Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №320/29295/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/29295/24 Суддя першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі № 320/29295/24 за позовом акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» (далі - позивач, АТ «Піреус Банк МКБ») звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - апелянт, відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) у якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 222160411 від 21.03.2024.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 позовну заяву задоволено, податкове повідомлення-рішення № 222160411 від 21.03.2024 визнано протиправним та скасовано.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ДПС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою, у якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим, просить апеляційний суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що камеральною перевіркою, згідно з актом № 15275/Ж5/26-15-04-11-03/20034231 від 23.02.2024, встановлено порушення АТ «Піреус Банк МКБ» граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування ЄРПН, виписаних у серпні, грудні 2022 та вересні 2023 року, у зв`язку з чим застосовано штраф, передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

ГУ ДПС у м. Києві зауважило на тому, що оскільки факт своєчасної реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН взаємопов`язаний із розрахунками показників у системі електронного адміністрування ПДВ, зокрема обрахунку показника суми перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (Перевищ), то з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення обрахунку (утворення) у СЕА ПДВ показника Перевищ, ДПС рекомендує платникам реєстрацію розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України або пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (для розрахунків коригування з датою складання з 16 січня 2023 року).

Підпункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПК України, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу) податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.

До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до статті 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Тобто, на переконання апелянта, порушення строків реєстрації розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг фіксується актом камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації в ЄРПН таких розрахунків коригування, а в рамках положень ПК України платник має право звертатися із запереченнями до акту та/або поданих документів у рамках розгляду скарг відповідно до статті 56 ПК України, що забезпечить розгляд (врахування) обставин отримання розрахунку коригування із запізненням і відповідно прийняття обґрунтованого рішення ДПС.

Ухвалою апеляційного суду від 21.04.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу із Київського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з апеляційною скаргою, у відзиві АТ «Піреус Банк МКБ» зазначило, що пунктом 201.10 ПК України визначено спеціальний порядок реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником до податкової накладної на отримувача - платника ПДВ, у яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

На виконання пункту 210.10 статті 201 ПК України, реєстрація розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, здійснюється протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Тобто, позивач вважає, що початок перебігу граничного строку реєстрації згаданого розрахунку коригування закон пов`язує виключно з датою його фактичного отримання покупцем, а не з датою його складання, датою технічної обробки в інформаційних системах ДПС чи будь-якими іншими технічними показниками.

АТ «Піреус Банк МКБ» наголосило на тому, що оскільки розрахунки коригування № 2 та № 65 від 03.08.2022 були фактично отримані 31.08.2022, що підтверджується даними системи електронного документообігу M.E.Doc., граничним строком їх реєстрації було 15.09.2022. Приймаючи до уваги те, що розрахунки коригування № 2 та № 65 від 03.08.2022 були зареєстровані 05.09.2022, застосування штрафних санкцій за порушення строків їх реєстрації є безпідставним.

Також на переконання позивача є безпідставним і застосування штрафу в розмірі 20% за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування № 145 від 06.12.2022. Так, вказаний розрахунок фактично був отриманий 28.12.2022 у зв`язку з чим, граничним строком його реєстрації було 12.01.2023. Враховуючи те, що розрахунок коригування № 145 від 06.12.2022 зареєстровано 17.01.2023, строк порушення складає 5 календарних днів, в той час, коли штраф у розмірі 20% передбачається за порушення строків реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Ухвалою апеляційного суду від 04.05.2026 розгляд апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, посадовою особою ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки 23.02.2024 складено акт № 15275/Ж5/26-15-04-11-03/20034231, згідно з яким податковий орган дійшов висновку про порушення АТ «Піреус Банк МКБ» граничних термінів реєстрації розрахунків коригування № 2 та № 65 від 03.08.2022, № 145 від 06.12.2022, а також податкової накладної /розрахунку коригування № 300901 від 30.09.2023.

На підставі висновків акту перевірки, 21.03.2024 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 222160411, яким до позивача застосовано штраф в загальній сумі 14 842, 40 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, АТ «Піреус Банк МКБ» оскаржило його в адміністративному порядку, втім, рішенням ДПС України № 16362/6/99-00-06-03-01-06 від 31.05.2024, в задоволенні скарги було відмовлено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Отже у справі що розглядається, спірним є питання початку відліку строків для реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на адресу постачальника. Позивач стверджує, що строк для реєстрації такого розрахунку коригування починається з дня його отримання, тоді як ГУ ДПС у м. Києві вважає, що строк обчислюється від дати складення розрахунку коригування, оскільки в Податковому кодексу України відсутній механізм, за допомогою якого можна визначити дату отримання розрахунку коригування.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» № 2876-ІХ від 12.01.2023, який набрав чинності 08 лютого 2023 року, зокрема, підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 25 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015, розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Отже, зміст наведених норм дає підстави для висновків про те, що пункт 192.1 статті 192 ПК України визначає умови та порядок складання розрахунку коригування, натомість пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України уточнюють процедуру реєстрації розрахунку коригування у певному часовому періоді.

Колегія суддів приймає до уваги те, що Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 року у справі № 810/198/16, від 3 березня 2023 року у справі № 300/1765/19 уже формував висновки щодо сфери дії статті 192 ПК України у схожих за змістом правовідносинах і указав, що отримувач має можливість зареєструвати розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.

У постанові від 23 січня 2025 року у справі № 280/4889/24 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до якого строки реєстрації розрахунку коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати його складання.

У розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12 березня 2025 року по справі № 380/3834/24 зазначив, що для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання розрахунку коригування.

Формулювання «з дня отримання», що міститься у наведеній вище нормі, вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли розрахунок коригування надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.

Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства розрахунок коригування складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання розрахунку коригування продавцем та на факт його надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації розрахунку коригування саме з дати його отримання.

Оскільки розрахунок коригування є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.

Таким чином, строк для реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження розрахунку коригування до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об`єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, розрахунки коригуванні № 2 та № 65 від 03.08.2022 фактично були отримані АТ «Піреус Банк МКБ» 31.08.2022 та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 05.09.2022, тобто, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України строки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію згаданих розрахунків коригування, невідповідності оскаржуваного податкового повідомлення рішення критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України та задоволення позовних вимог про його скасування в цій частині.

Також колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування штрафу в розмірі 20% за порушення встановленого строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів, у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією розрахунку коригування № 145 від 06.12.2022, позаяк граничним терміном реєстрації цього розрахунку було 12.01.2023, а фактично він був зареєстрований 17.01.2023, тобто, з порушенням встановленого строку на 5 календарних днів.

Водночас, приймаючи до уваги порушення строку реєстрації розрахунку коригування № 145 від 06.12.2022 на 5 календарних днів, що зумовлює виникнення підстав для застосування штрафу в розмірі 10%, колегія суддів робить висновок про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафу в сумі 70, 80 грн (708 грн х 10%) критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України та, як наслідок, про помилковість висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про його скасування в цій частині.

Також, зважаючи на ненадання позивачем будь-яких доказів на підтвердження своєчасності реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування № 300901 від 30.09.2023, колегія суддів робить висновок і про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України в частині застосування штрафу в сумі 8, 32 грн.

Частинами першою - третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, всебічно і повно дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, проте неправильно застосував норми матеріального права та зробив висновки про наявність підстав для задоволення позовних вимог і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, які не відповідають встановленим обставинам, а саме: факту правомірності застосування штрафу в розмірі 10% за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування № 145 від 06.12.2022 та податкової накладної / розрахунку коригування № 300901 від 30.09.2023.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві задовольнити частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 222160411 від 21.03.2024 про застосування штрафу в сумі 79, 12 грн (70, 8 грн + 8, 32 грн) скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі № 320/29295/24 за позовом акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі № 320/29295/24 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 222160411 від 21.03.2024 про застосування штрафу в сумі 79, 12 грн - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 222160411 від 21.03.2024 у частині застосування штрафу в сумі 79, 12 грн - відмовити.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі № 320/29295/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова