Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №761/49917/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 761/49917/25

провадження номер № 22-ц/824/5652/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко Ірини Сергіївни на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року у складі судді Савицького О.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вдовиченко І.С. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просила:

визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_5 , померлої приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та виключити 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 зі спадкової маси ОСОБА_5 , померлої приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_6 повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою судді першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Вдовиченко І.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності, адвокатом Вдовиченко І.С. на підтвердження повноважень було долучено до позовної заяви:

копію договору про надання правничої допомоги від 28 листопада 2025 року, відповідно до якого адвокат зобов`язується надати клієнтові правову допомогу, а саме: здійснити захист прав та представництво інтересів ОСОБА_1 з питань визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 визнання права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , виключення 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 зі спадкової маси після смерті ОСОБА_5 , померлої приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адвокат надає правову допомогу клієнту та представляє інтереси клієнта з усіх питань, що стосуються захисту прав та інтересів клієнта. Для виконання предмету договору п.п.1.1 договору адвокат має право представляти інтереси клієнта з усіма необхідними повноваженнями: у судових органах України усіх інстанцій та будь-якої ланки, включаючи та не обмежуючись: місцеві загальні суди, адміністративні та господарські суди (у тому числі місцевих, включаючи суди апеляційної та касаційної інстанції) з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, заінтересованій особі (включаючи, але не обмежуючись правами, передбаченими ст.ст. 43, 48, 49, 52, 53 ЦПК України);

електронний ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 , виданий та підписаний 01 грудня 2025 року на підставі ордеру №ВЕ1176940 від 01 грудня 2025 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №бн від 28 листопада 2025 року у судах.

Вказує, що електронний ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 , виданий та підписаний 01 грудня 2025 року на підставі ордеру №ВЕ1176940 від 01 грудня 2025 року, містить накладений кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) та відповідно до ч.ч.4, 7 ст.62 ЦПК України підтверджує повноваження адвоката Вдовиченко І.С. як представника ОСОБА_1 .

Зазначає, що посилання судді першої інстанції на правовий висновок, викладений Верховним Судом в ухвалі від 22 травня 2023 року у справі № 713/2857/21, є помилковим, оскільки обставини у справах різні.

Учасники справи не скористалась своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак суддя першої інстанції прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суддя першої інстанції виходив із того, що до позовної заяви додано електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», який не може бути самодостатньою підставою для виникнення у адвоката, за підписом якого подана позовна заява, повноважень на представництво інтересів позивача, тому суддя позбавлений можливості встановити, що позовну заяву підписано особою, яка має на це відповідне право.

Проте із вказаними висновками судді першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У ч.4 ст.62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.7 ст.62 ЦПК України).

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч.7 ст.177 ЦПК України).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Зі змісту частин 1, 3 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст. 400-1 КК України).

Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі № 750/7902/20-ц).

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами; ордер має бути підписаний адвокатом; ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24).

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 - адвокат Вдовиченко І.С. подала позовну заяву до Шевченківського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд».

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не врахував, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

В матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги, сформований адвокатом Вдовиченко І.С. у підсистемі «Електронний суд» 01 грудня 2025 року на представлення інтересів ОСОБА_1 .

Крім того колегія суддів враховує, що адвокатом Вдовиченко І.С. до позовної заяви долучено договір про надання правничої допомоги, укладений нею, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю МК №000923, видного на підставі рішення Ради адвокатів Миколаївської області №26 від 06 жовтня 2025 року, з однієї сторони, та Хмельницьким Г.В., з іншої сторони (а.с.116, т.1).

Верховний Суд у постанові від 20 січня 2025 року у справі №761/5870/24 (провадження №61-5803сво24) дійшов висновку, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є підтвердженням наявності у адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги. Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.

Крім того, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 (провадження №61-5803сво24) вказав, що зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України). Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), у постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі № 750/7902/20-ц).

Однак, визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко І.С. з підстав ненадання представником позивача належним чином посвідченого ордеру на право представництва інтересів позивача, суддя першої інстанції не звернув уваги на те, що електронний ордер представника позивача Хмельницького Г.В. сформовано і видано за допомогою засобів та відповідних алгоритмів підсистеми «Електронний суд», з використанням електронних кабінетів й цифрових підписів адвоката Вдовиченко І.С.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»)

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у судді першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко І.С відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала судді першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко Ірини Сергіївни задовольнити.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: