Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №366/2341/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 366/2341/25 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко Ю.В.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,

за участю секретаря судового засідання Будімірової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) на рішення Іванківського районного суду Київської області від 24 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Іванківського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) (далі - відповідач/апелянт/Управління) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № КИ000640 від 16 липня 2025 року, винесеної головним державним інспектором Київського рибоохоронного патруля Мельником Ігорем Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 85 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки складена без належного та всебічного з`ясування фактичних обставин справи, а викладені у ній висновки не відповідають дійсним обставинам події. 16 липня 2025 року здійснював промисловий вилов риби на Київському водосховищі на законних підставах, у межах виданої ліцензії, встановлених квот та з оформленням відповідних первинних документів обліку добутих водних біоресурсів, зокрема квитанції обліку, відомості з якої були передані до системи «еРиба». Зафіксоване інспекторами непрацювання GPS-трекера було спричинене не його умисними діями, а зовнішніми обставинами, зокрема впливом засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) під час повітряної тривоги та поблизу прикордонної території, а також технічною несправністю двигуна човна, що унеможливило оперативне повернення до берега. При цьому, GPS-трекер почав працювати некоректно вже після виходу на воду, а маршрут судна відображався із очевидними збоями, зокрема нібито у напрямку Південної Америки, що свідчить про технічний характер несправності системи позиціонування. У протоколі та постанові неправильно визначено час вчинення правопорушення, оскільки відповідно до даних системи «еРиба» промисловий вилов риби здійснювався у період з 05 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв., тоді як протокол складено о 09 год. 00 хв., коли риболовля вже була завершена. Сам по собі факт тимчасового непрацювання GPS-трекера не доводить незаконність вилову чи порушення правил промислового рибальства, а відповідачем не надано належних доказів того, що вилов водних біоресурсів здійснювався саме у період відключення або несправності трекера. Також зазначив про порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що під час складання протоколу йому не було належним чином роз`яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП, а в самому протоколі відсутня відповідна відмітка. Окремо наголошувалось на відсутності належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення, зокрема фото- та відеофіксації події, а також на тому, що інспекторами не було дотримано вимог статей 245 та 280 КУпАП щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 24 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення № КИ000640 від 16 липня 2025 року, винесену головним державним інспектором Київського рибоохоронного патруля Мельником Ігорем Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП, закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства продовольчих програм у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП, а оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови беззаперечного встановлення факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, при цьому обов`язок доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на відповідача. Позивач дійсно здійснював 16 липня 2025 року промисловий вилов риби на Київському водосховищі на човні ЯКИ-0289, однак вилов здійснювався в межах наданої ліцензії, установлених квот та був належним чином задокументований у системі «еРиба» і квитанції обліку добутих водних біоресурсів № 43 від 16 липня 2025 року. При цьому суд звернув увагу, що відповідно до даних системи «еРиба» риболовля тривала з 05 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв., тоді як у протоколі та постанові час вчинення правопорушення зазначено як 09 год. 00 хв., що суперечить фактичним обставинам справи та свідчить про порушення вимог статті 256 КУпАП і пункту 2.6 Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення. Оцінюючи доводи сторін щодо непрацюючого GPS-трекера, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні пояснення та фотоматеріали, які підтверджують некоректну роботу технічного засобу дистанційного контролю. Суд врахував обставини тривалої повітряної тривоги на