Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №155/639/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/639/26

Провадження №3/155/217/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року місто Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №206419 від 27 березня 2026 року, ОСОБА_1 17 березня 2026 року близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи в АДРЕСА_1 ухилився від виконання, передбачених ст. 150 СК України, батьківських обов`язків щодо забезпечення належного виховання для свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2010 року народження, що призвело до вживання останнім алкогольних напоїв, а саме: горілки, чим порушив ст. 178 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань не подавав.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не виявив бажання взяти участь в судовому засіданні, вважаю можливим здійснити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 184 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.

Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 2 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених ч. 3 або ч. 4 ст. 173-4 цього Кодексу.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Отже, обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, є вчинення особою у віці від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.

Відтак, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП необхідно встановити наявність у діях неповнолітнього ОСОБА_2 ознак конкретного адміністративного правопорушення.

Одночасно, уповноважена особа під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, кваліфікуючи діяння ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення не вказала, яке саме правопорушення вчинив неповнолітній ОСОБА_2 , відповідальність за яке передбачено КУпАП (не вказано частину статті КУпАП, за яке передбачено відповідальність за правопорушення, яке вчинено неповнолітнім) і за яке має нести відповідальність його батько ОСОБА_1 .

Разом з тим, до матеріалів справи не долучено доказів, які б свідчили що ОСОБА_2 виповнилося 16 років, а отже він є неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, яка вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, за яке його батько ОСОБА_1 може бути притягнута до відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Суддя зауважує, що всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суддя має розглядати справу в межах висунутого особі обвинувачення та позбавлена можливості надавати діям особи іншу правову оцінку ніж та, що зазначена в протоколі, оскільки виходячи з системного аналізу положень ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Козинець проти України» (заява №75520/01) від 06 грудня 2007 року суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, а отже провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 184, 245, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.