Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 19 травня 2026 р.
Справа: №640/823/20
Суддя: Беспалов Олександр Олександрович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/823/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Епель О. В. А.Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року за заявою ОСОБА_1 подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років, викладені у рішенні від 28.12.2019 року№186/К-4;
- зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок його пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах та установах прокуратури відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII у первинній редакції у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати з посади прокурора відділу Генеральної прокуратури України, з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день звільнення, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 зі змінами від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" відповідно до інформації Генеральної прокуратури України від 10.12.2019 № 19/4-2372вих-19 без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.01.2020 та здійснювати виплату перерахованої пенсії в порядку і строки, визначені чинним законодавством, а також виплати заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2020 року скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку його пенсії за заявою від 15.12.2019 про перерахунок пенсії за вислугу років. Зобов`язано ГУ ПФ України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2019 про перерахунок пенсії за вислугу років та прийняти рішення за результатами її розгляду, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Київським окружним адміністративним судом постановлено окрему ухвалу від 12.05.2025 та визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не виконання рішення № 9 від 10 січня 2022 року про перерахунок пенсії за вислугу років прийнятого уповноваженими особами ГУ ПФУ в Запорізькій області на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №640/823/20.
Позивачем 10.02.2026 (зареєстровано судом 11.02.2026, вхідний №6532) подано заяву в порядку статті 383 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року заяву позивача про вжиття заходів правового реагування згідно зі статтею 383 КАС України повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, повертаючи заяву позивача подану у порядку статті 383 КАС України без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вже подавалась заява у порядку статті 383 КАС України, яку розглянуто по суті та прийнято окрему ухвалу. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що повторно подана позивачем заява з питання, яке вже вирішене судом, підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Суд визнає висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України проголошено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За положеннями частини четвертої статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Згідно з частиною п`ятою статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Частиною шостою статті 383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, за положеннями частини п`ятої статті 383 КАС України заява, подана в порядку статті 383 КАС України, повертається у разі невідповідності заяви вимогам частини другої цієї статті, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадку, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Статтею 167 КАС України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, відповідно до частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною другою цієї статті якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
На відміну від позовних заяв, для яких КАС України передбачає можливість повернення у разі, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду, стаття 383 КАС України не містить прямої вказівки на застосування такого механізму до заяв, поданих у її порядку.
Відтак, повернення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, з тієї підстави, що повторно подана позивачем заява з питання, яке вже вирішене судом, підлягає поверненню заявнику без розгляду, не узгоджується з вимогами процесуального закону.
Враховуючи приведені обставини, суд визнає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення позивачу заяви про встановлення судового контролю, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про встановлення судового контролю має бути скасована.
Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 205, 308, 310, 315, 320, 321, 322 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року за заявою ОСОБА_1 подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року скасувати.
Справу № 640/823/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
СуддяО. В. Епель
(Повний текст постанови складено 20.05.2026)
Оригінал: reyestr.court.gov.ua