території Київської області та можливе застосування засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), які можуть впливати на роботу GPS-систем. Відповідач не спростував належними доказами твердження позивача про зовнішній характер збою в роботі GPS-трекера та не довів, що така несправність виникла з вини позивача або була наслідком його умисних дій. Сам по собі факт непрацюючого GPS-трекера не є безумовним доказом незаконного вилову риби. Відповідачем не надано жодних доказів того, що вилов водних біоресурсів здійснювався саме у період несправності трекера або поза межами дозволеного промислу. Також суд звернув увагу на те, що виловлена риба не вилучалась інспекторами, а її обсяг та види були офіційно зафіксовані у первинних документах ПП «РА-САН 2000», що свідчить про здійснення промислового вилову в межах законної господарської діяльності. Суд першої інстанції критично оцінив розрахунок збитків на суму 436 237 грн, вказавши, що матеріали справи не містять належних доказів незаконності походження виловлених водних біоресурсів, а тому відсутні достатні правові підстави для висновку про завдання збитків рибному господарству саме внаслідок протиправних дій позивача. Також суд дійшов висновку про порушення відповідачем процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема, суд звернув увагу на відсутність належного підтвердження роз`яснення позивачу його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, а також на необхідність дотримання принципу права особи бути вислуханою та реалізувати право на захист у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Врахувавши принцип презумпції невинуватості, положення статті 62 Конституції України, статей 245, 251, 280 КУпАП, а також практику Верховного Суду та ЄСПЛ, суд першої інстанції витлумачив, що всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь, а наявні у справі докази не підтверджують належним чином подію та склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотиви апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо відсутності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, неправильно оцінив наявні у справі докази та безпідставно взяв до уваги доводи позивача, які ґрунтуються виключно на припущеннях. У протоколі та постанові про адміністративне правопорушення чітко визначено підставу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме: здійснення промислового вилову риби із відключеним технічним засобом дистанційного контролю (GPS-трекером), що є порушенням правил промислового рибальства та утворює склад правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП. Управління наголошує, що факт непрацюючого GPS-трекера підтверджується як самим протоколом, так і власноручними письмовими поясненнями позивача, який не заперечував здійснення промислового вилову за відсутності функціонування засобу дистанційного контролю. Скаржник вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо неправильного зазначення часу вчинення правопорушення. У протоколі та постанові зазначено саме час виявлення адміністративного правопорушення - 09 год. 00 хв., тоді як сам позивач визнавав, що вилов риби здійснювався у період з 05 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв., а відтак фактично підтвердив здійснення промислового вилову з непрацюючим GPS-трекером. Також Управління не погоджується з висновками суду щодо впливу засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на роботу GPS-трекера. Доводи позивача про можливий вплив повітряної тривоги та засобів РЕБ є лише припущеннями, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Система дистанційного контролю моніторингу суден дозволяє у режимі реального часу встановити, чи був GPS-трекер увімкнений та чи здійснювався промисел у дозволеному місці, а також переглянути маршрут руху плавзасобу. Суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги доводи позивача щодо неможливості повідомити територіальний орган Держрибагентства про несправність GPS-трекера через перебої мобільного та радіозв`язку. Мобільний зв`язок під час та після завершення повітряної тривоги працював безперебійно, а навіть у разі наявності тимчасових перешкод у позивача був достатній проміжок часу після завершення вилову риби та до моменту виявлення правопорушення для повідомлення відповідного органу про несправність GPS-трекера. Щодо поломки двигуна човна, то позивач не повідомляв про такі обставини уповноважені служби, не звертався із заявами про ремонт двигуна та не надав жодних доказів на підтвердження несправності плавзасобу. У власноручних поясненнях ОСОБА_1 відсутні будь-які згадки як про некоректну роботу GPS-трекера, так і про поломку двигуна, що свідчить про штучний характер таких пояснень вже на стадії судового розгляду. Щодо розрахунку збитків Управління зазначає, що сума шкоди у розмірі 436 237 грн була визначена відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042, а розрахунок здійснено на підставі кількості та видів риби, виловленої позивачем, що підтверджується матеріалами адміністративної справи та письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представник просять залишити апеляційну скаргу Управління без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що оскаржувані протокол та постанова у справі про адміністративне правопорушення складені з істотними порушеннями вимог законодавства, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення інспекторами рибоохоронного патруля не було дотримано вимог статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не було належним чином роз`яснено його процесуальні права, передбачені статтею 268 КУпАП, а також право на захист. Формальне посилання у протоколі на статтю 268 КУпАП не підтверджує фактичного роз`яснення прав особі, а відповідна відмітка про це у протоколі відсутня. Інспектором одночасно із складанням протоколу було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення без визначення дати, часу та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим його було фактично позбавлено можливості реалізувати права, гарантовані статтею 268 КУпАП, у тому числі права на захист, надання пояснень та доказів. На підтвердження цієї позиції у відзиві наведено практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справі «Вєренцов проти України». Письмові пояснення ОСОБА_1 , на які посилається апелянт, не можуть вважатися допустимими доказами, оскільки при їх отриманні позивачу не було роз`яснено право, гарантоване статтею 63 Конституції України, не свідчити проти себе. Позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, положення Інструкції №101 та практику Верховного Суду щодо недопустимості використання доказів, отриманих із порушенням конституційних гарантій. Матеріали адміністративної справи не містять жодних належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. У відзиві зазначено про відсутність фото- чи відеофіксації події, пояснень свідків, а також про недопустимість врахування поданої відповідачем роздруківки (скріншота) із системи моніторингу, оскільки вона не містить електронного підпису, не дозволяє встановити джерело її походження, не містить ідентифікації GPS-трекера та не підтверджує зв`язок відповідного технічного засобу саме з позивачем. На підтвердження цієї позиції наведено практику Верховного Суду у справах № 202/2965/21 та № 922/1151/18 щодо недопустимості електронних доказів без ЕЦП. Також позивач заперечив доводи апелянта щодо правомірності нарахування шкоди у розмірі 436 237 грн. Позивач зазначає, що виловлена риба не вилучалась органами рибоохорони, була офіційно виловлена в межах господарської діяльності ПП «РА-САН 2000», оприбуткована за квитанцією та добута на підставі чинного дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів і в межах встановлених квот. У зв`язку з цим представник позивача вважає, що сама по собі несправність GPS-трекера не свідчить про незаконність вилову риби та не може бути підставою для обчислення шкоди як за незаконно добуті водні біоресурси. Частина третя статті 85 КУпАП передбачає відповідальність саме за порушення правил рибальства, тоді як конфіскація незаконно добутих водних біоресурсів та застосування більш суворих наслідків передбачені лише частиною четвертою статті 85 КУпАП. Відповідач фактично ототожнює порушення правил використання GPS-трекера із незаконним виловом риби, хоча такі обставини не є тотожними та не можуть автоматично свідчити про незаконне добування водних біоресурсів. Положення пункту 5 розділу ІІІ Правил промислового рибальства не містять чітко визначеного строку повідомлення про несправність GPS-трекера, а поняття «негайно» є оціночним та повинно тлумачитися з урахуванням конкретних обставин справи та принципу правової визначеності. На підтвердження цієї позиції у відзиві наведено практику Верховного Суду щодо необхідності тлумачення неоднозначних норм права на користь приватної особи. Несправність GPS-трекера була зумовлена об`єктивними причинами, зокрема впливом повітряної тривоги та збоїв GPS-навігації в умовах воєнного стану, а також поломкою двигуна човна, що ускладнило своєчасне повернення до місця базування. При цьому, відповідачем не надано жодних належних доказів, які б спростовували наведені обставини або свідчили про умисний характер дій ОСОБА_1 .

