Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №120/6338/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6338/25

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

20 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Верум Карбон" про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2025 року позивач, комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Верум Карбон", в якому просив визнати протиправною та скасування вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області «Про усунення виявлених порушень».

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо усунення порушень №260208-14/1480-2025 від 28.04.2025 року.

Стягнуто на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанцій неправильно застосовано приписи пункту 12 частити 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині порушення законодавства про закупівлі, за яку відповідно до статті 164-14 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, у системному зв`язку із статями 2 та 10 Закону №2939 в частині законності, вмотивованості та обґрунтованості вимоги про усунення порушень.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем не оприлюднено звіти про виконання договорів по закупівлях послуг з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів установками у Замовника за номерами ID: UA-2022-05-24-003310-a, UA-2023-01-25-015761-а, UA-2024-03-13-009343-а (договір від 16 червня 2022 року №566-22/18 та договір від 27 лютого 2023 року Nє2702/23-1/В3 вартістю 650000,0 грн та 680000,0 грн, відповідно).

Згідно з частиною 1 статті 164-14 КУпАП порушеннями у сфері закупівель (за які передбачено адміністративну відповідальність) є, крім іншого, неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі.

Відповідно до пункту 9 статті 10 Закону №2939 орган державного фінансового контролю має право здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

З метою вжиття заходів адміністративного характеру, до позивача направлено лист про надання персональних даних уповноваженої особи, оскільки відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та положення, затвердженого Позивачем, саме уповноважена особа несе персональну відповідальність щодо своєчасності та повноти оприлюднення інформації, однак відповідач отримав відмову, що унеможливило вжиття подальших заходів адміністративного характеру.

Щодо висновків суду першої інстанції в частині того, що спірна вимога контролюючого органу, якою фактично покладено на позивача обов`язок забезпечити відшкодування збитків та вжити заходів щодо притягнення до відповідальності невизначеного кола осіб, апелянт зазначає, що згідно з п. 35 Порядку №550 виявлені допущені об`єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов`язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

На виконання зазначених приписів Управління в кожному розділі акта перевірки, де задокументовано відповідні порушення, вказало осіб, винних у їх допущенні. Акт має всі критерії обґрунтованості, визначеності та законності, а також наведено всі обставини та додано всі копії документів, що свідчать про факти становлених порушень. Крім того, апелянт зауважує, що акт перевірки позивачем підписано без заперечень.

Щодо висновків суду першої інстанції стосовно того, що факт надання ТОВ "Верум Карбон" послуг належним чином підтверджується первинними документами, зокрема договором про надання послуг №2702/23-1/ВЗ від 27.02.2023 та додатками до нього, актом прийому-передачі наданих послуг від 03.08.2023, підписаним уповноваженими представниками сторін без зауважень, апелянт зазначає, що доведення фіктивності чи нереальності господарських операцій не відноситься до повноважень органів державного фінансового контролю.

Щодо висновків суду першої інстанції стосовно того, що твердження про завищення вартості послуг є необґрунтованим та не підтвердженим належними і допустимими доказами, оскільки контролюючим органом не надано доказів проведення аналізу ринкових цін на аналогічні послуги, здійснення порівняльного дослідження вартості аналогічних договорів чи встановлення відхилення погодженої сторонами договірної ціни від середньоринкового рівня, апелянт зазначає, що в ході проведення перевірки закупівель з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства Управлінням проведено зустрічну звірку в ТОВ "Верум Карбон". Поряд з цим, на вимогу Управління ТОВ "Верум Карбон" не надано ряд документів на підтвердження фактично понесених витрат.

Відтак, ТОВ "Верум Карбон" на порушення частини 7 статті 8, частини 5 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996), пункту 2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 №88 (далі - Положення Nє88) та пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі - Національне положення №318) не підтверджено понесених витрат на проведення верифікації звітів оператора про викиди парникових газів на загальну суму 296552,31 грн з ПДВ, в тому числі послуг ТОВ «Маклауд» - 2022,15 грн, ТОВ «Українські оптичні системи та технології» - 660,00 грн, ТОВ «Вчасно сервіс» - 1500,00 грн, фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 4922,77 грн та 6563,70 грн, ФОП ОСОБА_3 - 123744,00 грн, ФОП ОСОБА_4 - 121500,00 грн та включення витрат з поточного функціонування товариства - 35639,69 грн.

Послуги з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів ТОВ "Верум Карбон" оплачені позивачем в повному обсязі (платіжна інструкція від 24.12.2024 №16953 на суму 680000,00 грн). Відтак, вищевказане призвело до надмірної оплати за непідтверджені послуги. Враховуючи вищевикладене, підприємству завдано матеріальної шкоди (збитки) на загальну суму 296552,31 грн.

Тому, на думку апелянта, судом першої інстанції не досліджено належним чином зміст оспорюваної вимоги та фактичні обставини справи та помилково зазначено про те, що порушення пункту 12 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» не може бути підставою для забезпечення відшкодування шкоди, оскільки не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку.

Також, апелянт вказує, що оскаржувана вимога містить також інші вимоги щодо вчинення позивачем дій, а саме:

-розглянути результати проведеної перевірки закупівлі та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Підприємства, що допустили порушення;

-дотримання вимог Господарського, Цивільного кодексів України, Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 та інших нормативно-правових актів у подальшій роботі.

Крім того, відповідно до частини другої статті 15 Закону №2939 законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що відповідач наділений правом порушувати перед керівниками об`єктів контролю питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях, у тому числі і шляхом зазначення даної інформації у листі-вимозі про усунення порушень.

06.04.2026 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" в якому представник позивача просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду – скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №631 та на підставі направлень від 28.02.2025 року №87, №88, виданих начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області Вахновською О.В., начальником відділу контролю в галузі оборони, в правоохоронних органах та органах влади Басенком В.А. та головним державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель Химич I.I. проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері закупівель під час здійснення Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" закупівель послуг з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів установками КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", інформація про які оприлюднена в електронній системі закупівель за номерами ID: UA-2022-05-24-003310-a, UA-2023-01-25-015761-а, UA-2024-03-13-009343-а, з питань дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель та інших нормативно-правових актів, укладання договорів про закупівлю та їх виконання.

За результатами проведеної перевірки закупівель здійснених комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області складено акт перевірки №260208-30/13 від 28.03.2025 року, яким встановлено наступні порушення:

- замовником в порушення вимог пункту 40 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 не надано можливості учаснику торгів ТОВ "Верум Карбон" усунути невідповідності у тендерній пропозиції;

- звіт про виконання договору в електронній системі закупівель не оприлюднено у визначений строк, чим порушено вимоги пункту 12 частини 1 статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі";

- через завищення ТОВ "ВЕРУМ КАРБОН" вартості наданих послуг за договором №2702/23-1/В3 підприємством зайво оплачено 296552,31 грн. (UA-2023-01-25-015761-а).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки №260208-30/13 від 28.03.2025 року Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" подано заперечення до акту.

За результатами розгляду поданих заперечень Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області складено висновок на заперечення від 21.04.2025 року, згідно з яким заперечення не прийнято, оскільки вони не спростовують порушення, викладене в акті перевірки.

В подальшому, на адресу Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області направлено вимогу про усунення порушень від 28.04.2025 року №260208-14/1480-2025.

Із вказаної вимоги вбачається, що на підставі пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України від 26.01.1993 року №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", пункту 27 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №631, пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550, підпункту 7 пункту 4 та підпункту 14 пункту 6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20.10.2016 року №18, Управління вимагає:

1) розглянути результати проведеної перевірки закупівлі та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", що допустили порушення;

2) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої внаслідок оплати завищеної вартості послуг з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів установками КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" відповідно до норм статтей 193, 199, 217, 218 Господарського кодексу України, статтей 611, 629 Цивільного кодексу України;

3) дотримання вимог Господарського, Цивільного кодексів України, Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 та інших нормативно-правових актів у подальшій роботі.

Вважаючи, що вимога Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо усунення порушень є протиправною та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься.

Вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована, а тому може бути предметом судового оскарження.

Надаючи оцінку вимозі відповідача щодо розгляду результатів перевірки закупівлі та питання притягнення до відповідальності працівників КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок оплати завищеної вартості послуг, а також дотримання у подальшій діяльності вимог нормативно-правових актів, суд першої інстанції врахував доводи позивача стосовно того, що висновки, викладені в акті перевірки та оскаржуваній вимозі, є передчасними та необґрунтованими, оскільки ґрунтуються на хибному ототожненні факту підтвердження витрат із моментом їх фактичної оплати.

Суд першої інстанції вказав, що на переконання позивача, такий підхід суперечить принципу нарахування, закріпленому в законодавстві про бухгалтерський облік та фінансову звітність, відповідно до якого господарські операції визнаються у тому звітному періоді, в якому вони відбулися, незалежно від дати руху грошових коштів, за умови наявності належним чином оформлених первинних документів.

Позивач наголосив, що спірні послуги з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів були фактично надані, прийняті замовником без зауважень, підтверджені актами приймання-передачі та іншими первинними документами, а тому твердження відповідача про завищення їх вартості не доведені жодними належними та допустимими доказами.

Крім того, позивач вказав що оскаржувана вимога має узагальнений та декларативний характер, не містить конкретного переліку дій, які повинен вчинити позивач для її виконання, не ідентифікує осіб, яких пропонується притягнути до відповідальності, а також не визначає правового механізму, способу та порядку відшкодування шкоди.

Оцінивши доводи сторін та дослідивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що позиція позивача є обґрунтованою та відповідає приписам чинного законодавства України.

Факт надання ТОВ "Верум Карбон" послуг належним чином підтверджується первинними документами, зокрема договором про надання послуг №2702/23-1/ВЗ від 27.02.2023 та додатками до нього, актом прийому-передачі наданих послуг від 03.08.2023, підписаним уповноваженими представниками сторін без зауважень.

Вказаний акт містить усі обов`язкові реквізити первинного документа та засвідчує реальність господарської операції, належне виконання зобов`язань виконавцем і прийняття результатів послуг замовником.

Твердження про завищення вартості послуг є необґрунтованим та не підтвердженим належними і допустимими доказами, оскільки контролюючим органом не надано доказів проведення аналізу ринкових цін на аналогічні послуги, здійснення порівняльного дослідження вартості аналогічних договорів чи встановлення відхилення погодженої сторонами договірної ціни від середньоринкового рівня.

Відтак, суд дійшов висновку, що самі по собі припущення про завищення вартості без належного економічного аналізу не можуть вважатися достатнім доказом заподіяння збитків.

У цій справі спірна вимога контролюючого органу, якою фактично покладено на позивача обов`язок забезпечити відшкодування збитків та вжити заходів щодо притягнення до відповідальності невизначеного кола осіб, не містить чітких і зрозумілих приписів щодо способу її виконання.

Крім того, покладення на позивача обов`язку самостійно визначати наявність шкоди, її розмір, коло винних осіб та механізм відшкодування без належного процесуального підґрунтя створює надмірний та непропорційний тягар.

Відсутність у спірній вимозі чіткої мотивації, конкретизації та належного доказового обґрунтування свідчить про недотримання вимог законності та добросовісності дій органів державної влади.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана вимога не відповідає критеріям обґрунтованості, визначеності та законності.

Також, суд не заперечив можливості несвоєчасного оприлюднення звіту про виконання договору в електронній системі закупівель відповідно до вимог пункту 12 частини 1 статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас, вказав, що зазначене порушення має процедурний (формальний) характер, не пов`язане з неправомірним використанням бюджетних коштів, не вплинуло на результати проведення закупівлі, а також не спричинило негативних фінансових наслідків.

За таких обставин вказаний недолік не може бути підставою для покладення на позивача обов`язків, визначених у спірній вимозі, зокрема щодо забезпечення відшкодування шкоди чи притягнення працівників до відповідальності, оскільки не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з установленими контролюючим органом фінансовими наслідками.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість прийнятої Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області вимоги щодо усунення порушень №260208-14/1480-2025 від 28.04.2025, а відтак вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Частина перша статті 2 Закону № 2939-XII встановлює, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина друга статті 2 Закону).

За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

У силу пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктом 7 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом пункту 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550) інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою звернення до суду позивача з адміністративним позовом є правомірність прийняття контролюючим органом вимоги, яка направлена підконтрольному суб`єкту до виконання, у зв`язку із незгодою останнього з зазначеними у такій вимозі порушеннями.

При цьому, аналізуючи вищевикладені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Держаудитслужба та її територіальні органи мають право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та, у разі виявлення порушень законодавства, пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом прийняття такої вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Отже, пункти (частини) вимоги, які не вказують на стягнення збитків, можуть бути перевірені судом у справі за відповідним позовом підконтрольної установи з їх оскарження. Проте, пункти (частини) вимоги, які вказують на відшкодування збитків мають перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Як встановлено судом з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки закупівель здійснених комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області складено акт перевірки №260208-30/13 від 28.03.2025 року, яким встановлено наступні порушення:

- замовником в порушення вимог пункту 40 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 не надано можливості учаснику торгів ТОВ "ВЕРУМ КАРБОН" усунути невідповідності у тендерній пропозиції;

- звіт про виконання договору в електронній системі закупівель не оприлюднено у визначений строк, чим порушено вимоги пункту 12 частини 1 статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі";

- через завищення ТОВ "ВЕРУМ КАРБОН" вартості наданих послуг за договором №2702/23-1/В3 підприємством зайво оплачено 296552,31 грн. (UA-2023-01-25-015761-а).

В подальшому, 28.04.2025 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області прийнято вимогу «Про усунення порушень», якою суб`єкт владних повноважень вимагає від підприємства:

1) розглянути результати проведеної перевірки закупівлі та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", що допустили порушення;

2) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої внаслідок оплати завищеної вартості послуг з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів установками КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" відповідно до норм статтей 193, 199, 217, 218 Господарського кодексу України, статтей 611, 629 Цивільного кодексу України;

3) дотримання вимог Господарського, Цивільного кодексів України, Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 та інших нормативно-правових актів у подальшій роботі.

В апеляційній скарзі щодо п.2 оскаржуваної вимоги апелянт зазначає, що в ході проведення перевірки закупівель з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства Управлінням проведено зустрічну звірку в ТОВ "Верум Карбон".

Поряд з цим, на вимогу Управління ТОВ "Верум Карбон" не надано ряд документів на підтвердження фактично понесених витрат.

Відтак, ТОВ "Верум Карбон" на порушення частини 7 статті 8, частини 5 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996), пункту 2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 №88 (далі - Положення Nє88) та пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі - Національне положення №318) не підтверджено понесених витрат на проведення верифікації звітів оператора про викиди парникових газів на загальну суму 296552,31 грн з ПДВ, в тому числі послуг ТОВ «Маклауд» - 2022,15 грн, ТОВ «Українські оптичні системи та технології» - 660,00 грн, ТОВ «Вчасно сервіс» - 1500,00 грн, фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 4922,77 грн та 6563,70 грн, ФОП ОСОБА_3 - 123744,00 грн, ФОП ОСОБА_4 - 121500,00 грн та включення витрат з поточного функціонування товариства - 35639,69 грн.

Послуги з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів ТОВ «ВЕРУМ КАРБОН» оплачені позивачем в повному обсязі (платіжна інструкція від 24.12.2024 №16953 на суму 680000,00 грн). Відтак, вищевказане призвело до надмірної оплати за непідтверджені послуги.

Враховуючи вищевикладене, підприємству завдано матеріальної шкоди (збитки) на загальну суму 296552,31 грн.

До такого висновку відповідач дійшов на підставі проведеної у ТОВ "Верум Карбон" зустрічної звірки (довідка зустрічної звірки від 24.05.2025 №262611-31/150-з), якою встановлено, що Виконавець до надання послуг з верифікації за Договорами залучав спеціалістів, які не є працівниками товариства, та послуги яких частково не оплачені, а також включив до калькуляції витрати товариства для здійснення його поточного функціонування.

Оцінюючи вказані доводи апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 2 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 174 ГК України (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас, Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі Закон №922-VIII) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання положень Закону №922-VIII позивачем проведено процедуру закупівлі UA-2023-01-25-015761-а та 27.02.2023 укладено договір із переможцем торгів ТОВ "Верум Карбон.

Так, 27.02.2023 між комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (Замовник) та ТОВ "Верум Карбон" (Виконавець) укладено договорів №2702/23-1/ВЗ від 27.03.2023, згідно розділу 1 якого замовник доручає а Виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів установками КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" (звітний рік – 2022 ) (9 об`єктів) UA-2023-01-25-015761-а

1.1 (далі - послуги з верифікації), які розташовані у місті Вінниця за адресами:

ТЕЦ-1 по вул. Немирівське шосе, 26;

Котельня по вул. 600-річчя, 13 (ШТВМ-30);

Котельня по вул. 600-річчя, 13 (КВГМ-50);

Котельня по вул. Магістратськи, 2;

Котельня по вул. Політехнічна, 2Е (Воїнів Інтернаціовалістів).

Котельня по вул. Матроса Кішки, 12-2 і когенераційна установка;

Котельня по вул. Матроса Кишки, 12-1:

Котельня по вул. Олександра Кошиця, 18:

Котельня по вул. Дмитра Майбороди, 5.

Послуга згідно коду СР ДК 021:2015 : 90710000-7 «Екологічний менеджмент».

ID: UA-2023-01-25-015761-a

Виконавець надає послуги з верифікації, передбачені цим Договором, відповідно до Порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України під 23.09.2020 №959 «Про затвердження Порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів» (далі - ПКМУ №959) вимог Технічного завдання, наведеному у Додатку 1 до даного Договору (далі - Технічне завдання), що с невід`ємною частиною Договору.

1.2 Для надання послуг, передбачених цим Договором, Замовник надає йому інформацію та документи протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання даного Договору, Перелік такої інформації та документів знаходиться в п. 8 Технічного завдання (Додаток 1).

1.4 Результатом надання послуг є верифікаційні звіти верифікатора з висновками про викиди парникових газів установками КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», які розташовані у місті Вінниця за адресами: ТЕЦ-1 по вул. Немирівське шосе, 26. Котельня по вул 600-річчя. 13 (ПТВМ-30); Котельня по вул. 600-річчя, 13 (КВГМ-50): Котельня по вул. Магістратська, 2, Котельня по вул. Політехнічна, 2Е (Воїнів Інтернаціоналістів): Котельня но вул. Матроса Кішки, 12-2 і когенераційна установка: Котельня 10 вул. Матроса Кішки, 12-1; Котельня по вул. Дмитра Майбороди, 5; Котельня по вул. Олександра Кошиця, 18 (Звітний рік - 2022).

Вимоги до змісту та форми верифікаційного звіту містяться в Технічному завданні.

1.8 Приймання та оцінка наданих послуг, здійснюється відповідно до вимог Технічного завдання.

Пунктом 2.1, 2.2 розділу 2 визначено, що вартість послуг з верифікації визначена Розрахунком вартості послуг (Додаток 2) і становить: Без ПДВ: 566,666 (п`ятсот шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн 67 коп. ПДВ: 113 333,33 (сто тринадцять тисяч триста тридцять три) грн 33 коп. Разом з ПДВ: 680 000 (шістсот вісімдесят тисяч) грн 00 коп.

Оплата вартості наданих послуг здійснюється Замовником в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів у розмірі 100 % після отримання послуг, передбачених Договором, однак, в будь-якому випадку, після отримання позитивного рішення про прийняття звітів та підписання Акту прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 3.1 Договору факт надання послуг підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та закріплюється їх печатками.

Пунктом 3.2, 3.3 Договору визначено, що Виконавець надає Замовникові:

-верифікаційні звіти з висновками, передбачені Технічним завданням та умовами цього Договору;

- акт прийому-передачі наданих послуг,

- рахунок (рахунки) для здійснення оплати.

Замовник протягом 5-ти (п`яти) робочих днів з дня отримання акту прийому-передачі наданих послуг, зобов`язаний направити Виконавцю підписаний акт прийому-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 10.7 Договору визначено, що до Договору додається і є його невід`ємною частиною:

Додаток 1 – Технічне завдання;

Додаток 2 – Розрахунок вартості послуг;

Додаток 3 – Календарний план;

Додаток 4 – Порядок внесення змін до договору;

Додаток 5 – Оперативно-господарські санкції по Договору. Види та порядок застосування.

Тобто, метою даного Договору , а отже і кінцевим результатом послуги за вказаним Договором є верифікація звітів оператора (Замовника) КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», підготовка та видача верифікатором за результатами такої перевірки верифікаційних звітів відповідно до Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2025 №959 «Про затвердження Порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів» та вимог Технічного завдання, який наведений в Додатку 1 до договору і є невід`ємною частиною договору.

В свою чергу, за результатами виконання наданих послуг, про що свідчить підписаний між сторонами акт наданих послуг, закріплено зобов`язання Замовника прийняти та оплатити якісно надані послуги відповідно до умов Договору.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявний Акт прийому-передачі наданих послуг від 03.08.2023, складений між КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» (Замовник) та ТОВ "Верум Карбон" (Виконавець), згідно п. 1 якого на виконання умов Договору №2702-23-1/ВЗ від 27.02.2023, Виконавець надав Замовнику, а Замовник прийняв послуги, а саме послуги з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів установками КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» (Звітний рік – 2022) (9 об`єктів).

Пунктом 2-5 Акту прийому-передачі наданих послуг визначено, що Виконавець надав послуги з верифікації, передбачені Договором, відповідно до Порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №959 «Про затвердження порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів», вимог Технічного завдання, наведеному у Додатку 1 до Договору.

Послуги надані Виконавцем Замовнику своєчасно, в повному обсязі. Верифікаційні звіти оператора прийняті, що підтверджується Наказом Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів №513 від 19.07.2023.

Загальна вартість наданих Виконавцем Замовнику послуг становить 680 000 (шістсот вісімдесят тисяч) гри. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 113 333,33 грн.

Даний Акт є підставою для оплати Замовником Виконавцю наданих ним Послуг в розмірі, порядку та строки, передбачені Договором.

Згідно матеріалів справи, послуги з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів ТОВ "Верум Карбон" оплачені КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» в повному обсязі згідно платіжної інструкції від 24.12.2024 на суму 680 000,00 грн, що не заперечується сторонами по справі.

В акті управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 28.03.2025 (п. 3.2) встановлено, що Замовником надано верифікаційні звіти по об`єктах ТЕЦ-1 Підприємства по вул. Немирівське шосе, 26, м. Вінниця; котельні Підприємства (ПТВМ-30) по вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця; по котельні Підприємства (КВГМ-50) по вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця; по котельні Підприємства по вул. Магістратська, 2, м. Вінниця; по котельні Підприємства по вул. Політехнічна, 2Е (Воїнів Інтернаціоналістів), м. Вінниця; по котельні і когенераційної установки Підприємства по вул. Матроса Кішки, 12-2, м. Вінниця; по котельні Підприємства по вул. Матроса Кішки, 12-1, м. Вінниця; по котельні Підприємства по вул. Дмитра Майбороди, 5, м. Вінниця; по котельні Підприємства по вул. Олександра Кошиця, 18, м. Вінниця за звітний 2022 рік.

Верифікаційні звіти за 2022 рік по об`єктам підприємства прийняті Міндовкілля відповідно до наказів Міндовкілля від 19.07.2023 №513 «Про прийняття звітів оператора», про що повідомлено Замовника листом Міндовкілля від 24.07.2023 №25/8-14/11912-23. Відомості про відвідування установок зазначено у кожному верифікаційному звіті.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тобто, надаючи оцінку викладеним вище обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи, зокрема укладеним між позивачем та ТОВ "Верум Карбон" договором від 27.02.2023 та складеним за результатами його виконання актом прийому-передачі наданих послуг від 03.08.2023 підтверджується факт отримання позивачем передбаченої умовами договору послуги з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів установками КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" за 2022 рік по 9 об`єктам.

Посилання в акті управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 28.03.2025 на факт прийняття Міндовкілля верифікаційних звітів за 2022 рік по об`єктам позивача згідно наказу Міндовкілля від 19.07.2023 №513 «Про прийняття звітів оператора» свідчить про належне виконання вимог договору, укладеного між КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та ТОВ "Верум Карбон".

В свою чергу, оцінюючи встановлені відповідачем під час зустрічної звірки обставини щодо не підтвердження фактичної оплати послуг ТОВ «Маклауд» - 2022,15 грн, ТОВ «Українські оптичні системи та технології» - 660,00 грн, ТОВ «Вчасно сервіс» - 1500,00 грн, фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 4922,77 грн та 6563,70 грн, ФОП ОСОБА_3 - 123744,00 грн, ФОП ОСОБА_4 – 121500,00 грн, та витрат з поточного функціонування товариства – 35639,69 грн, колегія суддів вважає за необхідне, що Законом України «Про публічні закупівлі» та умовами Договору №2702/23-1/ВЗ від 27.02.20232 не передбачено права втручання Замовника (позивача) в право Виконавця (ТОВ "Верум Карбон") на розподіл доходів від власної господарської діяльності, оскільки загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності та заборонна незаконного втручання органів державної влади у господарську діяльність.

У вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимога органу державного фінансового контролю не є первинним документом, на підставі якої має здійснюватися коригування у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

При цьому, Акт перевірки не містить посилань на жодний нормативно-правовий акт або умову Договору, які наділяють Замовника (позивача) компетенцією з перевірки та контролю за використанням Виконавцем доходів від наданих останнім послуг, у тому числі витрат на оплату праці власних працівників.

Отже, у Замовника відсутня компетенція контролю за порядком витрачання коштів іншим суб`єктом господарювання ( Виконавцем), як і відсутня компетенція з контролю за використанням доходів від господарської діяльності контрагентом по договору, у тому числі в частині оплати праці працівників контрагента.

Крім того, як свідчить зміст довідки зустрічної звірки від 24.05.2025 заборгованість ТОВ "Верум Карбон" перед ФОП ОСОБА_3 на суму 123744,00 грн та ФОП ОСОБА_4 на суму 121500,00 грн погашена шляхом проведення оплати станом на момент завершення відповідачем зустрічної звірки, відтак, під час розгляду справи не підтверджено заявлений відповідачем до відшкодування розмір фактично понесених витрат.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність п.2 оскаржуваної вимоги, а відтак вимога щодо забезпечення відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої внаслідок оплати завищеної вартості послуг з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів установками КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" відповідно до норм статтей 193, 199, 217, 218 Господарського кодексу України, статтей 611, 629 Цивільного кодексу України є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо інших порушень, встановлених в акті від 28.03.2025, зокрема стосовного того, що замовником в порушення вимог пункту 40 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 не надано можливості учаснику торгів ТОВ "ВЕРУМ КАРБОН" усунути невідповідності у тендерній пропозиції, судом зі змісту акта перевірки від 28.03.2025 встановлено, що в ході проведення процедури закупівлі UA-2023-01-25-015761-а, відповідно до реєстру отриманих пропозицій для участі у процедурі закупівлі запропоновано пропозиції наступних учасників: ТОВ "Верум Карбон"; ТОВ "НДЦ КТФ"; ТОВ "Бюро «ЕКО-СТРІМ".

Відповідно до рішення уповноваженої особи від 13.03.2023 Замовник за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ "Верум Карбон" визнав його переможцем процедури закупівлі послуги з верифікації з ціновою пропозицією 680 000,00 грн з ПДВ та прийняв рішення про намір укласти договорів про закупівлі з ним.

В свою чергу, перевіркою дотримання вимог законодавства у сфері закупівель при розгляді тендерної пропозиції учасника, якого обрано переможцем торгів, встановлено невідповідність тендерної пропозиції учасника умовам тендерної документації Замовника.

Так, у пункті 1 Додатку 3 тендерної документації установлено вимогу стосовно наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) та визначено перелік документів, що підтверджують інформацію про відповідність учасників таким критеріям, зокрема копія аналогічного (аналогічних) договору (договорів) та документ, який підтверджує надання послуг до даного договору. Під аналогічним договором мається на увазі договір з верифікації звітів про викиди парникових газів.

Як вказано в акті перевірки, у складі тендерної пропозиції ТОВ "Верум Карбон" надано аналогічний договір про надання послуг з верифікації звіту оператора установки від 28.09.2022 № 101/22 та акт надання послуг від 03.11.2022 №101/22.

Однак, перевіркою встановлено, що Договір №101/22 у складі тендерної пропозиції ТОВ "Верум Карбон" надано не в повному обсязі, зокрема, відсутній додаток №1 «Склад групи з верифікації» до вказаного договору, який відповідно до пунктів 1.5 розділу 1 та 12.1.1 розділу 12 Договору №101/22 є його невід`ємною частиною, чим не дотримано вимог передбачених пунктом 1 Додатком 3 тендерної документації.

Разом з тим, надаючи оцінку суті вказаного порушення, колегія суддів не погоджується з висновками контролюючого органу, з огляду на те, що при поданні тендерної пропозиції ТОВ "Верум Карбон" дотримано вимог п. 1 Додатку 3 до тендерної документації, оскільки подано саме аналогічний договір про надання послуг з верифікації звіту оператора установки та акт надання послуг, тобто прямо передбачені вказаним пунктом документи.

Також, в акті перевірки зазначено, що у підпункті 11.1 пункту 11 «Вимоги до вертифікатора» Додатку 1 тендерної документації встановлено вимогу щодо надання довідки в довільній формі, що підтверджує кваліфікаційний рівень та досвід персоналу верифікатора, в якій зазначити профільну освіту, досвід роботи, навчання з моніторингу, звітності (направлення верифікації) та аудиту, а також надати сертифікати та/або свідоцтва такого навчання.

Як встановлено під час перевірки, на виконання вищевказаних вимог тендерної документації у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ "Верум Карбон" надано довідку з інформацією щодо наявності кваліфікованих спеціалістів від 01.02.2023 №03. У вказаній довідці зазначена інформація стосовно менеджера координатора робіт з верефікації ОСОБА_5 , а також відомості щодо наявності у вказаної особи сертифіката №103-06 про підвищення кваліфікації за Національним стандартом України ДСТУ ISO 14065:2015 від 03.12.2021 №103-06, видане Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління.

Однак, вказаний сертифікат ім`я ОСОБА_5 відсутній у складі тендерної пропозиції ТОВ "Верум Карбон", що на думку контролюючого органу свідчить про порушення вимог пп. 11.1 п. 11 «Вимоги до верифікатора» Додатку 1 тендерної пропозиції.

Надаючи оцінку вказаному порушенню, колегія суддів звертає увагу, що в пп. 11.1 п. 11 «Вимоги до верифікатора» містить розділ «Критерії (роз`яснення/посилання на вимогу)», який містить роз`яснення в частині підтвердження кваліфікаційного рівня персоналу веріфікатора, зокрема, критерії загальної компетентності (для всього персоналу, залученого до верифікації) та критерії спеціальної компетентності (аудитора з верифікації, провідного аудитора, незалежного рецензента та фахівця з технічних питань з врахуванням сфери акредитації).

При цьому, в складі тендерної пропозиції відсутній зазначений у довідці сертифікат щодо менеджера-координатора робіт з верифікації, чим формально не дотримано вимоги підпункту 11.1 пункту 11 Додатку 1 тендерної документації в частині надання підтвердних документів щодо проходження відповідного навчання.

Водночас, з урахуванням змісту зазначеної вимоги та розділу «Критерії (роз`яснення/посилання на вимогу)», суд апеляційної інстанції вважає, що критерії спеціальної компетентності поширюються на визначений перелік фахівців (зокрема, аудитора з верифікації, провідного аудитора, незалежного рецензента та фахівця з технічних питань). В свою чергу, посада менеджера-координатора робіт з верифікації не віднесена до вказаного переліку та не підпадає під критерії спеціальної компетентності, для яких передбачено обов`язкове документальне підтвердження відповідної кваліфікації.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявність формального порушення щодо ненадання сертифікату навчання має формальний характер та не свідчить про невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям у цілому, а відтак сама по собі не є достатньою підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Щодо висновків акту перевірки в частині порушення вимог законодавства стосовно оприлюднення звіту про виконання договорів про закупілю, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.

Пунктом 4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 встановлено, що у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону.

Під час оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до Закону інформація, передбачена пунктом 13 частини першої статті 42 Закону, замовником не зазначається.

У звіті про виконання договору про закупівлю, укладеного з використанням електронного каталогу, замість інформації, визначеної пунктом 1 частини першої статті 42 Закону, зазначається унікальний номер закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, присвоєний електронною системою закупівель.

У разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), така інформація в звіті про виконання договору про закупівлю, укладеному відповідно до пункту 10 цих особливостей, може зазначатися як назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село) місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село), в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги).

Так, зі змісту акту перевірки встановлено, що за результатами проведеної закупівлі UA- 2022-05-24-003310-а між КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" та ТОВ «БЮРО «ЕКО-СТРІМ» укладено договір про надання послуг від 16.06.2022 №566-22/18 на суму 650000,00 грн з ПДВ, який оприлюднено Замовником на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель 16.06.2022 з дотриманням норм чинного законодавства у сфері закупівель.

За даними бухгалтерського обліку, контролюючим органом встановлено, що замовником на підставі акта наданих послуг від 30.11.2022 № 1/566 та платіжного доручення від 22.12.2023 здійснено оплату за Договором №566-22/18 на суму 650000,00 грн, строк дії якого визначений до 31.12.2022, або виконання сторонами всіх умов цього договору.

За результатами проведеної закупівлі UA-2023-01-25-015761-а між КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" та "Верум Карбон" укладено договір про надання послуг від 27.02.2023 №2702/23-1/ВЗ на суму 680000,00 грн з ПДВ, який оприлюднено Замовником на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель 28.02.2023 з дотриманням норм чинного законодавства у сфері закупівель.

За даними бухгалтерського обліку контролюючим органом встановлено, що Замовником на підставі акта прийому - передачі наданих послуг від 03.08.2023 та платіжного доручення від 24.12.2024 здійснено оплату за Договором №2702/23-1/В3 на суму 680000,00 грн, строк дії якого до 31.12.2023, або виконання сторонами всіх умов цього договору.

Надаючи оцінку викладеним обставинам, та враховуючи відсутність доказів, які б свідчили про дотримання позивачем вимог п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону №922 в частині оприлюдення звіту про виконання договорів, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо наявності встановленого в акті перевірки порушення, та як наслідок правомірності вимоги контролюючого органу щодо розгляду результатів проведеної перевірки закупівлі та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", що допустили порушення (п. 1 оскаржуваної вимоги).

Щодо вимоги контролюючого орану про дотримання підприємством вимог Господарського, Цивільного кодексів України, Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 та інших нормативно-правових актів у подальшій роботі, колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено наявність порушення з боку підприємства в частині оприлюднення звітів про виконання договорів, вимога контролюючого органу щодо дотримання вимог законодавства є обґрунтованою у контексті встановлення виявленого порушення в акті перевірки та необхідності їх недопущення в майбутньому.

Разом з тим, зазначена вимога має загальний та превентивний характер, не містить конкретного способу усунення порушень та не покладає на позивача додаткових обов`язків, окрім тих, що вже передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України «Про публічні закупівлі», Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та іншими нормативно-правовими актами.

Відтак, вимога, викладена в п. 3 оскаржуваної вимоги управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області не може свідчити про необхідність вчинення КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" будь-яких конкретних дій щодо усунення наслідків уже виявлених порушень, а спрямована виключно на забезпечення дотримання законодавства у подальшій діяльності.

Таким чином, за результатом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність п. 2 вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо усунення порушень №260208-14/1480-2025 від 28.04.2025, а відтак наявності підстав для його скасування та задоволення заявлених позовних вимог в цій частині.

Водночас, оскільки пункти 1 та 3 вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області є правомірними та обґрунтованими, адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення вимог адміністративного позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем при звернені до суду сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн за одну вимогу немайнового характеру згідно платіжної інструкції №1801 від 08.05.2025. Враховуючи, що така вимога є неподільною, колегія суддів вважає, що на користь позивача рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо усунення порушень №260208-14/1480-2025 від 28.04.2025.

В іншій частині вимог адміністративного позову комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" відмовити.

Стягнути на користь комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.