Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №380/12392/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/12392/25 пров. № А/857/3249/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року в справі № 380/12392/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дактиль Агро» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

суддя в 1-й інстанції – Костецький Н.В.,

час ухвалення рішення – 17 грудня 2025 року,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 17 грудня 2025 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дактиль Агро» (далі – позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №381/13-01-04-10/40769757 від 21.03.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи ТзОВ «Дактиль-Агро»;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити відомості про реєстрацію ТзОВ «Дактиль-Агро» в Реєстрі платників єдиного податку ДПС України як платника єдиного податку четвертої групи з дати виключення таких відомостей.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Львівській області №381/13-01-04-10/40769757 від 21.03.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дактиль Агро»;

Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області поновити відомості про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Дактиль Агро» в Реєстрі платників єдиного податку ДПС України як платника єдиного податку четвертої групи з дати виключення таких відомостей.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ТОВ «Дактиль-Агро», (код ЄДРПОУ 40769757) не дотримано вимог підпунку 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу та станом на 20.02.2025 року подано неповний пакет документів для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, зокрема не подано у законодавчо встановлений термін розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва поданий лише 21.02.2025, тобто після закінчення встановленого терміну для подання документів. Таким чином, відсутні правові підстави вважати, що позивач подав вчасно та в повному обсязі документи для підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи.

Зазначає, що камеральна перевірка дозволяє перевірити дані з податкових декларацій на правильність, своєчасність сплати податкових зобов`язань та дотримання вимог перебування на спрощеній системі. У такому випадку перевірка додаткових документів не є потрібна.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловила незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дактиль Агро» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.08.2016.

Основним видом діяльності Товариства є згідно КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

ТОВ «Дактиль-Агро» набуло статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2020.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, ТОВ «Дактиль-Агро» 20.02.2025 направило до Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області засобами електронного зв`язку податкову звітність з додатками, а саме: податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за №№ 9039275130, 9039275980, 9039320154 на 2025 рік та 21.02.2025 було направлено розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за №9039640321 на 2025 рік.

26.03.2025 Головне управління ДПС у Львівській області вручило представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Дактиль-Агро» лист про відмову у реєстрації платника єдиного податку четвертої групи від 26.03.2025 за вих. №9817/6/13-01-04-10-06, оскаржуване рішення №381/13-01-04-10/40769757 від 21.03.2025 ГУ ДПС у Львівській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи та акт камеральної перевірки щодо набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи від 21.03.2025 №12781/13-01-04- 10/40769757. Відповідно до рішення, датою анулювання реєстрації є 1 січня 2025 року.

В акті камеральної перевірки зазначено, що ТОВ «Дактиль-Агро» не дотримано вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України та станом на 20.02.2025 подано неповний пакет документів для підтвердження платника єдиного податку четвертої групи.

Позивач оскаржив рішення ГУ ДПС у Львівській області №381/13-01-04-10/40769757 від 21.03.2025 до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 06.06.2025 №16450/6/99-00-06-03-03-06 залишено без задоволення скаргу ТОВ «Дактиль-Агро», а рішення ГУ ДПС у Львівській області №381/13-01-04-10/40769757 від 21.03.2025 – без змін.

Вважаючи протиправним оскаржуване рішення відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд попередньої інстанції виходив з того, що відсутні визначені пунктом 299.10 статті 299 ПК України підстави для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку.

При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Однак колегія апеляційного суду зазначає про наступне.

Згідно з статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 ПК України).

За приписами підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Аналіз вказаних норм свідчить, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Судовим розглядом встановлено та визнається учасниками справи, що ТОВ «Дактиль-Агро» (платник) не дотримався порядку щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи відповідно до приписів підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, а саме подав контролюючому органу за місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) неповний пакет документів, зокрема, не подав розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Так, ТОВ «Дактиль-Агро» 20.02.2025 направило до Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області засобами електронного зв`язку податкову звітність з додатками, зокрема податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за №№ 9039275130, 9039275980, 9039320154 на 2025 рік, однак не долучило розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, що визнається платником.

За встановленими обставинами відповідач не прийняв податкову звітність позивача, що подавалась з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік, та за результатами камеральної перевірки (Акт від 21.03.2025 №12781/13-01-04-10/40769757) здійснив письмову відмову у її прийнятті шляхом присвоєння такій звітності статусу "історія подання", що також відображено в листі контролюючого органу від 26.03.2025 року № 9817/6/13-01-04-10-06.

Встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку не передбачено нормами ПК України.

Водночас рішення ГУ ДПС у Львівській області №381/13-01-04-10/40769757 від 21.03.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, містить чітке посилання на недотримання позивачем приписів підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України із зазначенням підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, оскільки ТОВ «Дактиль Агро» подано неповний пакет документів для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, відтак позивач не може бути платником єдиного податку четвертої групи на 2025 рік, відповідно до підпункту 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України.

Такий підхід до правозастосування цілком відповідає позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2025 року в справі № 520/17030/23.

У цій ж постанові, суд касаційної інстанції вказав, що суди обґрунтовано відхилили посилання платника на помилку при поданні податкової звітності позивача, яка була надалі усунена.

Колегія суддів відхиляє покликання позивача на постанову Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 812/1137/16, оскільки спірні правовідносини в такій, виникли задовго до доповнення пункту 299.10 статті 299 ПК України підпунктом 5, згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020), за змістом якого самостійною підставою анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання таким платником податкової звітності, передбаченої підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. При цьому підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку в справі № 812/1137/16, слугувало наявність суми податкового боргу.

Водночас постанова Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №805/396/17-а, відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Судова колегія також зауважує, що Верховний Суд в справі №814/1394/15 не формував правової позиції щодо анулювання реєстрація платником єдиного податку саме за не подачу податкової звітності, а не за несвоєчасну подачу такої звітності.

На противагу цьому, в згаданій справі, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем подано податкову звітність для отримання статусу платника єдиного податку 4 групи в межах встановлених Податковим кодексом України строків, однак, з причин, що об`єктивно не залежали від волі позивача, вказана звітність не була доставлена на сервер ДФС.

У справі № 200/9334/19-а, яка переглядалася Верховним Судом, підставою анулювання реєстрації слугувало те, що дохід сільськогосподарського товаровиробництва та частка сільськогосподарського товаровиробництва, що зазначені у розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, не є підтверджені, тобто невідповідність платника податків вимогам підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України.

Щодо посилання на постанови Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 400/8875/24, від 18 березня 2025 року у справі №160/21398/24, від 11 лютого 2026 року у справі № 260/8313/24 та від 12 лютого 2026 року у справі № 440/5599/24 та ін. (в контексті проведення виїзної документальної перевірки) судова колегія зазначає про їх нерелевантність до обставин справи, що розглядається, адже в таких позивачем виступав платник єдиного податку третьої групи, а підставою анулювання реєстрації було існування податкового боргу чи здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, відповідно.

Колегія суддів, у вимірі доводів позивача про необхідність проведення виїзних документальних перевірок останнього зауважує, що за приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Так, підпункт 4 пункту 291.4 ПК України встановлює вимоги до четвертої групи - сільськогосподарських товаровиробників:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Водночас пункт 291.5-1 статті 291 ПК України, встановлює випадки при яких не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

291.5-1.1. суб`єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

суб`єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м`яса свійської птиці);

291.5-1.2. суб`єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб`єкта господарювання);

291.5-1.3. суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Платники єдиного податку, відповідно до пункту 298.2.3 ПК України, зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

8-1) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;

10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Аналіз такого правового врегулювання дає змогу суду зробити правовий висновок, який непрямо випливає з приписів пункту 299.11 статті 299 ПК України про те, що (не)відповідність платника єдиного податку четвертої групи саме вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 потребує ретельного встановлення та підтвердження за результатом проведення виїзних документальних перевірок. Однак анулювання реєстрації платника в справі, яка переглядається не відбулася у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 ПК України (підпункт 3 пункту 299.10 статті 299 цього Кодексу).

Водночас підпунктом 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України встановлено самостійну підставу для анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, оскільки платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, що підтвердилося в межах цього судового розгляду.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року в справі № 380/12392/25 скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дактиль Агро» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 20 травня 2026 року.