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів враховує наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ПП «РА-САН 2000» у 2025 році здійснювало промисловий вилов водних біоресурсів на Київському водосховищі на підставі відповідного дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів та в межах установлених квот. ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із вказаним підприємством та здійснював вилов риби як ланковий рибалка підприємства.

16 липня 2025 року головним державним інспектором Київського рибоохоронного патруля Мельником Ігорем Олександровичем складено протокол про адміністративне правопорушення серії КИ № 000640 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП.

За результатами розгляду протоколу винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № КИ000640, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170, 00 грн.

Відповідно до змісту протоколу та постанови, 16 липня 2025 року о 09 год. 00 хв. на Київському водосховищі в районі с. Страхолісся Вишгородського району ОСОБА_1 ланковий рибалка ПП «РА-САН» 2000 здійснив промисловий вилов риби з непрацюючим технічним засобом дистаційного контролю, при цьому виловив рибу: плоскирка - 97 шт., плітка - 70 шт., краснопірка - 22 шт., карась - 24 шт., окунь - 20 шт., судак - 11 шт., чим наніс збитки на суму 436 237 грн. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 5 розділу ІІІ Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 85 КУпАП.

Вказану постанову позивачем було отримано 16 липня 2025 року.

Матеріалами справи підтверджується, що відомості про здійснений вилов риби були внесені до інформаційної системи «еРиба», відповідно до яких промисловий вилов риби ОСОБА_1 розпочато о 05 год. 00 хв. та завершено о 08 год. 00 хв. 16 липня 2025 року.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 240 КУпАП органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу.

Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08 липня 2011 року № 3677-VI (далі - Закон № 3677-VI) посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь лову, добутої продукції та інших предметів; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя лову водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Таким чином, законодавством України органи рибоохорони наділені повноваженнями щодо здійснення контролю у сфері охорони та використання водних біоресурсів, у тому числі щодо складання протоколів, розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень за порушення правил рибальства.

Зі змісту протоколу та постанови слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за здійснення промислового вилову риби з непрацюючим технічним засобом дистанційного контролю (GPS-трекером).

Відповідальність за порушення законодавства щодо порушення правил використання об`єктів тваринного світу встановлена статтею 85 КУпАП.

За частиною третьою статті 85 КУпАП порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 квітня 2023 року № 785, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2023 року за № 665/39721 (далі - Правила промислового рибальства), судна мають бути обладнані технічними засобами дистанційного контролю відповідно до вимог законодавства. Під час спеціального використання водних біоресурсів технічні засоби дистанційного контролю мають бути ввімкнутими та здатними передавати інформацію про ідентифікацію та місцезнаходження судна до системи моніторингу риболовних суден. У випадку виходу з ладу технічного засобу дистанційного контролю, відповідальний за добування (вилов) водних біоресурсів негайно повідомляє про це територіальний орган Держрибагентства, в районі діяльності якого здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, припиняє будь-які промислові операції та направляється до свого місця базування суден флоту рибної промисловості.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.

За змістом статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків суду першої інстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП.

Пунктом 5 розділу ІІІ Правил промислового рибальства прямо встановлено обов`язок здійснювати промисловий вилов водних біоресурсів виключно із ввімкненими та працездатними технічними засобами дистанційного контролю, здатними передавати інформацію про місцезнаходження судна до системи моніторингу риболовних суден.

При цьому у випадку виходу з ладу такого технічного засобу відповідальний за вилов водних біоресурсів зобов`язаний негайно повідомити про це територіальний орган Держрибагентства, припинити будь-які промислові операції та направитися до місця базування.

Отже, сам факт здійснення промислового вилову риби за відсутності функціонування технічного засобу дистанційного контролю свідчить про недотримання встановлених Правилами промислового рибальства обов`язкових вимог та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що позивач фактично не заперечував ані обставин здійснення промислового вилову риби 16 липня 2025 року, ані факту непрацюючого GPS-трекера під час здійснення такого вилову. Навпаки, у власноручних письмових поясненнях позивач посилався саме на причини несправності технічного засобу дистанційного контролю, що свідчить про визнання ним самої обставини відсутності належного функціонування GPS-трекера.

Доводи позивача щодо впливу засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), повітряної тривоги, перебоїв зв`язку та технічної несправності двигуна човна колегія суддів оцінює критично, оскільки такі твердження не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Матеріали справи не містять ані технічних висновків, ані актів обстеження обладнання, ані документів щодо ремонту GPS-трекера чи двигуна човна, ані будь-яких інших об`єктивних доказів, які б підтверджували наведені позивачем обставини.

Крім того, з наданої позивачем роздруківки часу оголошення повітряних тривог вбачається, що повітряна тривога на території Київської області тривала з 15 липня 2025 року 22 год. 12 хв. по 16 липня 2025 року 04 год. 05 хв., тобто завершилась ще до початку здійснення позивачем промислового вилову водних біоресурсів, який, відповідно до даних системи «еРиба», розпочато о 05 год. 00 хв. 16 липня 2025 року.

За таких обставин посилання позивача на вплив повітряної тривоги та засобів РЕБ як на причину несправності технічного засобу дистанційного контролю ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджуються належними доказами у розумінні статті 251 КУпАП.

Також колегія суддів враховує, що позивачем не надано доказів виконання передбаченого пунктом 5 розділу ІІІ Правил промислового рибальства обов`язку щодо негайного повідомлення територіального органу Держрибагентства про вихід з ладу технічного засобу дистанційного контролю та припинення промислового вилову водних біоресурсів. Навпаки, встановлено, що після втрати функціонування GPS-трекера позивач продовжив здійснення промислового вилову риби, що прямо суперечить вимогам зазначених Правил.

Посилання суду першої інстанції на те, що у протоколі та постанові зазначено час 09 год. 00 хв., тоді як відповідно до системи «еРиба» вилов здійснювався до 08 год. 00 хв., колегія суддів вважає помилковими, оскільки зі змісту оскаржуваних матеріалів вбачається, що 09 год. 00 хв. є часом виявлення правопорушення та складання відповідних адміністративних матеріалів.

В поясненні від 16 липня 2025 року ОСОБА_1 зазначив, що цього дня о 09 год. 00 хв. проводив промисловий вилов риби з непрацюючим трекером.

Колегія суддів також враховує, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП, у даному випадку полягає саме у порушенні правил рибальства, а не у встановленні факту незаконного добування водних біоресурсів чи перевищення квот вилову. Тому посилання позивача та суду першої інстанції на наявність у ПП «РА-САН 2000» дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів, здійснення вилову у межах квот та облік виловленої риби не спростовують факту порушення обов`язкових вимог щодо функціонування технічного засобу дистанційного контролю під час здійснення промислового вилову.

Посилання позивача на відсутність фото- та відеофіксації події також не спростовують правомірності оскаржуваної постанови, оскільки положення КУпАП не встановлюють обов`язковості саме таких доказів для підтвердження факту адміністративного правопорушення. Натомість протокол про адміністративне правопорушення, постанова, письмові пояснення позивача, відомості системи моніторингу та дані системи «еРиба» у своїй сукупності є достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП.

Доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та наданих позивачем власноручних письмових пояснень вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний із суттю правопорушення, що ставилося йому за провину, надав пояснення по суті виявленого порушення та фактично реалізував своє право висловити позицію щодо обставин справи.

При цьому сама лише відсутність окремої відмітки у протоколі про роз`яснення прав, передбачених статтею 268 КУпАП, не може бути безумовною підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення за відсутності доказів того, що таке порушення призвело до неможливості реалізації особою права на захист або вплинуло на правильність вирішення справи.

Колегія суддів також враховує, що позивач не був позбавлений можливості оскаржити постанову у судовому порядку, скористався правом на звернення до суду, подав відповідний адміністративний позов, надав докази та пояснення, а відтак твердження про порушення його права на захист не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Крім того, відповідно до частини першої статті 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції органів, визначених статтями 222-244-21 цього Кодексу, зокрема і за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 85 КУпАП, а постанова виноситься на місці вчинення правопорушення.

Отже, у спірних правовідносинах винесення постанови про адміністративне правопорушення без проведення окремої процедури розгляду справи не суперечить положенням КУпАП та узгоджується зі спрощеним порядком притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 85 КУпАП.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що позивач не заперечував факту здійснення промислового вилову риби з непрацюючим технічним засобом дистанційного контролю, а його заперечення фактично зводяться до пояснення причин несправності GPS-трекера та незгоди із правовою оцінкою таких дій, що саме по собі не свідчить про порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин колегія суддів не вбачає істотних порушень процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, які б могли бути самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Апеляційний адміністративний суд не надає правову оцінку доводам апелянта щодо правомірності нарахування збитків у сумі 436 237, грн з таких міркувань.

Згідно з частиною п`ятою статті 283 КУпАП якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

Постановою відповідача від 16 липня 2025 року не вирішувалось питання про відшкодування майнової шкоди.

Окрім того, кваліфікація дій особи за частиною третьою статті 85 КУпАП не пов`язана з розміром заподіяної шкоди.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № КИ000640 від 16 липня 2025 року прийнята уповноваженою посадовою особою в межах наданих повноважень, на підставі належно встановлених фактичних обставин та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Отже, відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 229, 272, 286, 308, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) задовольнити.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 24 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення у справі № 366/2341/25 про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Штульман І.В.