Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №164/540/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/540/26

п/с 2-о/164/42/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Токарської І.С.,

присяжних Скороход С.М., Давидюка Р.К.,

за участю секретаря Власюка С.В.,

представника заявників ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи – Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення особи померлою та встановлення факту загибелі під час захисту Батьківщини в районі проведення бойових дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із вказаною заявою, яку мотивували тим, що 16 червня 2016 року їх син ОСОБА_4 , солдат контрактної служби, відповідно до наказу командира військової частини – польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 141 від 16 червня 2016 року був призваний на посаду заступника командира бойової машини - навідника-оператора 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини-польова пошта НОМЕР_2 . У зв`язку з проведенням організаційних заходів та підвищенням боєздатності підрозділів частини, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) № 29 від 01 серпня 2017 року, ОСОБА_4 , молодшого сержанта призначено на посаду командира бойової машини – командира 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 110 від 02 травня 2022 року сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду головного сержанта 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . 26 вересня 2022 року від ТВО начальника штабу – першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення про те, що їх син, головний сержант ОСОБА_4 , 1984 року народження, зник безвісти 25 вересня 2022 року під час здійснення штурмових дій противником на околицях населеного пункту Бахмут Донецької області, захищаючи волю та незалежність України. Службовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової служби за контрактом старший сержант ОСОБА_4 , головний сержант 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти під час виконання службових (бойових) завдань, виконуючи завдання за призначенням по забезпеченню оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок здійснення незаконними формуваннями окупаційної влади російської федерації штурмових дій під прикриттям масованого обстрілу, позицій ВОП, розташованих поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області, що мали місце 25 вересня 2022 року в період часу з 13.50 години по 20.40 годину. По вказаному факту було відкрито кримінальне провадження №12022030590000463 від 29 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Оголошення ОСОБА_4 померлим/загиблим необхідно заявникам для державної реєстрації його смерті в органах ДРАЦСу, оскільки від цього залежить виникнення особистих та майнових прав, зокрема, щодо отримання одноразової грошової допомоги після загибелі сина та оформлення спадщини після його смерті. У зв`язку із наведеним просили заяву задовольнити та оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, ухваливши дату смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні представник заявників – адвокат Мисковець І.А. заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, однак до суду надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутності, щодо вирішення заяви покладався на розсуд суду.

Представник Міністерства оборони Українив судове засідання свого представника не направили, однак до суду подали письмові пояснення, в яких просив проводити розгляд справи без участі Міністерства оборони України, у задоволенні заяви відмовити.

Заінтересована особа - Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області в судове засідання свого представника не направили, однак до суду подали заяву, в якій просять розглянути заяву у відсутності їх представника, при вирішенні заяви покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника заявників, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить наступних висновків.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 07 червня 2007 року вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками його є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 19).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 110 від 02 травня 2022 року сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду головного сержанта 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (а.с. 28).

Із повідомлення ВЧ НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 , який проживає: АДРЕСА_1 , повідомлено про те, що його син, головний сержант механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону старший сержант ОСОБА_4 , 1984 року народження, зник безвісти 25 вересня 2022 року, під час здійснення штурмових дій противником на околицях н.п. Бахмут Донецької області, захищаючи волю та незалежність України (а.с. 20).

Згідно з витягом із акту службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за контрактом старшого сержанта ОСОБА_4 , головного сержанта 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , причинами та умовами, що спричинили зникненню безвісти військовослужбовця військової служби за контрактом старшого сержанта ОСОБА_4 є штурмові дії під прикриттям масованого обстрілу з боку незаконних збройних формувань окупаційної влади російської федерації (а.с. 21-23).

Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №2186 від 24 жовтня 2022 року «Про результати службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за контрактом старшого сержанта ОСОБА_4 убачається, що службовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової служби за контрактом старший сержант ОСОБА_4 , головний сержант 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти під час виконання службових (бойових) завдань, виконуючи завдання за призначенням по забезпеченню оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок здійснення незаконними збройними формуваннями окупаційної влади російської федерації штурмових дій під прикриттям масованого обстрілу, позицій ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованих поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області, що мали місце 25 вересня 2022 року в період часу з 13.50 по 20.40 годину (а.с. 24-25).

Довідкою ВЧ НОМЕР_1 № 14601 від 22 липня 2025 року підтверджується, що старший сержант ОСОБА_4 , 1984 року народження, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 16 червня 2016 року по теперішній час та з 25 вересня 2022 року вважається зниклим безвісти під час виконання завдань за призначенням, спрямованих на забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і спрямуванні збройної агресії російської федерації поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області, захищаючи волю та незалежність України (а.с. 31).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

У постанові у справі № 615/129/25 від 29 квітня 2026 року Верховний Суд вказав, що у правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Суд підкреслив: «З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій». Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. Водночас підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

У постановах Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 зазначено, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

При оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.

Із витягу з акту службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за контрактом старшого сержанта ОСОБА_4 , головного сержанта 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 вбачається, що причинами та умовами, що спричинили зникненню безвісти військовослужбовця військової служби за контрактом старшого сержанта ОСОБА_4 є штурмові дії під прикриттям масованого обстрілу з боку незаконних збройних формувань окупаційної влади російської федерації.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Посилання представника Міністерства оборони України Тіщенка А.В. на відсутність достатніх доказів для визнання особи померлою є безпідставними і спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які у своїй сукупності дають суду достатні підстави припустити ймовірну смерть особи, яку заявники просить оголосити померлою.

Відповідно до пункту 15 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940, якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм процесуального права, а також враховуючи, що відсутність можливості провести ДНК-тест тіла загиблого та відсутність медичного документу про смерть унеможливлює реєстрацію органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що існують достатні підстави для оголошення ОСОБА_4 померлим під час виконання бойового завдання з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України від дня вірогідної смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області.

Керуючись статтями 4, 5, 1377-80, 82, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 294, 305, 308, 315, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 46, 47 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи – Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення особи померлою та встановлення факту загибелі під час захисту Батьківщини в районі проведення бойових дій - задовольнити.

Оголосити померлим, громадянина України, зниклого безвісти 25 вересня 2022 року поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області, головного сержанта 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Датою смерті громадянина України, головного сержанта 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Місцем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув за обставин безпосередньої участі в бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок та під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України під час дії воєнного стану, вважати населений пункт Бахмут Донецької області.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.

Учасники справи:

Заявники – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , адреса: адреса: АДРЕСА_2 .

Представник заявників – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересовані особи – Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: 43026, м. Луцьк Волинська область, проспект Соборності, 18.

Міністерство оборони України, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил,6.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська

Присяжні: С.М. Скороход

Р.К. Давидюк