборгованості між ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» і ТОВ «Автоконцепт».

Попередній договір, укладений до фактичного набуття ТОВ ФК «Фінтайм Капітал» права вимоги, не передавав право вимоги ТОВ ВКФ «Ламбертрейд». Він лише визначав намір сторін та обов`язок укласти основний договір у майбутньому. Основний договір відступлення права вимоги був укладений після набуття ТОВ ФК «Фінтайм Капітал» відповідного права вимоги від ПАТ «Банк Форум», тобто хронологія правочинів є логічною та юридично послідовною. Реальність зобов`язання підтверджується також фактичними платежами ТОВ «Автоконцепт» на користь ТОВ ВКФ «Ламбертрейд», здійсненими у 2017, 2019 та 2024 роках, а також підтвердженням кредитора щодо залишку боргу.

Факт часткового погашення заборгованості є несумісним із твердженням про її фіктивність. Отже, борг не був списаний, прощений, припинений або трансформований у безповоротну економічну вигоду для ТОВ «Автоконцепт». Відповідно, відсутні підстави для визнання цієї суми доходом ТОВ «Автоконцепт».

ТОВ «Автоконцепт» не здійснює повного погашення заборгованості перед ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» не через відсутність реального боргу і не через відмову кредитора від своїх прав. Причина полягає у договірних обмеженнях, встановлених чинним кредитним договором з АТ КБ «ПриватБанк».

25.09.2024 між ТОВ «Автоконцепт» та АТ КБ «ПриватБанк» укладено Кредитний договір №34276757-КД-4. Умовами цього договору на позичальника покладено спеціальні обмеження щодо операцій із заборгованістю перед ТОВ ВКФ «Ламбертрейд».

Згідно з пунктом 2.2.14.2 Кредитного договору №34276757-КД-4 від 25.09.2024 року, на ТОВ «Автоконцепт» покладено обов`язок «погоджувати з Банком повернення права вимоги по боргу ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» перед ПАТ Банк «Форум».

Це означає, що ТОВ «Автоконцепт» не має права самостійно, без попереднього погодження з АТ КБ «ПриватБанк», приймати рішення та вчиняти дії щодо повернення або погашення зазначеної заборгованості.

Йдеться не про бухгалтерську умовність, а про пряму договірну заборону, порушення якої може спричинити істотні негативні наслідки для позичальника. Окремого значення має те, що заборгованість перед ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» прямо згадується у кредитному договорі ТОВ «Автоконцепт» з АТ КБ «ПриватБанк».

Отже, згадка про борг перед ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» у кредитному договорі з АТ КБ «ПриватБанк» є додатковим незалежним підтвердженням того, що цей борг є реальним, відомим зовнішньому кредитору та таким, що має значення для фінансових відносин ТОВ «Автоконцепт» з банківською установою. Ця обставина додатково спростовує припущення апелянта про те, що заборгованість перед ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» є штучною або такою, що фактично не існує.

Порушення умов кредитного договору з ПриватБанком створює істотні фінансові ризики для ТОВ «Автоконцепт» Умови кредитного договору з АТ КБ «ПриватБанк» не є декларативними. Порушення зобов`язань позичальника, зокрема щодо погодження операцій із боргом ТОВ ВКФ «Ламбертрейд», надає Банку право застосувати передбачені договором наслідки. Зокрема, у разі порушення відповідних умов Банк має право в односторонньому порядку збільшити процентну ставку за кредитом на 3 процентних пункти або вимагати повного дострокового повернення кредиту. За таких обставин самостійне погашення ТОВ «Автоконцепт» заборгованості перед ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» без попереднього погодження з АТ КБ «ПриватБанк» було б юридично ризиковим та економічно нерозумним.

Також листом від 18.03.2025 №1 (а.с.121) ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» підтвердило, що 06.06.2019 ТОВ «Автоконцепт» на вимогу ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» було сплачено 11103,67 грн, що підтверджується відповідними виписками (а.с.137-138). Наступні надходження коштів від ТОВ «Автоконцепт» були на вимогу ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» 05.04.2024 в сумі 50000,00 грн та 22.05.2024 в сумі 300000,00 грн, що також підтверджується наявними в матеріалах справи картками (а.с.171-172), платіжними інструкціями від 22.05.2024 №17516 та від 05.04.2024 №17185 (а.с.173-174). Більше того, ТОВ ВКФ «Ламбертрейд» підтверджено, що на даний час за ТОВ «Автоконцепт» рахується сума боргу 10830000,00 грн.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами, які надавалися контролюючому органу під час проведення перевірки, підтверджується наявність в ТОВ «Автоконцепт» кредитної заборгованості з ТОВ ВКФ «Ламбертрейд», яка належним чином відображена позивачем у бухгалтерському обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом не підтверджено порушення позивачем вимог Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Дохід» в частині заниження задекларованих ТОВ «Автоконцепт» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 всього в сумі 11191104,00 грн, а тому податкове повідомлення рішення від 21.07.2025 №000029701 в частині збільшення податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 2014400,00 грн та податкове повідомлення рішення від 30.04.2025 №0135550701 щодо завищення від`ємного значення є протиправними та підлягають скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2019 між ТОВ «Автоконцепт» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір про організацію заходів №12/19-12 (а.с.42-43), за умовами якого виконавець надає оплатні послуги по влаштуванню та організації для замовника дозвільно-культурних заходів, а змовник зобов`язається приймати та оплачувати послуги виконавця. В даному договорі під влаштуванням та організацією дозвільно-культурних заходів розуміється організація та проведення щорічних підсумкових заходів колективу, присвяченого до новорічних свят (дата заходу 29.12.2019.). Специфікація та повний перелік наданих послуг за даним договором наведено в Додатку №1 до даного договору.

Суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу дійшов про те, що позивачем завищено інші операційні витрати та занижено фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 51973,00 грн, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2025 №000029701 в частині збільшення податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 9355,00 грн є правомірним. Вказані висновки не оспорюються стороною позивача.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 140/9580/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний

Повне судове рішення складено 20.05.26