Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №460/8792/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/8792/24 пров. № СК-А/857/25766/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузьмича С. М.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року (постановлену головуючим – суддею Поліщук О.В. у м. Рівне) про повернення позовної заяви у справі № 460/8792/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії-Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії-Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк», у якому просила:

визнати бездіяльність Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії-Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» незаконною та протиправною;

стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії-Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» спричинену моральну шкоду в сумі 700000,00 грн;

зобов`язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі філії-Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» надати обґрунтовану відповідь на звернення від 05.06.2024 у встановлений законодавством строк.

Ухвалою суду від 13.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання суду: позовної заяви оформленої відповідно до статей 160, 161 КАС України (відповідно до кількості учасників справи); обґрунтованого розрахунку суми моральної та матеріальної шкоди, що позивач хоче стягнути, а також доказів, що підтверджують обставини наявності шкоди, заподіяної відповідачем оскаржуваними рішеннями.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 позовну заяву повернуто позивачу.

Приймаючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачка неусунула недоліків позовної заяви у строк встановлений судом.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила позивачка, у апеляційні скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що позовна заява та додані до неї документи відповідають вимогам статтей 160, 161 КАС України.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Частиною 1 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, згідно з пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З матеріалів справи видно, що залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції зазначив, що позивачці слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: позовної заяви оформленої відповідно до статей 160, 161 КАС України (відповідно до кількості учасників справи); обґрунтованого розрахунку суми моральної та матеріальної шкоди, що позивач хоче стягнути, а також доказів, що підтверджують обставини наявності шкоди, заподіяної відповідачем оскаржуваними рішеннями.

Залишаючи без руху позовну заяву суд першої інстанції виснував, що у позовній заяві позивачка просила визнати бездіяльність відповідача незаконною та протиправною. Однак на переконання суді таке формулювання змісту позовних вимог не відповідає вимогам чіткості та не є конкретним, позаяк позивачка, визначаючись із способом захисту порушених прав, не вказала, в чому саме виявляється протиправна бездіяльність відповідача. Крім цього, суд зазначив, що заявивши позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач, всупереч п. 5 ч. 5 ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України, не надав обґрунтованого розрахунку суми, не зазначив та не надав доказів, що підтверджують обставини наявності шкоди, заподіяної відповідачем оскаржуваним рішенням.

Враховуючи наведене вище колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.09.2024 у справі №990/220/24 вказала що із положень п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в поєднанні з вимогами ст.ст. 5, 77 цього Кодексу випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною.

Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

Відтак, ст. 160 КАС України не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.

Однак суд першої інстанції вказані норми процесуального права не врахував. Фактично суд вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції в разі наявності підстав, визначених адміністративним процесуальним законодавством, може провести підготовче судове засіданні, у якому мають бути з`ясовані всі питання, визначені статтею 173 КАС України, зокрема, щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів тощо.

Із позовної заяви вбачається, що в ній міститься зміст та обсяг порушеного права позивачка та виклад обставин.

При цьому, позивачка додала до заяви докази, які вона вважала за необхідне надати суду, якщо ж вони при розгляді справи не підтвердять позовні вимоги, то це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження в справі на підставі наданих позивачем позовної заяви і доданих до неї доказів.

Відповідно до вимог статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржену ухвалу суду про повернення позовної заяви, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, зі стадії відкриття провадження у справі.

Згідно з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 позивачці відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги скарги до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на результат апеляційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 460/8792/24 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар