Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №620/10983/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/10983/23 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О., Терези Ю.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити з 01.02.2022 перерахунок пенсії згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2023 № ФЧ55183, скерованою на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду 27.06.2022 у справі № 620/1762/22;

- зобов`язання відповідача починаючи з 01.02.2022 здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності на підставі вказаної довідки з урахуванням передбачених законодавством виплат як особі із інвалідністю у наслідок війни І групи та індексації пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 позов задоволено.

Вказане рішення було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку, однак ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФ України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 задоволено заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення суду. Встановлено спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 у справі № 620/10983/23 шляхом стягнення з ГУ ПФ України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсії в сумі 335486,71 грн.

19.05.2025 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про звернення рішення суду до негайного виконання, з урахуванням ухвали від 28.04.2025 в частині присудження на користь позивача виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць з ГУ ПФ України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 47802,35 грн і зобов`язати відповідача подати до суду звіт про негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії в сумі стягнення за один місяць в продовж 10 днів.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року в задоволенні заяви позивача про звернення рішення суду до негайного виконання відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подану заяву про допущення рішення суду до негайного виконання з врахуванням ухвали від 28.04.2025.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь-які його письмові заперечення на заяву позивача про допущення судового рішення до негайного виконання в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в України воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про звернення судового рішення до негайного виконання, дійшов висновку про відсутність підстав для допущення до виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 з урахуванням ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2025, оскільки вказані судові рішення є такими, що набрали законної сили.

За наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, статтею 371 КАС України визначено перелік судових рішень, які виконуються негайно.

Відповідно до ч.1 цієї статті негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283, статтями 289-6, 289-7, 289-8, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку інститут звернення судового рішення до негайного виконання дозволяє здійснити терміновий захист або відновлення порушених прав позивача, зокрема на отримання пенсійних виплат, в період до набрання судовим рішенням законної сили, тобто до завершення процедури апеляційного оскарження, або строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами 2, 4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Положеннями ч.1 ст.373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Колегія суддів зазначає, що інститут звернення рішення суду до негайного виконання передбачає можливість розпочати процедуру виконання судового рішення, яке ще не набрало законної сили та стосується виключно рішень суду першої інстанції, які набирають законної сили в порядку ст.255 КАС України, відповідно до якої рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В силу ч.1, 2 ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

В рамках даної справи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 в силу ст.255 КАС України, набрало законної сили 12.12.2023 - день постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на вказане рішення.

В той же час, ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 в силу ст.256 КАС України, набрала законної сили 28.04.2025 - в день її підписання.

Наведене свідчить, що судові рішення у даній справі (рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 та ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2025) набрали законної сили та є обов`язковими до виконання з моменту набрання ними законної сили та їх подальше виконання здійснюється в порядку Закону України «Про виконавче провадження» на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, дослідивши доводи апеляційної скарги та заяви позивача про допущення судових рішень до негайного виконання, колегія суддів доходить висновків про відсутність підстав для звернення до негайного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 з врахуванням ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2025, оскільки обов`язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, чітко встановлений положеннями Конституції та законів України, таке виконання здійснюється боржником самостійно, або шляхом залучення органів, що здійснюють примусове виконання такого рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим заява позивача про негайне виконання рішення є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Наведена позивачем позиція Верховного Суду у зразковій справі №805/402/18 в рішенні від 03.05.2018 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 не суперечить викладеним вище висновкам суду апеляційної інстанції, оскільки саме у рішенні суду, яке на момент його постановлення не набрало законної сили, Верховний Суд (розглядаючи зразкову справу, як суд першої інстанції) вирішив питання про допущення до негайного виконання судового рішення в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 19 травня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

Ю.О.Тереза