Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №580/10826/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/10826/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Каліновська А.В.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,

при секретарі: Литвин С.В.

за участю:

представника позивача: Шевченка О.А.

представника відповідача: Терещенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач) в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 по ненарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення збільшеного до 100 000 грн. пропорційно часу прийняття безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, з 06.05.2023 по 22.05.2023, у видачі грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення, довідки про безпосередню участь за період з 10.10.2023 по 10.01.2024 та довідку про обставини травми;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та не виплатити ОСОБА_1 додаткове грошового забезпечення збільшене до 100 000 грн. пропорційно часу прийняття безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, з 06.05.2023 по 22.05.2023; видати грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення; довідку про безпосередню участь за період з 10.10.2023 по 10.01.2024 та довідку про обставини травми.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року в задоволенні значеного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач, через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення - змінити, виходячи з наступного.

Згідно із п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , за період з 27.11.2022 по 07.03.2024.

Позивач вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив йому грошове забезпечення збільшене до 100 000 грн за безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, за період з 06.05.2023 по 22.05.2023, не надав грошовий атестат, довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, довідку про обставини травми, поранення, контузії, а також довідку про безпосередню участь за період з 10.10.2023 по 10.01.2024, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткове грошового забезпечення збільшене до 100 тис. грн. пропорційно часу прийняття безпосередньої участі особи у заходах, з 06.05.2023 по 22.05.2023, є необґрунтованим та задоволенню не підлягають, оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 були здійснені ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди пропорційно часу прийняття безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача видати грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення та довідку про безпосередню участь - є похідними позовними вимогами від вищезазначеної вимоги, у задоволені якої суд дійшов висновку відмовити, тому ці похідні позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_2 не отримував жодних поранень (травм, контузії, каліцтва), а тому позовні вимоги про видачу йому довідки про обставини травми поранення не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині, з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У даному випадку, спірними питаннями є :

1) нарахування та виплата ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення збільшене до 100 000 грн. пропорційно часу прийняття безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, з 06.05.2023 по 22.05.2023;

2) зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 грошовий атестат;

3) зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про додаткові види грошового забезпечення;

4) зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, за період з 10.10.2023 по 10.01.2024;

5) зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплата ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення збільшене до 100 000 грн. пропорційно часу прийняття безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, з 06.05.2023 по 22.05.2023, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ №168).

Відповідно до пункту першого Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 (в редакції постанови КМУ від 20.01.2023 № 43, яка діяла на час спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно пункту 21 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 (в редакції постанови КМУ від 20.01.2023 № 43, яка діяла на час спірних правовідносин) установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Відповідно до пункту другого розділу XXXІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (Порядок доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44, який застосовується з 01 лютого 2023 року, який діяв на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Відповідно до пунктів третього-п`ятого розділу XXXVI Порядку від 07 червня 2018 року №260 райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

Згідно пунктів восьмого та дев`ятого розділу XXXVI Порядку від 07 червня 2018 року № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Отже, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, є відповідні накази командирів (начальників), документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком № 1 Окремого доручення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 у складі зведеної тактичної групи був відряджений у склад сил і засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з 07 квітня 2023 року, згідно витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2023 №98.

У свою чергу, Військовою частиною НОМЕР_1 були здійснені ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди, згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2023 №158 та рапорту від 01.06.2023 командира Військової частини НОМЕР_1 , за період безпосередньої участі з 01.05.2023 по 03.05.2023 і з 22.05.2023 по 31.05.2023, у розмірі 100 000 грн. (виключно пропорційно часу прийняття безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України), на підставі довідки ОТУ «СОЛЕДАР» від 05.06.2023 №1314/ОТУ/1/3049 (а.с.96-100).

Також, на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026, Військовою частиною НОМЕР_1 надано додаткові докази по справі, зокрема, копію відомості зарахування грошової винагороди в/ч НОМЕР_1 від 29.06.2023 №29, з якої вбачається, що відповідачем нараховано та виплачено ОСОБА_1 , за червень 2023 року, 73 333,33 грн.

