Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №620/2244/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/2244/25 Суддя (судді) першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О., Терези Ю.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №42 від 01.03.2021 в частині позбавлення ОСОБА_1 другої категорії та встановлення їй шостого тарифного розряду;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок заробітної плати з 01.03.2021, виходячи з встановлених їй згідно з наказом №25 від 02.02.2018 другої категорії та сьомого тарифного розряду, і виплатити суми заробітної плати, недоплачені у зв`язку з прийняттям протиправного наказу військової частини НОМЕР_1 №42 від 01.03.2021.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що дана справа пов`язана з порушенням законодавством про оплату праці, тому застосуванню підлягає ст.233 КЗпП України, якою встановлено тримісячний строк для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь які його письмові пояснення в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.ст.311-312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що будь-яких об`єктивних перешкод щодо неможливості своєчасно (у межах місячного строку) звернутися до суду за захистом своїх порушених прав позивач не навела.

За наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний термін з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин його пропуску.

Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача 04.04.2025 о 16:26 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.18).

На виконання вимог вказаної ухвали, 10.04.2025 позивач подала заяву, в якій зазначила, що до моменту отримання при звільненні трудової книжки та до отримання 18.12.2024 спірного наказу позивач не знала що їй понизили тарифний розряд, тому саме з 18.12.2024 розпочався перебіг строку звернення до суду та до спірних правовідносин підлягає застосуванню встановлений ст.233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що строки у справах про стягнення належної заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці встановлені статтею 233 КЗпП України.

Частиною 2 цієї статті (чинній на момент спірних правовідносин та звернення до суду з позовом) визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

В той же час, хоча однією із позовних вимог і є проведення перерахунку заробітної плати, однак вказана позовна вимога обґрунтована виключно незгодою позивача із наказом командира військової частини НОМЕР_1 №42 від 01.03.2021 в частині позбавлення ОСОБА_1 другої категорії та встановлення їй шостого тарифного розряду.

Таким чином, основною вимогою в даному спорі є саме визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №42 від 01.03.2021 в частині позбавлення ОСОБА_1 другої категорії та встановлення їй шостого тарифного розряду, в той час, як вимога про проведення перерахунку заробітної плати є похідною.

Отже, в даному випадку підлягає застосуванню встановлений ч.5 ст.122 КАС України місячний строк звернення до суду із позовом про оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 №42 від 01.03.2021, оскільки дана норма є спеціальною при вирішенні справ щодо проходження публічної служби, до якої належить служба позивача у військовій частині НОМЕР_1 .

Таким чином, враховуючи, що позивач визнає, що 18.11.2024 ознайомилась із наказом командира військової частини НОМЕР_1 №42 від 01.03.2021, тому останнім днем для подачі позову про його оскарження є 18.12.2024, натомість з даним позовом позивач звернулась до суду із застосуванням підсистеми «Електронний суд» лише 24.02.2025, тобто поза межами встановленого процесуальним законодавством строку.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку виключно у разі його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18, від 17 червня 2021 року у справі №570/4516/19, від 18 лютого 2022 року у справі №380/893/20 та від 29 березня 2023 року у справі №380/10073/20

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При цьому, жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду позивач не наводила ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду.

З огляду на ненаведення позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, передбачених ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 19 травня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

Ю.О.Тереза