Тобто, Військовою частиною НОМЕР_1 виконано свій обов`язок в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення збільшеного до 100 000 грн. пропорційно часу прийняття безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, у період з 06.05.2023 по 22.05.2023, та виплачено в червні 2023 року 73 333,33 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 грошовий атестат; довідку про додаткові види грошового забезпечення; довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, за період з 10.10.2023 по 10.01.2024, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача видати грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення та довідку про безпосередню участь - є похідними позовними вимогами від вищезазначеної вимоги (тобто нарахування та виплата ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення збільшене до 100 000 грн. пропорційно часу прийняття безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, з 06.05.2023 по 22.05.2023), у задоволені якої суд дійшов висновку відмовити, тому ці похідні позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

Тобто, суд першої інстанції не надаючи правової оцінки спірним правовідносинам дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є похідними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки вказані позовні вимоги не є похідними, та не знаходяться в межах одного правового поля.

Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та доводи сторін, доходить висновку, що в цій частині позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки стороною позивача не надано, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, належних доказів звернення ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 із запитом щодо надання вказаних документів.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що у Військової частини НОМЕР_1 був відсутній обов`язок надання позивачу грошового атестату; довідки про додаткові види грошового забезпечення; довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, за період з 10.10.2023 по 10.01.2024.

У свою чергу, надання 15.04.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 до суду апеляційної інстанції додаткових доказів, зокрема, довідок про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 ; довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, за період з 10.10.2023 по 10.01.2024, не береться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки це є частковим виконанням вимог позивача, які не було покладено як обов`язок відповідача, на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 про надання додаткових доказів.

Зазначені обставини дають підстави для висновку колегії суддів апеляційної інстанції, що в даному випадку, судом першої інстанції помилково відмовлено в цій частині позовних вимог, через те, що вказані вимоги є похідними.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з урахуванням викладених вище мотивів судом апеляційної інстанції в цій частині позовних вимог, а саме: через те, що позивач не звертався до відповідача за отриманням вказаних вище документів.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 6.1 Положення №402 установлено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.

Пунктом 6.2 Положення №402 визначено перелік документів, що подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК.

При цьому, на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, подається оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до пункту 6.3 Положення № 402 оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.

За правилами пункту 21.1 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Відповідно до пункту 21.5 Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в певних формулюваннях.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні, або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.

Згідно із пунктом 21.7 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.

Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Довідки ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону від 27.07.2023 №1636 солдата за мобілізацією ОСОБА_1 було визнано здоровим та придатним до служби у високомобільних десантних військах (а.с.54).

Крім того, із наявної у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 інформації, солдат ОСОБА_2 під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 , з 27.11.2022 по 07.03.2024, не отримував жодних поранень (травм, контузії, каліцтва), які б медичними установами (закладами) були зафіксовані у первинній медичній картці Форми 100, а звернення позивача до медичних установ (закладів) із скаргами на стан здоров`я, які згідно висновків відповідних медичних спеціалістів відносились саме до «хронічних захворювань» - не може бути підставою для видачі йому довідки про обставини травми (поранення).

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що перебування ОСОБА_2 у відділенні медичної реабілітації № 1 КНП «Черкаська міська консультативно-діагностична поліклініка» на амбулаторно-клінічному лікуванні, у період з 18.04.2024 по 10.05.2024, не може слугувати підставою для видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення), оскільки вищезазначений заклад не є належною авторизованою медичною установою, яка має право встановлювати причинний зв`язок травм (поранень, контузій, каліцтва) для військовослужбовців, саме під час проходження військової служби і встановлювати відповідні діагнози.

Щодо доводів апелянта про подачу ОСОБА_1 рапорту від 08.03.2024 про отримання довідки про обставини травми/поранення ф.5 та за необхідності призначення службового розслідування по факу події за участю позивача, та адвокатського запиту від 05.06.2024, які за твердженнями сторони позивача, не розглянуті відповідачем, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вони не заслуговують на увагу суду, оскільки в матеріалах електронної справи міститься лист відповідь Військової частини НОМЕР_1 №1760/1191 від 20.06.2024, з якої вбачається, що відповідачем розглянуто звернення позивача та надано відповідь про відсутність законних підстав для видачі довідки про отримання ОСОБА_1 травми.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з урахуванням викладених вище мотивів судом апеляційної інстанції.

Так, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу суду, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів відмови в задоволенні позову, з урахуванням висновків даної постанови.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову, з урахуванням висновків даної постанови.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Ю.К. Черпак

Повний текст виготовлено 20.05.2026 року